Патчі Усобіага: скелелазіння між минулим, теперішнім і майбутнім

Патчі Усобіага (Patxi Usobiaga). Фото Javi Pec
Патчі Усобіага (Patxi Usobiaga). Фото Javi Pec


Ймовірно, багатьом скелелазам, які прийшли у цей вид спорту нещодавно, ім’я Патчі Усобіага (Patxi Usobiaga) мало про що скаже.
Натомість для тих, хто вже має багаторічний досвід захоплення скелелазінням, особливо з початку тисячоліття, це ім’я однієї з легенд спортивного скелелазіння, як на змаганнях, так і на скелях.

Поряд з Рамоном Джуліаном Пігбланком (Ramon Julian Puigblanque),, Крісом Шарма (Chris Sharma), Дейвом Ґремом (Dave Graham) та деяких інших видатних скелелазів, Усобіага був одним із еталонних персонажів протягом першого десятиліття 2000-х років.

Його шлях у скелелазінні був неймовірним: у 2000 році, після кількох років молодості, він почав змагатися у світовій першості для дорослих, де він виграв Кубок Світу з трудності у 2006 і 2007 роках (у 2009 році він був другим) і Чемпіонат Світу з трудності у 2009 році (після трьох других місць у 2003, 2005 та 2007 роках).
Загалом, з асвою спортивну кар'єру він виграв 25 медалей на міжнародних стартах.
У 2004 році він був тренером найсильнішого у наш час скелелаза, чеха Адама Ондри
У 2010-2012 роках Патчі не міг тренуватися та повноцінно займатися скелелазінням (і покинув спортивні змагання), через травму, що він отримав у автокатастрофі, проте вже у 2015 році він пройшов категорію 9а на скелях!

Окрім змагань, у яких він досяг успіху, як мало хто досягав в історії, Усобіага також був орієнтиром для багатьох на скелях: він першим здійснив онсайт маршруту категорії 8c+ "Bizi Euskaraz" в 2007 році, третім пройшов маршрут категорії 9a+ "Realization (Biographie)" в 2004 році, потім він також пройшов "La Rambla Extension" у 2007 році, "Celedon" у 2014 році, "Papichulo" у 2017 році і навіть відкрив власний маршрут категорії 9а+ "Patxitxulo" у 2017 році.

Патчі Усобіага (Patxi Usobiaga). Фото Javi Pec
Патчі Усобіага (Patxi Usobiaga). Фото Javi Pec


Скелелаз, який не знав відпочинку, він був продуктивним завдяки своїм успіхам, особливо під час виснажливих тренувань, які завжди вирізняли його і які сприяли його популярності саме цим перемогам і проходженням.
Патчі - яскравий приклад наполегливості, рішучості та сили волі скелеазів, які день за днем ​​працюють над досягненням своїх цілей.

У 2010 році автомобільна аварія призвела до того, що у Патчі виникли серйозні проблеми з грижею міжхребцевого диска, через що він на деякий час відмовився від змагань. Однак іспанець використав рішучість і силу волі, які він культивував роками, щоб утриматися у своїй улюбленій справі, одужав, переніс операцію та здійснив велике повернення, зумівши піднятися на категорію 9a+.

На додаток до своєї діяльності як невтомного скелелаза, дослідника та створювача маршрутів, Усобіага віддав весь свій досвід у розпорядження нових талантів у скелелазінні в ролі тренера.

Зараз, у віці 42 років, будучи сім'янином та батьком, повинен присвячувати значну частку свого часу на своїх рідних, так само віддано, як він присвячував себе скелелазінню; і навіть сьогодні Він, як ніколи, є орієнтиром для будь-якого скелелаза, який справді хоче зробити цей вид спорту своїм життєвим захопленням.
Тому це невелике інтрвью має на меті донести його думки та історію до відома всіх скелелазів.
Нижче Ви знайдете відповіді, якими Патксі відповів на запитання сайту up-climbing.com, що стосуються як його особистої історії як скелелаза, так і світу скелелазіння загалом.

Патчі Усобіага (Patxi Usobiaga). Фото Javi Pec
Патчі Усобіага (Patxi Usobiaga). Фото Javi Pec


Привіт Патчі. Протягом останніх 20 років Ви були всесвітньовідомим орієнтиром у скелелазінні та зробили важливий внесок у розвиток цієї дисципліни як на скелі, так і на змаганнях. Чи можете Ви розповісти нам щось про найважливіші моменти свого скелелазного життя?

Правда в тому, що найголовніше те, що я скелелаз лише з одним талантом — розумом. Хлопчик, який мріяв піднятися на 7а, потім на 8а, потім цей хлопчик виріс і мріяв про 8с, стати чемпіоном світу, і йому це вдалося.
Я мав можливість отримати все золото, яке було. Але завжди усвідомлював, що мені потрібно багато працювати, що я маю багато обмежень, шлях полягав у тому, щоб багато тренуватися, і звідти вийшло абсолютно все.

Я б сказав, що було важко, що я дуже страждав. Хоча тренування легке, важке – це робота розума… Це змушує вас страждати, це дійсно важко, але в той же час, коли Ви досягаєте своїх мрій у той момент, Ви знаєте, що це того варте.

Яке Ваше бачення сучасного світу скелелазіння? Чи помітили Ви зміни за останній рік, особливо в поширенні та сприйнятті скелелазіння серед великої кількості нових прихільників цього виду спорту? Яка Ваша думка?

