Йошт Кобуш (Jost Kobusch)
Німецький альпініст Йошт Кобуш (Jost Kobusch) повідомив про свою третю спробу зійти на Еверест узимку, соло і без використання кисневих балонів.
Перша спроба відбулася взимку 2019/2020, Йошт досяг відмітки 7360 метрів
Друга спроба відбулась в сезоні 2021/2022 року, Йошт досяг відмітки 6450 метрів
Третю спробу, за повідомленнями Йошта, Він почне 22 грудня 2023 року, на початку астрономічної календарної зими і завершить експедицію не пізніше 28 лютого 2024 року.
Нагадаємо, що 31-річний німець вибрав для свого проекту не стандартний маршрут сходження, а дуже складний кулуар Хорнбейна - маршрут яким і в найбільш сприятливий весняний сезон не ризикують підніматися навіть досвідчені альпіністи.
На вершину Евересту взимку альпіністи не піднімалися з 1993 року! А без використання кисневих балонів із 22 грудня 1987 року...
Детальніше про проект Йошта та новини про його експедицію Ви можете прочитати у нашій спецтемі: ЗИМОВИЙ ЕВЕРЕСТ ЙОШТА КОБУША (JOST KOBUSCH): ЕКСПЕДИЦІЯ СЕЗОНУ 2023/2024
Варто відзначити, що далеко не всі альпіністи на початку ставились до "витівки" Йошта позитивно, так легендарний Райнгольд Месснер вважає, що Кобуш діє лише як "кар'єрист": "Як може "19-річний" хлопець, який ніколи не був у великих горах, оцінити, наскільки небезпечні восьмитисячники Аннапурна чи Нангапарбат?
Своєрідним "Чемпіоном світу" з анонсування став Йошт Кобуш (Jost Kobusch)."
Фото Jost Kobusch
Новини експедиції за 15 вересня
Взявши річний "відпочинок" для свого амбціозного проєкту, тепер, восени 2023 року Йошт повертається до зимового Евересту.
Третій рік поспіль Йошт Кобуш відправивлся в Непал ще до приходу зими, щоб підготуватися до сходження на Еверест в одиночку.
І я к в минулі роки, він розминається на менших вершинах.
Проте, на відміну від минулих експедицій, за цей рік Йошт не обмежився Альпами.
Восени 2022 роу він прибув до Непалу, де він у солосходженні піднявся на вершину Чулу Західна (Chulu West) висотою 6419 метрів
А взимку 2022/2023 року німецький альпініст став першим неамериканцем, який успішно піднявся на Деналі (Denali, 6190 метра) - найвищу гору Північної Америки та спустивсяз неї соло взимку, і першою людиною, яка зробила це через кулуар Месснера взимку.
І він зробив це сходження з першої спроби!
Детальніше про хід експедиції Йошта Ви можете дізнатись зі спецтеми: Зимова соло експедиція Йошта Кобуша на Деналі 2023 року
Йошт Кобуш (Jost Kobusch), фотографії з експедиції на Деналі 2019 року. Фото Janssen Fabian
"Зараз є багато роботи по організації експедиції. Настав фінальний етап підготовки.
Але є й неймовірна кількість речей, які треба замовити та зібрати в експедицію.
У той же час я буду координувати переїзд у Шамоні та подорожувати до Німеччини - для навчання, але, звичайно, також для того, щоб прочитати лекції та провести зустрічі - і так далі...
Коротко: зараз багато чого відбувається! Усе це частина процесу, але я також з нетерпінням чекаю цих хвилин тиші, перебуваючи в Непалі. Бути на горі, де час прливе повільніше." - повідомив Йошт у своєму блозі в соцмережах.
За повідомленнями Йошта, Він почне сходження 22 грудня 2023 року, на початку астрономічної календарної зими і завершить експедицію не пізніше 28 лютого 2024 року.
Перед Еверестом, Він проведе попередню акліматизацію на двох вершинах-семитисячниках у рамках своєї "Altitude Academy", свого роду навчальної програми, відкритої для всіх.
Найбільшими проблемами, які доведеться подолати для успіху на Евересті Йошт вважає: свій фізичний стан, умови на маршруті та погоду.
Давайте трохи розглянемо проект Йошта на Евересті.
Передусім зазначимо, що він планує сходження по західному гребню та Кулуару Хорнбейна.
