У Гімалаях вже розпочався новий, традиційний альпіністський сезон і команда Icefall Doctors вже працює над улаштуванням стандартного маршруту сходження на найвищу вершину світу - гору Еверест, і насамперед по льодспаду Кхумбу (Khumbu Icefall).
Десятки інших непальських шерпів також працюють й на інших вершинах.
Незабаром вони будуть вести клієнтів на ці вершини, носити спорядження вгору та вниз до висотних таборів, відкривати маршрути під час провішування мотузок.
Але ці роботи шерпів дуже небезпечні.
Як статистичні дані, отримані з Гімалайської бази даних (Himalayan Database), так і окремі історії про загибель альпінісів на Евересті, висвітлюють небезпеки, з якими стикаються шерпи кожного сезону.
Три роки тому я [від ред: Кріс Аннапурна (Kris Annapurna), редактор сайту ExplorersWeb] зберіг фотографію непальського шерпи, який невдовзі загинув на Евересті.
Я досі зберігаю це фото, з поваги та вдячності.
Це Лхакпа Нуру (Lhakpa Nuru), відомий під своїм прізвиськом Тейт Лхакпа (Tate Lhakpa), з селища Тейта в районі долини Кхумбу, біля Евересту.
Він загинув 29 травня 2021 року від гострої гірської хвороби на висоті 5350 метрів. Тейту Лхакпі було 42 роки.
Лхакпа Нуру Шерпа (Lhakpa Nuru Sherpa). Фото Seven Summit Treks
Є ще одна фотографія, яку важко забути.
14 квітня 2022 року 37-річного шерпу Нгіму Тенджі (Ngima Tenji) знайшли мертвим у сидячому положенні поблизу дялнки маршруту на Еверст, відомої під назвою "футбольне поле", у відносно безпечній частині льодоспаду Кхумбу.
Він помер приблизно о 4 ранку, коли ніс вантажі до першого висотного табору.
Невдовзі після цього у ЗМІ було опубліковано фото, на якому гелікоптер діставав тіло загиблого шерпи
Минулого року з 18 людей, які загинули на Евересті, одна третина були шерпами. Серед них: Пемба Тенцінг Шерпа (Pemba Tenzing Sherpa), Лакпа Ріта Шерпа (Lakpa Rita Sherpa) та Дачхірі Шерпа (Dachhiri Sherpa), які загинули 12 квітня на висоті 5700 метрів під час обвалу льодоспаду Кхумбу. Їхні тіла досі не вдалося відновити.
Загалом, за всю історію альпінізму, на Евересті загинуло 332 людини; 130 з них були шерпами, більше третини від загальної кількості!
Якщо ж перевірити звіти про смертельні випадки на горі за останні 10 років, то між 2013 і 2023 роками на Евересті загинули 92 людини, і половина з них - 47 людей, були шерпами.
Детальніше Ви можете прочитати у статті: Еверест 2023 року: статистика сходжень на найвищу вершину світу
Перші зареєстровані загибелі шерпів сталися 7 червня 1922 року. Тоді лавина, що зійшла на висоті 6800 метрів, забрала життя сімох шерпів.
Детальніше про це читайте в нашій статті: Найжахливіші трагедії в альпінізмі
Льодоспад Кхумбу є найнебезпечнішою частиною стандартного маршруту. Розташований між базовим табором і першим висотним табором, його кожного сезону перетинають сотні альпіністів.
Але шерпи перетинають його набагато частіше, ніж клієнти, кожного сезону, рік у рік.
З 1953 по 2023 рік майже 50 шерпів загинули під час обвалу на льодоспаді.
5 квітня 1970 року шість шерпів загинули під час обвалення льдоспаду, що виник в результаті обвалу серака на висоті 5700 метрів. Інший шерп загинув через чотири дні в нижній частині, на відмітці 5525 метрів.
18 квітня 2014 року о 6:45 ранку величезна крижана лавина, спричинена падінням сераку, забрала життя 16 шерпів, які саме у цей час проходили повз льодоспад Кхумбу.
У ході рятувальної операції було виявлено тіла 13 шерп. Після трагедії, громада шерпів влаштувала страйк працівників, оскільки уряд Непалу не запропонував достатньої компенсації сім'ям жертви. З поваги до своїх колег-шерпів вони так і не продовжили роботу в тому сезоні і альпіністський сезон на горі був фактично зупинений.
Детальніше про цю трагедію Ви можете прочитати в нашій спецтемі: Трагедія на Евересті 18 квітня 2014 року
Нещасні випадки на Евересті трапляються кожного сезону, і, на жаль, на відміну від повідомлень про загибель "західних" альпіністів, аналогітчні трагічні новини що стосуються непальських шерп сприймаються як "нещасний випадок на роботі", ніби це просто є частиною великого бізнесу.
Але так не повинно бути, це не є нормальним.
Зараз більшість шерпів не хочуть, щоб їхні діти залишалися в альпіністському бізнесі. Це занадто небезпечно.
У 1986 році журнал The New York Times опублікував статтю під назвою «One Man vs. Everest», – в який своїми думками про сходження ділився нині покійний британсько-канадський альпініст Роджер Маршалл (Roger Marshall).
У статті Маршалл пояснив, чому він ніколи не буде використовувати працю шерпів у своїх експедиціях.
Маршалл стверджував, що шерпи працювали на західні експедиції протягом кількох десятиліть, виконуючи брудну роботу, перекидаючи вантажі на гору, щоб уаштувати висотні табори. Маршалл та інші альпіністи зазначили, що «наявнв система не тільки не підтримує шерпів, але й неетична і навіть нелюдська по відношенню до них».
Маршалл підкреслював, що шерпи вимушені багато разів проходити вздовж найнебезпечніших ділянок маршруту, таких як льодоспад Кхумбу, який стає гробницею для багатьох з них.
«Бачивши на власні очі сім'ї шерп, що зилишилися без чоловіків, я б ніколи не найняв у експедицію шерпу», — сказав Маршалл.
Маршалл додав, що «якби не гроші, шерпи не мали б інтересу на Евересті, тому що вони перш за все, фермери і торговці, а не альпіністи. Вони заробляють на життя, поки ми розважаємося, і жодних грошей не вистачить, щоб виправдати те, що від них вимагають».
Після цієї статті все змінилося. Шерпи стали бізнесменами та розвинули альпіністський бізнес у Непалі, залучивши до рототи у горах набагато більше шерп, ніж у 1980-х роках.
Детальніше про це Ви можете прочитати в нашій статті: Одноразові люди: Історія життя шерп, що працюють на Евересті