На найдовшому гірському маршруті України - Закарпатському туристичному шляху (ЗТШ). Фото Аліна Косовська
Як ми повідомляли раніше Аліна Косовська - досвідчена туристка з Авдіївки планує зимою 2022 року досить амбіціний проект: пройти найдовший гірський маршрут України - Закарпатський туристичний шлях (ЗТШ) довжиною 400 кілометрів.
Аліна планує зробити це соло (самстійно, без сторонньої допомоги)!
Ще Аліна планує доставити аптечки в притулки, які є по маршруту.
Зазначимо, що до цього часу цей маршрут ще не був пройдений взимку соло-мандрівниками, хоча неоднарозово такі спроби були.
На нашому сайті Ви можете слідкувати за реалізацією проєкту в спецтемі: НАЙДОВШИЙ ГІРСЬКИЙ МАРШРУТ УКРАЇНИ: ЗАКАРПАТСЬКИЙ ТУРИСТИЧНИЙ ШЛЯХ. ЗИМОВИЙ ПРОЄКТ 2022 АЛІНИ КОСОВСЬКОЇ
Новини за 21 січня
Після очікування погоди в Воловці, Аліна продовжила свою подорож маршрутом, пройшовши за чотири дні Боржавський хребет
Далі розповідь Аліни:
Погода обіцяла одне сонячне вікно на 19.01, а день перед тим і три після - вітри і снігопади. Я вирішила ризикнути ловити саме це вікно щоб пройти половину хребта, скинутись в колибу під Грабом і там чекати наступного. З погодою, власне, я розрахувала все правильно, а от стан снігу став несподіванкою.
На найдовшому гірському маршруті України - Закарпатському туристичному шляху (ЗТШ). Фото Аліна Косовська
Прекрасна Боржава. Фото Аліна Косовська
18.01
По прогнозу - трохи вітряна погода і місцями хмари. Планую піднятись на хребет і дивитись на погоду і рельєф. Якщо все під контролем, прориватись до Плаю, якщо вітер надто сильний або рельєф виглядає небезпечним для проходження в хмарі - лишатись на бівуак в зоні лісу під вершиною Воскресенський Верх.
Далі в хронологічному порядку. Це перший день, починаю підйом, легкий снігопад. Фото Аліна Косовська
Підхід не складний, майже весь йдеться без снігоступів, вдягла їх лише на виході з зони лісу. На Воскр.Верх і сусідній Темнатик видимість хороша. Маршрут по гребеню, лавинних ділянок і карнизів немає. Біля Темнатика ворушиться хмара. Вирішую іти як є, щоб проскочити завтра по хорошій погоді більше високогір'я. Під Темнатиком заходжу в хмару, далі видимості немає, але дорога на рельєфі добре читається. Іду на снігоступах, місцями перемети. Доходжу до Плаю, як планувала.
Сніголавинна станція Плай в погану погоду. Фото Аліна Косовська
19.01
Уря, таки вікно. Щойно світає, починаю підйом на Великий Верх. Видимість ідеальна, за вершиною встає сонце. Небо чисте, хмарки місцями ворушаться між горами. На вершині вітряно, але не критично. Від Великого Верха і аж до Граба фірн, міняю снігоступи на кішки. По хребту є карнизи, їх легко впізнати і обійти. Коптер використовувала, але не стільки дивитись карнизи скільки зняти гарну панорамку.
Видно лавинні схили, з підйому бачила свіжу лавинку на Плаю, зійшла прямо на траверсну стежку. Звісно ж ніяких траверсів, іду хребтом через вершини. Сніг нестабільний бо за крайні дні насипало багато свіжого.
Раночок. Піду прогуляюсь трошки, кілометрів 20). Фото Аліна Косовська
Підйом на Великий Верх. Фото Аліна Косовська
Хмари тримаються купи за Жид-Магурою. Під нею заходжу в хмари, далі видимості нема. Вітерець дмухає, сильніший ніж по прогнозу, але розумію що в найближчі три дні буде набагато гірше, тому вирішую сьогодні проскочити всі відкриті вершини до зони лісу, щоб не застрягнути під Грабом надовго. Граб вже в хмарі і я не можу подивитись рельєф і стан снігу на спуску до колиби. Він з вітряної сторони і мене це непокоїть. Вирішую не йти в колибу, хоча по плану мала занести туди аптечку, а натомість проскочити всі відкриті ділянки сьогодні.
За Грабом починається глибокий сніг. Знов вдягаю снігоступи. Швидкість падає, дається взнаки втома, це вже близько 20 кілометрів, але дотягую до траверсу г.Ополонок, ночую в зоні лісу.
Великий Верх. Фото Аліна Косовська
Випити імбирного чаю над хмаринками - done. Фото Аліна Косовська
20.01
По прогнозу - снігопад і вітер до 65 км/год. У мене більшість ділянок маршруту в зоні лісу і відстань 18 км до Міжгір'я. Вирішую йти - якщо вітер виявиться надто сильним, вернусь в ліс і розіб'ю табір. Якщо пощастить - проскочу далі.
Танець хмар. Фото Аліна Косовська
Творчість стихії. Фото Аліна Косовська
Заходжу в хмару перед Жид-Магурою. Фото Аліна Косовська
Вітер не заважає, якщо не рахувати трьох коротких відкритих ділянок де було достатньо закутатись в капюшон і натягнути баф. Натомість дивує сніг. Його тут настільки багато, що я провалююсь в снігоступах на 30-40 см на кожному кроці. До того ж не пухляк, твердий. Слідів нема, троплю все сама. Важко. Темп максимум 1,5 км/год. Місцями падаю в перемети і довго викопуюсь, щоб встати.
Намагаєшся впертись рукою щоб підвестись, а вона провалюється в сніг по плече. Місцями рию траншеї колінами, там де сніг пом'якше і колись була дорога. За день проповзаю 10 кілометрів. Втома така ніби пробігла марафон а потім ще зі штангою присідала. Вечоріє, вітряна ділянка лісу, хуртовина. Саме час ставити намет.
Урааа, місце для табору. Фото Аліна Косовська
Тропила сніг, копала сніг, настав час пити сніг). Фото Аліна Косовська
21.01
Лишається одна вершина трохи вище лісу і спуск. Сніг такий самий, лише трохи фірну на самій вершині. Іду на снігоступах весь час, знімаю аж біля хат в селі. Легко дається крутий спуск, більш пологі теж важко і довго тропити. Але спуск є спуск, долаю 9 кілометрів за 5 годин. Переможенька. Далі буде веселіше
Наступний день - сніг і хмари. Фото Аліна Косовська
А це сьогодні, хвилинка краси. День також був хмарним але це гори так надихали мене рухатись далі, відкрили красу на декілька хвилин. Фото Аліна Косовська
Люблю небо в горах. Воно тут особливо синє . Фото Аліна Косовська