Кулуар Хонбейна – це вузький, 500-метровий кулуар з нерівномірним покриттям снігом та льодом, розташований на позначці 8000 метрів. Потрапити в нього можна пройшовши маршрут Західним гребенем або з північного боку (виходячи на нього з Японського кулуара). Кулуар Хорнбейна характерний ухилом 50º, з максимумом 60º у його верхній частині.
Серед великих імен, що залишили свій слід на кулуарі Хорнбейна:
- словенці Андрей Штремфель (Andrej Štremfelj) та Нейц Заплотник (Nejc Zaplotnik) – перше повторення у 1979 році
- японці Цунео Сігехіро (Tsuneo Shigehiro) і Такасі Озакі (Takashi Ozaki) - вони відкрили японський кулуар, щоб законектити його з кулуаром Хорнбейна в 1980 році
- канадка Шерон Вуд (Sharon Wood) - перша американка на Евересті, в 1986 році,
- швейцарці Ерхард Лоретан (Erhard Loretan) та Жан Тройє (Jean Troillet)
- поляки Женек Хробак (Genek Chrobak) та Андржей Марчиняк (Andrzej Marciniak) 1989 рік
Останнє, на сьогоднішній день, сходження кулуаром Хорнбейн було задокументовано в Гімалайській базі даних у 1991 році, коли його пройшов шведський альпініст Ларс Кронлюнд (Lars Cronlund) у супроводі непальців Гьялбу Шерпа (Gyalbu Sherpa) та Мінґма Норбу Шерпа (Mingma Norbu Sherpa)
Згодом, у вересні 2002 року, французький сноубордист Марко Сіффреді спробував спуститися кулуаром Хорнбейна, після того, як піднявся на вершину, але його спроба закінчилася смертельним падінням.
Від редакції:
Перший американський маршрут 1963 пройдений Thomas Hornbein і Willi Unsoeld.
Американські альпіністи Том Хорнбейн (Tom Hornbein) та Віллі Ансуел (Willi Unsoeld) 22 травня 1963 року здійснили першопроходження на вершину Евересту за новим маршрутом через Західний гребінь; тоді вони провели холодну ночівлю в зоні смерті і спустилися з гори стандартним маршрутом через південне сідло.
Маршрут проходив з Базового табору Евересту через льодопад Кхумбу, на Західний гребінь, при цьому використовувалися два перших висотних табори встановлені на стандартному маршруті на Еверест, що проходить через Південне сідло. З цієї позначки лінія нового маршруту повертала ліворуч і вгору на Західне плече Евересту до позначки 7000 метрів, виходячи на сторону Тибету вздовж Північного схилу Евересту, де альпіністи неодмінно стикаються з сильним потоком вітру.
Потім альпіністи піднялися крутими, чорними як алмаз і засніженими ділянками гребня, який 1963 року експедиція назвала на честь першопрохідника: кулуар Хорнбейна (Hornbein Couloir). Потім у передверховій частині маршруту їхня лінія знову вийшла на Західний гребінь, де вони мали подолати серію скельних ділянок, що нависали над 1200 метровою прірвою з виходом на вершину.
Їхнє сміливе сходження досі залишається одним із легендарних подвигів в історії альпінізму, а книга Хорнбейна під назвою "Everest: The West Ridge" входить до кращих книг пригодницьких жанрів усіх часів.
Докладніше про цей подвиг Ви можете прочитати детальніше у статті: ЗАГУБЛЕНІ НА ЕВЕРЕСТІ
Йошт Кобуш (Jost Kobusch) на західному гребені Евересту. Січень 2020 року. Фото Daniel Hug
На вершину Евересту взимку альпіністи не піднімалися з 1993 року! А без використання кисневих балонів з 22 грудня 1987 року, коли вершини досяг непалець Анг Ріта Шерпа. Втім, далеко не всі альпіністи зараховують Анг Ріті це сходження як зимове, адже метеорологічна зима починається в Гімалаях 21 грудня, що означає, що Анг Ріта піднімався в штурмовий табір в осінній період (до 21 грудня) і тільки саме штурмове сходження здійснив перший день зимового сезону.
Докладніше про це Ви можете прочитати у статті-інтерв'ю Дениса Урубко «ЗИМА В ГІМАЛАЯХ ПОЧИНАЄТЬСЯ 1 ГРУДНЯ»
А єдиною людиною в історії, хто зміг піднятися на вершину Евересту взимку і в соловосходження був японець Ясуо Като (Yasuo Kato), він зійшов на вершину світу 27 грудня 1982 року.
