Базовий табір восьмитисячника Дхаулагірі. Фото Hervé Barmasse
Видатні альпінсти, італієць Ерве Бармассе (Hervé Barmasse) та німець Девід Геттлер (David Göttler) у зимовому сезоні 2022/2023 року запланували сходження на один з восьмитисячників світу.
Як повідомив Ерве - "експедиція народилась з ідеї, яка промайнула в моїх думках ще минулого року, стати першим у світі альпіністом, який би здійснив зимове сходження на восьмитисячник у чисто альпійському стилі.
Проте, цей план ще має бути визначено: чи взагалі можна таке зробити чи ні".
1 січня 2023 року вони розкрили "свій секрет". Мета команди - восьмитисяник Дхаулагірі (Dhaulagiri, 8167 м) - сьома за висотою гора у світі!
Про хід цієї експедиції ми будемо повідомляти у спецтемі: ЗИМОВА ЕКСПЕДИЦІЯ ЕРВЕ БАРМАССЕ ТА ДЕВІДА ГЕТТЛЕРА 2022/2023 РОКУ
Ерве Бармассе (Hervé Barmasse)
В недавньому інтервью італійській газеті La Gazzetta dello Sport Ерве розповідає про своє бачення сходжень на восьмитисяник у зимовий період
«Бути тут і мати можливість спробувати зійти на вершину восьмитисячника означає змінити щось важливе», — каже альпініст із базового табору Дхаулагірі. «Буде важко, але ми впевнені у наших можливостях.
Все що нам потрібно - це спокійна погода»
Піднятися на вершину восьмитисячника в альпійському стилі взимку — «трохи божевільна» ідея, зізнався сам Ерве Бармассе по супутниковому телефону з базового табору Дхаулагірі. «Але я відчуваю привілей бути тут і мати можливість спробувати цей проект, тому що не завжди є можливість змінити щось важливе, а це саме чудова можливість».
У якому сенсі важливо?
«Практика альпійського стилю взимку означає зміну, важливу зміну в альпінізмі.
Сказати, чи можливо досягти вершини (досі ніхто ще не зміг піднятися на восьмитисячник у зимовий період в альпійському стилі) ми зможемо лише наприкінці експедиції.
Ми залишаємось тут, щоб "розіграти усі свої карти".
«Ми взяли з собою лише те спорядження, яке нам знадобиться у штурмовому сходженні; ми принесли його в базовий табір: мотузку, спорядження для першого, другого та третього висотних таборів.
Альпійський стиль вимагає, щоб ми починали штурм з підніжжя гори з усім спорядженням, зібраним у базовому таборі.
Ми залишимо гору такою чистою, якою ми її побачили, шкода, що ті, хто йшов на ней перед нами, не зробили так само».
Ерве Бармассе (Hervé Barmasse) у спробі спуститися на лижах зі схилів Дхаулагірі. Фото David Göttler
Ви оптиміст?
«Я відповім не однозначно.
По-перше, реалістично: альпіністам знадобилися роки, щоб піднятися на восьмитисячник гімалайським стилем, і, можливо, стільки ж років знадобиться, щоб піднятися в альпійському стилі, але це прекрасно і мені пощастило бути тут.
Не намагаючись зробити це, Ви навіть не можете знати, яка існує радість між спробою успішного сходження та відступом.
Зрештою, Ви повинні жити двома речами. І щоб прожити їх, Ви повинні бути тут і чекати свого моменту.
Ми знаємо, що все складно і що успіх залежить не тільки від нас (а перш за все від погоди)».
А по-друге?
«По-друге, ми обидва почуваємося дуже добре, і це важливо. Ми згуртовані, тільки шкода не винахідливості, а бажання заносити наші лижі високо на схил гори з надією лижного спуску, що майже не був виконаний через брак снігу, але все одно було весело».
На горі більше нікого немає?
«У базовому таборі тільки ми з Девідом. Ця велика самотність вражає, особливо коли, зазвичай, на восьмитисячниках збираються толпи людей, підіймаються по закріпленим мотузкам і перебувають у величезних висотних таборах.
Проте, ми знайшли тут залишки минулих експедицій».
Як і минулого року на восьмитисячнику Нангапарбат, бракує найбажанішого: гарної погоди.
«Єдиного гарного вікна, 6 і 7 січня, було недостатньо для сходження, нам ще доведеться вивчити гору і маршрут попереду. У нас є ще двадцять днів попереду; досить їх чи ні подивимося, але нам потрібно, щоб вітер стих хочаб на два дні, щоб спробувати розіграти свої карти».
Ерве Бармассе (Hervé Barmasse) на схилах Джаулагірі. Фото Фото Hervé Barmasse
Як пройшов перший вихід на маршрут?
«Це було дуже цікаво, тому що ми були абсолютно одні, шукаючи найкращий прохід через лабіринт ущелин і сераків, які, на жаль, через холод і сильний вітер змусили нас неабияк нервувати.
Ми також намагалися відкрити більш безпечний варіант сходження, але він виявився набагато довшим і виснажливішим, тому врешті-решт, коли ми повернемося на гору, спробуємо йти якомога пряміше до вершини».
Які снігові умови на горі?
«Іноді дуже добрі умови, тому що сніг твердий, і по ньому легко пересуватися. Але є й інші місця, де потрібно розтягуватися шпагатом між сераками та тріщинами.
Загалом, у нас все йде добре, ми підійшли до місця другого висотного табору. Шкода, що у нас не було жодного гарного дня, щоб піднятися вище.
Але вражаючою річчю була ця велика самотність, цей дуже маленький груз спорядження, який ми маємо з собою: 60 метрів мотузки, льодобур, льодоруб, та рюкзак, з вантажем який важить десять кілограмів.
Це наша гра, гра, в яку ми любимо грати. І хто знає, чи цього разу гра не закінчиться на нашу користь».
Ерве Бармассе (Hervé Barmasse) та Девід Геттлер (David Göttler) на схилі Рупальської стіни восьмитисячника Нангапарбат, зима 2021/22 року