Кількість прихільників зросла в геометричній прогресії: з’являється все більше скеледромів та скелелазів. Скелелазіння — це неймовірний вид спорту, і це те, що Ви бачите, що помітив й увесь світ, і частина відповідальності полягає в тому, щоб бути частиною Олімпійських Ігор.
Тепер слід сказати, що скелелаз у тренажерному залі та скелелаз, який використовує скеледром як інструмент для своєї спортивної еволюції, відрізняються.
Дуже важливо, щоб це тривало й надалі, щоб на скелях була стабільність. Я не знаю, чи буде позитивним надмірне збільшення кількості практикуючих скелелазіння на скелях, взявши як приклад пляжі, переповнені серфінгістами, вид спорту, який також мав у свій час дуже важливий бум у суспільстві.

Патчі Усобіага (Patxi Usobiaga). Фото Javi Pec
Патчі Усобіага (Patxi Usobiaga). Фото Javi Pec


Проте, таке збільшення числа прихільників має неабияку перспективу: а саме те, що буде більше сильних талантів, які можуть вивести скелелазіння на новий рівень, виникнуть більш складні тренування, наукові дослідження тренувань, передові зали для скелелазіння та багато іншого, що приведе до категорії 10a швидше, ніж ми могли би собі уявити.

У той же час відбулися величезні зміни в професіоналізмі самих скелелазів: багато років тому важливо було лазити, підвищувати рівень і вигравати змагання, тренуватися як машини для досягнення всіх наших цілей. Це було істотно.
І якби Ви були професіоналом, ви могли б працювати над своїм іміджем, мати веб-сторінку чи блог, де Ви могли б поділитися цим зі світом.

Сьогодні недостатньо, потрібно бути активним у мережі, присвятити цьому багато годин свого життя, публікувати, коментувати, щоб отримати додаткових прихільників, публікувати пости знову й знову, стати контентмейкером відео, фото… Це нескінченний процес. Те, що Ви кажете, публікуєте, знімаєте, стало значно важливішим за те, що ви робите на скелях…
Це одна з найгірших еволюцій, яких досягло суспільство. І неможливо не продовжувати жити в цій течії, без цього ти став би ніким…. А тепер ми ті, кому немає часу нудьгувати…

Які у вас зараз є скелелазінні проекти? Чи є якийсь екстремальний маршрут у планах?

Безсумнівно, що протягом 10 років моє життя як скелелаза не було таким, як у 2000-х роках. Після того, як я закінчив виступи у змаганнях, у мене була грижа диска, на якій в липні 2019 року мені нарешті довелося зробити операцію.
Навіть після операції, ця проблема не залишила мене на 100% і мені завжди доводиться боротися з болем, який час від часу з'являється.
Якби я не піднімався на межі можливого, якби я не створював маршрути, як божевільний, якби я не тренувався так багато, напевно, не було б необхідності у "дозі знеболювального", але це я, мені подобається скелелазіння, я доводжу себе до межі, і це, нажаль, завдає мені болю.
На щастя, моє тіло час від часу нагадує мені, що я все ще можу проходити важкі маршрути та виснажуватись на 100%.

З тих пір, як я пройшов маршрут Pachamama в листопаді 2017 року, я проклав близько 150 маршрутів неподалік від свого дому, тому я занурений у цей неймовірний процес, який полягає в тому, щоб знайти, відкрити, перевірити, чи можливо це пройти, і спробувати відкрити.
Це процес, який мене повністю захопив.
Звичайно, один із маршрутів, які я пробую пройти це категорія 9, але це не те, що мене насправді захоплює, а спроба подолати бар’єр між можливим і неможливим у проектах, які я розв'язую.
Категорія найменш важлива, оскільки робота завжди буде однакова.
Зараз я в хорошій формі, і якщо щось піде не так, я думаю, що зможу пройти якийсь складний проект, який у мене є.
І, як я вже говорив раніше, моє тіло дозволяє мені лазити та тренуватися сезонами, тож я маю скористатися цим.

За останні роки скелелазіння в приміщенні неймовірно розвинулося, також у плані техніки та рухів, і якось відійшло від скелелазіння на природних скелях. Як скелелаз і тренер, як Ви думаєте, як розвиватиметься скелелазіння з технічної точки зору?

Патчі Усобіага (Patxi Usobiaga). Фото Javi Pec
Патчі Усобіага (Patxi Usobiaga). Фото Javi Pec


Технічний рівень скелелазіння зазнав неймовірних змін, особливо щодо координації рухів, і перш за все на скеледромах. Рівень трудності на змаганнях значно підвищиться, він вже досягає таких рівнів трудностей, як і на скелі.

Яке значення у Вашому житті має скелелазіння? Що це означає для вас?

Скелелазіння – це напрямок, який позначав, позначає і позначатиме мій життєвий шлях. На кожному етапі, як і в житті, деякі етапи пропускаються, і людина починає жити по-іншому, можливо, стає більш зрілою в один момент і більш незрілою в інший.

Сьогодні у мене є сім’я, робота та багато особистих зобов’язань, тому я не можу встигати робити все, як раніше, я намагаюся, інколи встаю о 4 ранку, щоб мати змогу працювати, лазити, бігти, тренуватися та потім повертатися додому і мати в запасі енергію, щоб грайти в пазли вдома з малими.
А іноді я не маю такої енергії, і я зменшую свої стимули.
З цієї причини, теперішнє змушує мене регулювати свої бажання, інакше моє тіло вибухне.
Як і тоді, коли я почав займатися скелелазінням у віці 10 років, коли у мене був гарний план на наступний день, маршрут, який потрібно випробувати, проект, який я маю пробити, чи тренування, щоб мати можливість відкрити маршрут, мені ще важко заснути у спокої коли такий проект з'являється.
Скелелазіння продовжує змушувати мене відчувати те саме, що й раніше, навіть із часом.

Теги: Патчі Усобіага, Patxi Usobiaga, скелелазіння
Автор: Редакція 4sport.ua за матеріалами https://www.up-climbing.com/
Переглядів: 2038
Опубліковано 2022-12-06 в скелелазіння