Райнгольд Месснер (Reinhold Messner)
У липні 2022 року невелика група хроністів під керівництвом німецьго дослідникаіторії альпінізму Еберхарда Юргальського (Eberhard Jurgalski) опублікувала результати своїх десятирічних досліджень.
Згідно з результатами цієї кропіткої роботи було встановлено, що майже всі альпіністиминулих років не досягали справжніх вершин деяких восьмитисячників, при цьому у літописі альпінізму всі вони ставали в один ряд з тими, хто всеж-таки наважувався дійти до самої верхньої точки.
Детельніше про ці дослідження Ви можете прочитати в статті: Чи був хтось з альпіністів на головних вершинах всіх 14 восьмитисячників світу?
Це дослідження вплинуло, серед іншого й на легендарних альпіністів, чиї досягнення без перебільшення були революційними у свій час!
Тож, нещодавно, відповідальні редактори Книги рекордів Гіннесса простежили за результатами команди Юргальського і визнали, що легендарний італієць Райнгольд Месснер (Reinhold Messner) не сходив на справжню вершину восьмитисячника Аннапурна, і, відповідно, без цього сходження, він не є першою у світі людиною, яка пройшла всі восьмитисячники світу!
Еберхард Юргальський має енциклопедичні знання про найвищі гори світу. Фото Clara Tuma для The New York Times
Протягом багатьох десятиліть Месснера вважали першою людиною, яка піднялася на всі 14 вершин воьмитисчяників. Він зробив це без використання кисневих балонів, що принесло йому ще один титул "першості світу".
Між 1970 і 1986 роками італієць пройшоввсі 14 восьмитисчяників, але перегляд досягнень на найвищих вершинах світу, проведений німецьким гімалайським хроністом Еберхардом Юргальським, довів, що Месснер ніколи не досягав «справжньої вершини» Аннапурни.
Цей висновок і позбавив Месснера відразу двох рекордів у книзі Гіннеса: як першої у світі людини, що пройшла всі 14 востмитисячників у світі і першої у світі людини, яка пройшла всі 14 восьмитисяників безвикористання кисневих балонів.
Едмунд (Ед) Вієстурс (Edmund "Ed" Viesturs) - єдиний американець серед 40 осіб, які зійшли на вершини 14 восьмитисячників світу. Фото Pete Johnson
Тепер, згідно з відкоригованою книгою рекордів Гіннеса, рекорд першого проходження всіх 14 восьмитисчників світу без використання кисневих балонів належить американцю Едмунду Вієстурсу (Edmund Viesturs), який виконав цю програму з 1989 по 2005 роки.
Зі свого боку, в інтерв’ю німецьким ЗМІ Месснер відкинув заяву Юргальського, про те що він не досяг справжньої вершини Аннапурни, кажучи: «Він не має уявлення. Він не фахівець. Він просто переплутав гору. Звичайно, ми були на головній вершині», додавши, щодо коригування записів у книзі Рекордів Гіннеса: "Мені байдуже, чи буде моє ім’я в Книзі Гіннеса".
Вісім різних вершин Аннапурни. Фото: 8000ers.com
Рішення Юргальського стверджувати, що Месснер та інші не досягли справжньої вершини Аннапурни, ґрунтується на оцінках фотографій, зроблених на вершині, та особистих свідченнях інших альпіністів.
Німецький літописець також зіграв важливу роль у тому, щоб Нірмал Пурджа (Nirmal Purja) також переглянув свої сходження і прагнув перевершили рекород проходження всіх востмитисяників світу, який ніні належить норвезькій альпіністці Крістін Харілі (Kristin Harila) .
Юргальський відомий як прискіпливий статистик, і його дослідження привели до того, що в Книзі Гіннеса було опубліковано таке твердження: «Титули Книги рекордів Гіннеса, на які вплинула ця перекласифікація «справжніх вершин», необхідно було оновити, щоб відобразити вимоги сходження від базового табору до найвищоъ точки веришни гори. Це жодним чином не повинно применшувати неймовірні досягнення піонерів альпінізму, зроблені деякими з найвизначніших альпіністів за останні 50 років; однак так само, як ми вимагаємо, щоб марафонці подолали повну (точну) дистанцію довжиною 42,195 км (26,219 миль), а учасники навколосвітнього плавання повинні подолати щонайменше 40 075 км (24 900 миль) окружності Землі; так і щоб піднятися на гору, щоб отримати запис у Книзі рекордів Гіннеса, ми повинні наполягати на сходженні від базового табору до справжньої вершини, згідно з оновленими рекомендаціями 8000ers.com».
Також, окрім Месснера, перегляд записів у Книзі рекордів Гіннеса позбавляє титулів і в інших альпіністів, таких як Єжи Кукучка (Jerzy Kukuczka), Ерхард Лоретан (Erhard Loretan), Денис Урубко, Едурне Пасабан (Edurne Pasaban) і Герлінде Кальтенбруннер (Gerlinde Kaltenbrunner ), деякі з яких уже залишили цей світ і не можуть захистити себе від звинувачень Юргальського.
