"Золотий Льодоруб" (Piolets d'Or) - своєрідний "Оскар", найпрестижніша премія в альпінізмі.
У 2023 році організатори (французький журнал Montagnes та компанія The Groupe de Haute Montagne (GHM), що об'єднує провідних світових альпіністів) проведуть церемонію нагородження у французькому місті Бріансон, там саме, де проходила і минулорічна премія.
Золотий Льодоруб 2023 пройде з 14 по 16 листопада. Це буде 32-га номінація в історії цієї премії
Як і завжди, Золотий Льодоруб відзначає сходження в альпійському стилі та відданість справі, що стоїть на зихисті досліджень, інновацій та чудового командного духу.
Сама церемонія вручення нагород не стане сюрпризом ні для кого, адже переможців номінації журі конкурсу оголошують наперед. нагадаємо, що у складі журі цього року є й видатний український альпініст Микита Балабанов
Наразі ще невідомі переможці основної альпіністської нагороди, ми очикуємо, їх оголосять вже дуже скоро.
А поки ми чекаємо на оголошення альпіністських номінацій, журі премії оголосило володаря премії "За життєві досягнення" (Lifetime Achievement Award)!
Від Редакції:
Ця нагорода беде вручатися вже в п'ятнадцятий раз (починаючи з 2009 року).
Цілком назва цієї нагороди звучить як: "Piolet d'Or Lifetime Achievement - Walter Bonatti Award", і раніше цією нагородою були нагороджені:
- у 2009 році: Вальтер Боннаті (Walter Bonatti) ;
- у 2010 році: Райнгольд Месснер (Reinhold Messner).
- у 2011 році: Дуг Скотт (Doug Scott).
- у 2012 році: Роберт Параго (Robert Paragot)
- у 2013 році: Курт Дімбергер (Kurt Diemberger)
- у 2014 році: Джон Роскеллі (JohnRoskelley)
- у 2015 році: Сер Крістіан Бонінгтон (Sir Christian John Storey Bonington)
- у 2016 році: Войтек Куртика (Voytek Kurtyka)
- у 2017 році: Джефф Лоу (Jeff Lowe)
- у 2018 році: Андрей Штремфель (Andrej Štremfelj)
- у 2019 році: Кшиштоф Велицький: (Krzysztof Wielicki)
- у 2020 році: Катерина Дестівелль (Catherine Destivelle)
- у 2021 році: Ясусі Яманой (Yasushi Yamanoi)
- у 2022 році: Сільво Каро (Silvo Karo)
Джордж Лоу (George Lowe)
Цьогоріч премію одержує американський альпініст Джордж Лоу (George Lowe)
Джордж Лоу (народився 16 серпня 1944 року), якого часто називають одним із найвидатніших північноамериканських альпіністів, почав займатися гірськими сходженнями у ранньому дитинстві, коли приєднався до свого дядька Ральфа Лоу, який тоді навчав своїх синів Майка, Грега та Джеффа скелелазінню.
Згодом Лоу стане автором багатьох нових сходжень у Тетоні, Канадських Скелястих горах, на Алясці та Гімалаях, і, можливо, наступні чотири сходження – або майже сходження – є прикладом його видатної альпіністської кар’єри.
У 1974 році разом із колишнім британським альпіністом Крісом Джонсом, Лоу здійснив перше сходження в альпійському стилі на північну стіну North Twin в канадських Скелястих горах. Канадець Баррі Бланшар (Barry Blanchard), описав цю стіну як суцільну чорну стіну з вапняку, спрямованого на північ, крутішу за Ейгер, у півтора рази вище за Ель-Капітан та найтвердішу в Скелястих горах.
Один тільки підхід до скелі займає цілий день важкої гірської подорожі з найближчої дороги.
Бланшар стверджує, що семиденне сходження 1974 року з «мотузкою, наметом та двома рюкзаками» було важчим, ніж усе, що було зроблено в Європейських Альпах, якщо не за їх межами, у той час.
Протягом семи днів сходження в альпійському стилі в 1977 році Лоу та Майкл Кеннеді (Michael Kennedy) здійснили перше сходження на скелю Infinite Spur на величезній південній стіні гори Форакер на Алясці, проклавши маршрут, який став одним із чудових еталоних зразків цього району.
Джордж Лоу (George Lowe)
У 1983 році він здійснив перше сходження на східному схилі Евересту (стіна Кангшунг / Kangshung Face).
Нижня частина скелі, довжиною приблизно 1100 метрів, яка тепер носить його ім’я і є технічним ключем маршруту, значною мірою була результатом наполегливості Лоу.
Перша спроба в 1981 році завершилась приблизно на відмітці 7000 м, але повернувшись через два роки, він завершив свій проект!
Слід зазначити, що на цей час по східній стіні Евересту на його вершину підіймалися не більше 20 альпіністів!
Але для багатьох альпіністів, мабуть, ще більш вражаючим, ніж ці сходження, є спроба 1978 року по північному хребту гори Латок I у Каракорумі, який отримав назву Walker Spur.
Джим Доніні (Jim Donini), Майкл Кеннеді, Джордж і його двоюрідний брат Джефф Лоу (Jeff Lowe) витратили 21 день на сходження на 100 мотузок над льодовиком Чоктой, щоб досягти точки приблизно на 150 метрів нижче нездоланої вершини.
