На найдовшому гірському маршруті України - Закарпатському туристичному шляху (ЗТШ). Фото Аліна Косовська
Як ми повідомляли раніше Аліна Косовська - досвідчена туристка з Авдіївки планує зимою 2022 року досить амбіціний проект: пройти найдовший гірський маршрут України - Закарпатський туристичний шлях (ЗТШ) довжиною 400 кілометрів.
Аліна планує зробити це соло (самстійно, без сторонньої допомоги)!
Ще Аліна планує доставити аптечки в притулки, які є по маршруту.
Зазначимо, що до цього часу цей маршрут ще не був пройдений взимку соло-мандрівниками, хоча неоднарозово такі спроби були.
На нашому сайті Ви можете слідкувати за реалізацією проєкту в спецтемі: НАЙДОВШИЙ ГІРСЬКИЙ МАРШРУТ УКРАЇНИ: ЗАКАРПАТСЬКИЙ ТУРИСТИЧНИЙ ШЛЯХ. ЗИМОВИЙ ПРОЄКТ 2022 АЛІНИ КОСОВСЬКОЇ
Новини за 5 лютого
На найдовшому гірському маршруті України - Закарпатському туристичному шляху (ЗТШ). Фото Аліна Косовська
Після проходження Свидовецького хребта, якій дався дуже важко, Аліна розповіла деяки деталі переходу по засніжених Карпатах: про відкопування колиби з-під снігу, про дивом вцілилий намет під час готування вечері, про аптечки в колибах,які вона лишає на своєму шляху
"Це - затишна хатинка під г.Шпанська
Ну, майже затишна
Щоб потрапити в неї, я годину копала сніг біля дверей, а щоб вибратись - в півтемряві шукала коптером безпечний підйом без карнизів. Воно було того варте, бо в цій хатинці я провела півтора дні в очікуванні погоди, і це точно було краще ніж просидіти їх у наметі.
Відповідаючи на одвічне питання "а як же звірі" - тут їх було вдосталь, якщо придивитись.
Траншея слідів у якій я стою на фото - мої, стежка справа від хати - звіряча. Правда я не подивилась що за звір то був, а на ранок сліди вже замело. Натомість вранці мене розбудили мишки, які наївно сподівались знайти в моєму спорядженні щось їстівне. Ха-ха, їжу то я добре сховала, можете погризти лопату
Гірські мишки не такі як степові - вони круглі, пухнасті, коричневого кольору і вправно справляються з пересуванням по снігу. А ще тут мешкають снігурі.
Вранці вони розбудили мене стуком дзьобів по даху, а потім один залетів в хату через шпаринку і, здивовано зиркнувши на мене, чкурнув геть. Загалом, коли я одна в горах - я далеко не одна "
"О, я маю для вас ще одну епічну і повчальну історію
Історію про те, як я ледь не спалила свій намет разом з собою в погоні за ароматним булгуром з курячою грудкою
Був прекрасний зимовий вечір. За стінками намету лагідно дмухав високогірний вітерець. Я, вдягнувшись в тепленьку пуховку, дістала з заледенілого наплічника заледенілий пальник і прийнялась готувати вечерю. Газовий балон чомусь не схотів накручуватись на пальник як слід, але я, не ївши нічого крім вівсянки за весь день і смакуючи тепленький булгур подумки, все ж примусила цю конструкцію зібратись, як-небудь кривенько. Газ спрацьовував при відкручуванні крутилки, а це головне, тож я поставила сніг топитись в тамбурі і вмостилась зручненько, щоб пити чай і насолоджуватись процесом.
як я ледь не спалила свій намет разом з собою в погоні за ароматним булгуром з курячою грудкою. Фото Аліна Косовська
Поступово лід, який вкривав всі частини пальника, танув. Десь тоді ж розтанув і той, що заважав правильно накрутити балон, і в місці приєднання його до пальника спалахнуло полум'я. Я запхала руку в то полум'я і закрутила подачу газу, але логічно що це не допомогло. Перша підсвідома реакція на вибухонебезпечний предмет, який горить в десяти сантиметрах від тебе - кидай подалі і тікай. Чим я, власне, і зайнялась, про всяк випадок викинувши палаючу конструкцію за межі намету.
Але за пару секунд згадала що це мій єдиний балон і єдиний пальник, і що залишусь без чаю і їжі на добу, якщо конструкція зараз таки вибухне. Бажання поїсти булгуру з курячою грудкою перемогло, тож я, озброївшись теплою рукавичкою, набрала снігу, підповзла до палаючого балона прямо в спальнику і загасила його повністю, тим самим дописавши цій історії the happy end.
Далі був ароматний булгур з курячою грудкою, імбирний чай з медом і лагідний високогірний вітерець за стінками намету, але це вже зовсім інша історія...
Мораль сєй басні такова: якщо балон не накручується в пальник як слід, то там щось замерзло, і треба розтопити це чаєм з термоса або диханням, а не пхати як-небудь і чекати синього полум'я в тамбурі намету"
На найдовшому гірському маршруті України - Закарпатському туристичному шляху (ЗТШ). Фото Аліна Косовська
Невеличкий update по програмі #first_aid_kit_action
Я планувала залишити на полонинах Свидовця п'ять аптечок, натомість залишила лише дві. Все тому що я не врахувала, наскільки технічними і небезпечними будуть спуски з хребта на полонини, і що моє заплановане "збігаю в колибку, залишу аптечку" в реальності означало б декілька годин, наповнених танцями з бубном і льодорубом на крутому лавинному схилі під карнизами.
Загалом, мета не виправдовує ризиків, тому я лишила аптечки лише в тих колибах, добирання до яких було безпечним. На третьому фото намалювала маршрут, яким довелось би спускатись на полонину Ворожеска якби я все ж надумала туди спускатись. Не надихає, правда?
Перша аптечка - це колиба під Шпанською про яку я писала вчора, друга - полонина Браїлка (маршрут з Квасів на Близницю). На Браїлці дуже багато будиночків, але більшість це стаї і сараї, а придатний для життя, з пічкою і лежанками, і тепер з нашою аптечкою знаходиться тут: 48°11′14.42″N 24°15′24.4″E
У мене зараз лишилось три аптечки. Завтра я планую прогулянку на Нову пошту. Тому маю таку пропозицію - якщо хтось найближчим часом збирається в гори і планує проходити повз колиби або притулки на більш-менш людних маршрутах, можу відправити вам аптечку щоб ви занесли її в колибу по дорозі та заробили собі плюсик до карми. Або ж відправлю нам на склад поки що і занесу їх в гори пізніше.
На найдовшому гірському маршруті України - Закарпатському туристичному шляху (ЗТШ). Фото Аліна Косовська
