Кіліан Джорнет (Kilian Jornet Burgada) пробігає знайомими маршрутами в Норвегії. Фото: Kilian Jornet
Світова зірка трейлраннінгу та альпнізму, іспанець Кіліан Джорнет (Kilian Jornet Burgada) розповідає чому таке поняття як «світовий рекорд» не має сенсу в альпінізмі.
Швидкісні рекорди сходжень увійшли в моду в сучасному альпінізмі, але так само стала модною й критика деяких із цих тверджень, яка грунтується на відсутності урахування стилю, контексту чи належних доказів.
Термін FKT (Fastest Known Time), що означає найшвидший відомий час і спочатку застосовувався лише до трейлраннінгу, нещодавно також став модним і у альпінізмі.
Від редакції:
FKT (Fastest Known Time) існує вже декілька років, але під час COVID-обмежень вона стала трендом. Після скасування змагань із трейл-ранінгу спортсмени використовували FKT, щоб випробувати свої сили з іншими суперниками, не змагаючись у компанії.
Починаючи з 2018 року Базз Бурелл і Пітер Беквін заснували fastestknowntime.com, який став неофіційним сертифікатором спортивних змагань.
Першими маршрутами, до яких залучили спортсменів FKT, були міжміські маршрути Північної Америки, такі як Аппалачська стежка.
Потім FKT поширився на Велику Британію, де бігуни все ще віддають перевагу терміну «рекорд швидкості».
Наразі FKT уже досяг європейських Альп та інших гірських хребтів.
Завдання просте: для встановлення рекорду спортсмену не потрібні свідки. Але обраний бігуном маршрут завжди має бути більше п’яти миль завдовжки та з набором висоти понад 500 футів.
Найважливіше те, що спортсмену потрібен GPS-пристрій для відстеження забігу.
Будь-хто може зареєструватися для змагань у FKT на веб-сайті.
Існує категорія за статтю (чоловічий, жіночий, небінарний) і три стилі подолання маршруту: непідтримуваний (повне соло), самопідтримуваний (з припасами, що розміщені самим спортсменом) і з сторонньою підтримкою.
Хоча змаганняч з FKT часто проводяться в горах, офіційний журнал стосується перш за все не змагальних пішохідних або бігових маршрутів, а не технічних сходжень.
Журналісти з сайту ExplorersWeb попросили Кіліана Джорнета, для якого швидкість є давньою пристрастю та джерелом його знаменитості, роз’яснити думку про рекорди в альпінізмі.
Він також поділився порадами для спортсменів, як зберегти свої досягнення недоторканими суперечками.
На додачу до того, що Кіліан сам має понад дюжину рекордів у FKT: від Маттергорна до Евересту, він дуже прискіпливо ставиться до подібних рекордів. Джорнет навіть об’єднав гори та атлетизм у проект "MTNATH".
Це безкоштовний веб-сайт із інформацією про всі категорії гірських перегонів, порадами щодо тренувань, харчування та обладнання, а також списком корисних онлайн-ресурсів. Він містить розділ про гірські рекорди швидкості у FKT, визначений відповідно до експертизи самого Кіліана
Кіліан Джорнет (Kilian Jornet Burgada) у Ромсдалені, Норвегія. Фото Kilian Jornet
Рекорди мають рівні умови
Для початку Джорнет зазначив різницю між рекордом та FKT.
«Рекорд ставиться, коли всі претенденти проходять маршрут за однакових умов і є люди, які гарантують, що умови справді рівні», — сказав він. Іншими словами, рекорди вимагають правил, суддів і навіть антидопінгових критеріїв.
Це означає, що мають бути розроблені спеціальні правила щодо обладнання, проходження, підтримки, умов і навіть антидопінгової політики, пояснює Кіліан на своєму веб-сайті.
Судді, яки підтверджують рекорди, повинні бути присутніми на всьму маршруті змагань, щоб перевірити дотримання прийнятих правил.
«В іншому випадку, — сказав Джорнет, — такі рекорди слід вважати за FKT».
Жорнет пояснив далі: «Рекорди можуть встановлюються на певних гірських гонках, у яких усі учасники мають однакові умови. Іноді гірські асоціації чи школи гідів навіть контролюють швидкісні сходження, наприклад, розміщуючи гідів на маршруті по гребню Хьорлі на Маттергорні, але це виключення в альпінізмі».
Він зазначає, що з огляду на контрольовані умови, рекорд може бути повільнішим, ніж FKT, який відбувається за межами офіційних змагань або контрольованого сходження.
Кіліан Джорнет (Kilian Jornet Burgada) (ліворуч) і Девід Геттлер на Евересті (David Göttler) минулого року. Фото: David Göttler
Світові рекорди
Для Джорнета рекорди швидкості не мають сенсу в альпінізмі, тому що умови на маршруті роблять велику різницю у різних забігах. Стиль сходження або стороння підтримка також відрізняються в кожному випадку.
Тому точніше говорити про FKT для герського та висотного альпінізму.