Можливо, вони подолали всі труднощі, коли вітер, холод і стан Джеффа Лоу, який швидко погіршувався через гірську хворобу, змусили їх відступити.
Це сходження залишається одним із найкращих і найпомітніших незавершений маршрутів в історії альпінізму, і, незважаючи на буквально десятки наступних спроб, ніхто ще не завершив маршрут до вершини.
Латок I та Латок II (фото Josh Wharton). Спроби першопроходження: 1. Спроба американської команди 1978 року, Джим Доніні (Jim Donini), Майкл Кеннеді (Michael Kennedy), Джефф Лоу (Jeff Lowe) та Джордж Лоу (George Lowe); 2. Північно-західний хребет Латок II, Альваро Новеллон (Alvaro Novellon) та Оскар Перес (Oscar Perez), 2009 рік. 3. Спроба 2009 року команди Джоша Вартона (Josh Warton), Коліна Хейлі (Colin Haley) та Ділана Джонсона (Dylan Johnson) 4. Спроба японської команди "Giri-Giri-Boys": Фумитака Ічімура (Fumitaka Ichimura), Юсуке Сато (Yusuke Sato) та Кацутака "Джамбо" Йокояма (Katsutaka 'Jumbo' Yokoyama), 2010 а. Проект Джоша Вартона 2010 року b. проект Санкт-Петербурзької команди 2012 року
Майкл Кеннеді пише: "Є кілька альпіністів, які заслуговують на назву титанів. Джордж Лоу – один із них. За свою кар’єру, яка охоплює понад п’ять десятиліть і багато поколінь, він досяг успіхів у всіх видах мистецтва, а не в найбільш вимогливому та послідовному жанрі: альпійському скелелазінні у величезній пустелі Північної Америки та Гімалаїв.
Від сміливих зимових сходжень наприкінці 1960-х років у Тентоні у Вайомінгу та новаторських нових маршрутів на початку 1970-х років на горі Альберта та Норт-Твін у канадських Скелястих горах, через новий маршрут на Еверест у 1983 році та сольне сходження на Дхаулагірі у 1990 році, Джордж завжди демонстрував прихильність до технічних складнощів, невеликих команд і чудового стилю, а також чітке відчуття великих ризиків – і величезних винагород – фундаментальних для роботи в альпійському середовищі.
У 1977 році я приєднався до нього під час сходження на маршрут "Infinite Spur" на гору Форакер ( Mount Foraker), яке назавжди змінило моє розуміння того, що можливо для команди з двох людей у великих горах світу.
Джордж Лоу (George Lowe) у сходженні на Латок І, 1978 рік
Через рік разом з Джимом Доніні та Джеффом Лоу ми наблизилися до першого сходження на Латок I у Пакистані. Хоча нам не вдалося піднятися на вершину, ми повернулися додому з чимось набагато важливішим: дружбою на все життя, яка є прикладом братерства на мотузці.
Джордж продовжує займатися сходженням з енергією, здібностями та ентузіазмом, які перевершують партнерів, які на п’ятдесят років молодші за нього: як приклад можна привести його 26-годинне сходження на маршрут "The Nose" на Ель-Капітані в 2014 році та швидкісне сходження на гору Гантінгтон на Алясці в 2015 році.
Він залишається скромним і приземленим, незважаючи на життя, яке заслуговує на увагу, і є одним з найтепліших, найдобріших і найрозважливіших людей, яких я знаю"
На початку 1970-х років Лоу здобув ступінь доктора фізики, і це призвело до довгої та успішної кар’єри в галузі системної інженерії. Він є почесним членом Американського альпійського клубу та (Британського) альпійського клубу, а в 2014 році був президентом журі «Золотого льодоруба».
Від редакції:
Золотий льодоруб (фр. Piolets d'Or, англ. The Golden Ice Axe) — міжнародна нагорода за видатні досягнення в альпінізмі, що присуджується французьким журналом Montagnes і The Groupe de Haute Montagne (GHM) щороку з 1992 року.
Золотий льодоруб / Piolets d'Or / The Golden Ice Axe
Вручення "Золотого льодоруба" (The Piolets d'Or) – одна з найзначніших подій в альпінізмі: глобальна вистава найвражаючих сходжень року на вершини різних куточків планети.
Номінантів відбирає GHM та журнал Montagnes за підсумками альпіністського сезону. Потім спеціальне журі розглядає сходження, здійснені номінованими учасниками та присуджує найвищу нагороду — Золотий льодоруб. Ця нагорода є найпрестижнішою у світі альпінізму.
Золотий Льодоруб ставить за мету представити публіці найкращі сходження року, скоєні в різних куточках планети, звеличити дух пригод і відкриттів, мистецтво здійснювати сходження. Це свято альпінізму, товариства, солідарності, особистого чи командного духу.
У сучасному альпінізмі немає місця дорогим проектам під гаслом: «Мета виправдовує кошти», як немає місця перильним мотузкам, кисневим балонам, висотним шерпам, стимулюючим препаратам, і т.д.
Стиль, у якому скоєно сходження, значно важливіше, ніж досягнута вершина.
Золотий Льодоруб оцінить кожного, хто підійде з уявою до пошуку нових маршрутів і скромними засобами здійснить сходження.
Докладніше про всіх призерів премії Piolets d'Or за всі її роки існування читайте у нашій статті: Оглядаючись на історію премії золотого льодоруба (PIOLETS D'OR) >>>>>
