Стефано Карнаті (Stefano Carnati) на маршруті "Erebor" категорії 9b.
Італійський скелелаз Стефано Карнаті (Stefano Carnati) повідомив на свіїй сторінці в соцмережах про повторення ним одного з найскладніших маршрутів світу: "Erebor" категорії 9b, що розміщений на скелях італійського міста Арко.
Від редакції:
Маршрут "Erebor" був відкритий на самому початку 2021 року італійцем Стефано Гізольфі (Stefano Ghisolfi), який з деяким сумнівом і призначив йому категорію 9b/+, очікуючи на підтвердження або зміни оцінки від подальших повторень маршруту іншими скелелазами.
На думку Гізольфі маршрут все ж таки дещо складніший за категорію 9b, хоча до повноцінної 9b+ і не дотягує.
Тим не менш, до лютого 2023 року цей маршрут вважався найважчим у всій Італії!
2021 року маршрут пройшла італійка Лаура Рогора (Laura Rogora)
Варто зазначити той факт, що в той час як Стефано та Лаура порахували категорію маршруту як складну 9b, позначивши її як 9b/+, Адам Ондра, після роботи над цим проектом протягом чотирьох днів у 2021 році, позначив складність як звичайну 9b.
На теперішній час маршрут був повторений чотирма скелелазами
Зі свого боку зазначимо, що для Стефано Карнаті цей маршрут став 7-м пройденим маршрутом складності 9а+ та вище (та першим маршрутом категорії 9b у його кар'єрі). За цим показником Стефано посідає 22 місце серед найсильніших скелелазів світу!
Докладніше про це читайте у статті: НАЙСКЛАДНІШІ СКЕЛЕЛАЗНІ МАРШРУТИ У СВІТІ МАРШРУТИ У СВІТІ
"Я дуже радий пройти цей епічний італійський маршрут в Арко, який зараз є найважчим і найвимогливішим сходженням, який я здійснив!
Загалом це був незабутній процес!
Те, що робило все набагато особливішим, це, безсумнівно, той факт, що я міг проводити більшу частину часу зі своїми друзями, яким я хотів би дуже подякувати за чудовий настрій.
Нечасто так буває, що є можливість спробувати один з найважчих маршрутів з іншими скелелазами, особливо з близькими друзями! Хтось може сприйняти це як звичайну річ. Але це не так!
На щастя, це був відкритий процес, коли кожен підтримував інших, ділячись версіями спроб та пропозиціями, щоб зробити невеликі покращення та подолати численні поразки.
Що стосується мене, мене завжди надихало спостерігати за тим, як мої друзі наближалися до пролазу маршруту! І я з великим нетерпінням чекаю можливості підбадьорити їхню наступну спробуі невдовзі знову спробуємо пройти разом щось такого ж рівня.
Найскладніше, безумовно, полягало в тому, щоб підтримувати мотивацію на достатньо високому рівні, коли час між кожним приїздом становив (принаймні) один тиждень, а прогрес у більшості випадків був дуже повільним.
Але якщо ви не застрягнете через повторюваність дій, іноді режим "воїна вихідного дня" має свої плюси. У цій ситуації аналіз кожної найдрібнішої деталі дозволило мені працювати над своїми слабкими сторонами під час тренувань і, можливо, поступово бути більш сильнішим.
Оскільки сходження було на межі моїх можливостей, після кожної спроби я завжди казав собі, що будь-яка найменша річ, яку я буду вдосконалювати, є важливою, щоб продовжувати проацювати над проектом.
Зрештою, прагнення у кожній спробі викладуватись на всі 100% допомогло!
На цьому маршруті досить легко подолати початкову ділянку, але справжня складність полягає в тому, щоб поєднати всі ділянки.
Кожна дрібна помилка може перешкодити успіху на наступному.
Я досить швидко змій проти дві частини маршруту окремо, але поєднати їх в одному пролазі виявилося дуже складним процесом" - повідомив Стефано