На жаль, на спуску з гори Ясуо зник безвісти.
Його досягнення було насправді ще більш видатним, адже Ясуо став першим альпіністом у світі, хто піднявся на Еверест у три різні сезони: восени 1973, навесні 1980 та взимку 1982 року.
Йошт Кобуш (Jost Kobusch) на склоні Евересту. Фото Daniel Hug
Від редакції:
15 альпіністів на Евересті взимку
Еверест був першим восьмитисячником, який бкв пройдений у зимовий період.
17 лютого 1980 року, на вершині найвищої гори землі, на висоті 8848 метрів стояли два поляки: Кшиштоф Величко (Krzysztof Wielicki) та Лешек Чихі (Leszek Cichy).
Докладніше про цю подію читайте у статті: СТОРІНКИ ІСТОРІЇ АЛЬПІНІЗМУ: ПЕРШЕ ЗИМОВЕ ВИХОДЖЕННЯ НА ЕВЕРЕСТ ПОЛЬСЬКИХ АЛЬПІНІСТІВ В 1980 РОЦІ
Далі, щоб продовжити статистику, варто нагадати про проблему визначення зимового періоду в горах Гімалаїв.
Так, уряди Непалу, Китаю, Індії та Пакистану, на чиїх територіях лежать усі вісімтисячники світу вважають початком зими 1 грудня – це досить зручно з бюрократичної точки зору, і час від часу ця дата також збігається з так званою метеорологічною зимою.
Відповідно і зимові перміти, що видаються цими країнами, можна отримати з 1 грудня.
Але, з іншого боку, переважна більшість експертів як альпіністів, так і метеорологів вважають справжнім початком зимового періоду в Гімалаях 21 грудня, а його кінець - 21 березня.
Більше того, для того, щоб експедиція вважалася "зимовою" без будь-яких заперечень і сумнівів, не просто штурмове сходження, але сам початок експедиції має відбутися не раніше 21 грудня!
Через таку суттєву різницю у визначенні початку зими, багато альпіністських експедицій, що здійснювали сходження на Еверест з 1 до 21 грудня не вважаються в альпіністській спільноті як зимові.
Докладніше про зимові експедиції на восьмитисячники читайте у нашій статті: СТАТИСТИКА ВСІХ ПЕРШИХ ЗИМОВИХ СХОДЖЕНЬ НА ВІСЬМИТИСЯЧНИКИ
Після 1980 року, третім альпіністом, який стояв на Евересті взимку був японець Ясуо Като (Yasuo Kato), він зійшов на вершину світу 27 грудня 1982 року.
На жаль, на спуску з вершини Ясуо зник безвісти.
Його досягнення було насправді ще більш видатним, адже Ясуо став першим альпіністом у світі, хто піднявся на Еверест у три різні сезони: восени 1973, навесні 1980 та взимку 1982 року.
Наступна перемога також дісталася японській команді: 16 грудня 1983 року на вершину піднялися Муракамі Кацунарі (Murakami Kazunari), Озакі Такаші (Ozaki Takashi), Ямада Нобору (Yamada Noboru) та непальський шерпа Наванг Йонден (Nawang Yonden).
Хоча через дати сходження, їх досягнення залишається "під сумнівом" як зимове сходження.
Наступне зимове сходження на Еверест відбулося в тому самому десятилітті: 22 грудня 1987 року на вершину піднялися кореєць Хео Йонг-Хо (Heo Young-Ho) та непальський шерпа Анг Ріта (Ang Rita), для Анга це було четверте сходження на Еверест у кар'єрі.
Наступне успішне зимове сходження відбулося у сезоні 1993/94 року. На вершину Евересту за британським маршрутом, що проходить Південно-Західною стіною: три зв'язки японських альпіністів здійснили сходження в три дні:
- 18 грудня 1993 року піднялися Гото Фуміякі (Goto Fumiaki), Нацука Хідежі (Nazuka Hideji),
- 20 грудня 1993 року піднялися Ецука Шинсуке (Ezuka Shinsuke), Танабе Осаму(Tanabe Osamu),
- 22 грудня 1993 року піднялися Хошино Руюші (Hoshino Ryushi), Огата Йошіо (Ogata Yoshio).
Як і у випадку з експедицією 1983 року сходження, скоєні до 21 грудня не вважаються зимовими.
Таким чином: на вершину Евересту взимку піднялися 15 альпіністів, хоча в період календарної зими це сходження зробили лише 5 альпіністів!