Що можна отримати від викреслення цих імен із (Книги рекордів Гіннеса) і який сенс применшувати досягнення, досягнуті багато десятиліть тому, використовуючи застаріле обладнання та не використовуючи цифрові технології?
Чи можна взагалі порівнювати досягнення людини, яка встановлює власні рекорди та вперше підіймається на гору в шкіряних черевиках і вовняних шкарпетках, з тим, хто летить до базових таборів на гелікоптері і має "армію" шерпів, які встановлюють висотні табори та мотузки, використовуючи сучасне високотехнологічне спорядження?
Схоже, що, принаймні, Райнгольду Месснеру байдуже на цей перегляд книги Гіннеса.
Він знає чого були варті його досягнення і якою ціною вони йому далися.
У свєму блозі в соцмережах він написав наступне: «Дивно, що люди продовжують використовувати мою особу, моє ім’я, щоб здаватися важливими та впливовими, тому що їм немає що сказати, вони нічого не досягли, не мали сміливості йти за своїми мріями, тому що це все гроші, так?»
Він втратив свого брата Ґюнтера на восьмитисячнику Нангапарбат у 1970 році. Тіло Ґюнтера було знайдено лише у 2005 році, коли його похоронили за традиційними тибетськими віруваннями. Він також втратив у горах таких друзів-альпіністів скелелазів, як Райнхард Патшайдер та Фрідл Мутшлехнер, і сім пальців на ногах через обмороження. Його пристрасть часом завдавала йому моральних і фізичних шрамів. Він був готовий здатися, коли впав у тріщину під час самостійного сходження на Еверест, але його мрія виконати сходження підтримувала його: «Сходження на Еверест самостійно […] було найважчим, що я будь-коли робив у своєму житті». Він побував на найвищих 14 вершинах світу, причому на деяких із них по кілька разів. Він знає свої досягнення, як і світ, і запис у книзі для цієї легенди не важливий.
Райнгольд Месснер (Reinhold Messner) на вершині Нангапарбат у соло-сходженні. Фото Reinhold Messner
Тож, тепер, альпіністські записи у Книзі рекордів Гіннеса виглядають наступним чином:
- Перше (справжнє) сходження на всі восьмитисячники: Едмунд Вієстурс (Edmund Viesturs, США), 18 травня 1989 - 12 травня 2005
- Перше (справжнє) сходження на всі восьмитисячники без вткористання кисневих балонів: Едмунд Вієстурс (Edmund Viesturs, США), 18 травня 1989 - 12 травня 2005
- Найшвидше (справжнє) сходження на всі восьмитисячники без використання кисневих балонів: Едмунд Вієстурс (Edmund Viesturs, США), 18 травня 1989 - 12 травня 2005. Рекордний час: 15 років і 359 днів
- Перше (справжнє) сходження жінкою на всі восьмитисячники: Донг Хонг Хуан (Dong Hong Juan), 19 травня 2013 р. – 26 квітня 2023 р.
- Найшвидше (справжнє) сходження на всі восьмитисячники: Крістін Харіла (Норвегія) і Тенджен Лама Шерпа (Непал), 26 квітня – 27 липня 2023 р. Рекордний час: 92 дні (3 місяці і 1 день).
Результати досліджень Юргальського також вплинули на найуспішнішого німецького високогірного альпініста Ральфа Дуймовіца (Ralf Dujmovits), який, за словами літописців, досяг лише передвершини на Манаслу і ніколи не був на її головній вершині
Дюймовіце не має розуміння у цьому підході: "Якщо Ви хочете посмертно позбавити Ерхарда Лоретана чи Єжі Кукучки їхніх 14 восьмитисячників, Ви на хибному шляху!
Це не має сенсу, і більшість високогірних альпіністів цього не визнає", сказав Дуймовіц ще у минулому році. Зрештою, більшість людей, ймовірно, мали подібний досвід, і за їхніми помилками не було «жодного поганого наміру».
Сам Юргальський у 2022 році казав, що його дослідження "ранить його душу". «Серед тих, хто не досягав свправжніх вершин є багато героїв, якими я захоплювався десятиліттями», — сказав 70-річний чоловік. Його самого непокоїть те, що зараз кумирами є ті, хто неможуть зрівнятися у досягненнях з Месснером та іншими піонерами альпінізму.
Юргальський вважає, що він піддається ворожнечі в соціальних мережах . Зараз він висловлюється через Facebook і виправдовує публікацію результатів дослідження: «Це 10 років інтенсивних, правильних досліджень двох молодих дослідників, які я опублікував, і зробив доступними для всіх альпіністів. Я лише коригував результати, нічого більше.».
Слід також зазаначити, що на відміну від підходу Книги рекордів Гіннеса, в альпінізмі існує й літопис, що ведеться й організацією під назвою Гімалайська База Даних (The Himalayan Database).
Згідно з її висновками, після опублікування досліджень Юргальського, всі альпіністи, хто здійснював сходження на восьмитисчяники до 2022 року залишаються зі своїми титулами та досягненнями, а ті, хо прагне сходити на восьмитисяники після 2022 року повинні робити їх тільки на справжні, найвищі точки вершин.