Термін «світовий рекорд» має ще менше сенсу, каже Жорнет.
«Повинна бути можливість зрівняти або покращити світовий рекорд з будь-якої точці світу. То чому варто говорити про світовий рекорд чи першість у світі, коли йдеться про час на певному маршруті, наприклад, Колорадській стежці чи GR-20 [180-кілометровому треку через Корсику] чи велосипедному змаганні, як-от Альп д'Юез?» — сказав Жорнет. «Те, що наразі роблять альпіністи, це FKT на конкретному маршруті, у конкретному місці, у певному стилі.
Зрештою, неможливо порівняти два альпійських чи висотних сходження, навіть якщо маршрут однаковий. Деякі фактори — умови на маршруті, погода тощо — завжди відрізнятимуться».
Але, зрештою, Джорнет визнає, що FKT все ще цікаві зі спортивної точки зору, «щоб перевірити, наскільки швидко хтось може пройти маршрут по певній місцевості за певних умов і підтримки».
Нижче, як приклад, вражаючий FKT Бенджаміна Ведріна (Benjamin Védrines) під час "спагетті-туру" по горам італійських Альп.
На своєму веб-сайті Джорнет перераховує різні FKT у горах — такі як сходження чи конекшени.
Він аналізує стиль за межами простого «зі сторонньою підтримкою» або «без підтримки», яким віддають перевагу трейл-раннери.
Джорнет враховує такі деталі, як соло-проходження, соло на мотузці, онсайт і перше сходження.
«Я не враховую жодного сходження, яке виконується за допомогою PED [препаратами для підвищення фізичної ефективності]», — каже Джорнет.
Він має на увазі людей, які визнають, що для встановлення рекорду вони приймають такі препарати, як EPO, а також кисневі балони у висотних сходженнях.
Кисневі балони в альпінізмі як електровелосипеди у велоспорті
Джорнет дуже строго говорить про те, що насправді означає сходження без використання кисневих балонів.
«Для мене обходитися в горах без кисневих аблонах означає, що ніхто в моїй команді команді також ними не користуються, і це означає, що додаткового кисню не буде, якщо щось піде не так», — каже він.
У цьому Кіліан схожий на тих професійних альпіністів минулого та сьогодення, які принципово не йдуть на гору з кисневими балонами: Денис Урубко , Райнгольд Месснер (Reinhold Messner) , Юзеф "Єжи" Кукучка (Jerzy Kukuczka), Герлінде Кальтенбруннер (Gerlinde Kaltenbrunner), Анджей Баргель (Andrzej Bargiel), Кім Чан Хо (Kim Chang-ho), Карла Перез (Carla Perez)
Проте Джорнет не проти використання кисневих балонів, «якщо про це належним чином повідомляється», — каже він. «Я вважаю, що кисневі балони чудово підходять для гірського туризму, оскільки вони підвищують безпеку. Але сьогодні, коли мова заходить про FKT або новий маршрут, немає сенсу зараховувати сходження, які було виконані з допомогою кисневих балонів»,.
«Кисневі балони в горах», — додає Джорнет, — «схожі на електровелосипед на Тур де Франс.
Мені подобається користуватися кисневими балонами, з ними кумедно, і вони дозволяють менш підготовленим людям отримати доступ до маршрутів, які вони не можуть пройти без них.
Але ми не можемо сприймати всерйоз велосипедиста, який встановлює рекорд швидкості у традиційних велоперегонах, їдучи на електровелосипеді».
Як встановити FKT
Отже, що повинен зробити альпініст, щоб правильно встановити FKT, особливо на вершинах - восьмитисячників?
«По-перше, вони повинні чітко розуміти свій стиль», — сказав Джорнет. «Улі Штек (Ueli Steck) зазначав, що в 2008 році він здійснив сходження на Ейгер за 2 години 47 хвилин, не маючи а ні пробитого маршруту а ні підтримки.
У 2015 році Він подолав той самий маршрут вже за 2 години 23 хвилини, але завжди зауважував, що хоч і був швидшим, але використовував провішені та біг по добре розміченому маршруті.
Кожен має бути однаково прозорим щодо використання підтримки, мотузок, встановлених маршрутів, онсайту чи ні», — каже Джорнет.
«Крім того, Вам потрібно надати якомога більше доказів свого сходження, щоб задокументувати рекорд: свідки, фото, GPS-трек, метадані камери», — зазначив Джорнет. «Сучасні технології можуть надати багато інформації про сходження».
А якщо хтось бреше?
Що, якщо дехто обманює, привовує стиль, яким сходив по маршруту, або щось подібне?
«Ну, брехня про щось подібне не є великою проблемою в історії альпінізму», — каже Джорнет.
«Це просто проблема багатої людини. Але, як і у випадку з допінгом у олімпійському спорті, він спотворює реальність рекорду. Ми розширюємо межі своїх можливостей, щоб побачити, як далеко може зайти наше тіло за певних тренувань і умов, а допінг спотворює те, чого ми можемо досягти як люди».
