Попервах гра не складалася, - розповідає Валентин. – Мій друг і суперник Гіві Анхіміаді швидко пристосувався до чужого столу, грав упевнено. Однак, як кажуть, на другому диханні я виграв підряд 3 партії і вкрай зіпсував настрій Гіві. Змагання проводилися за правилами «американки».
«Американка» - найпростіший з трьох різновидів вітчизняного більярду, не має значення якою кулею по якій бити. Гра ведеться до восьми забитих одним із партнерів куль.
«Російська піраміда» - кожна куля має свою «цінність». Гра йде до набраного 71 очка.
«Московка» - змагаються до восьми забитих куль, які поділені на свої й чужі.
- Валентине, а чи мають право ці змагання називатися чемпіонатом світу? Адже брали участь лише більярдисти СНД.
- Сподіваюсь, що це не спроба принизити мій успіх, просто впливає на запитання необізнаність.
Річ у тім, що в англійському «Снукері», американському «Пулі» за діаметру куль 52,5 та 58 міліметрів ширина лузи – до ста міліметрів. У вітчизняному більярді діаметр куль 70-71 міліметр, ширина лузи – 74 міліметри. У даний різновид більярду грають лише на території колишнього Союзу і Фінляндії.
Ми запрошуємо на чемпіонат спортсменів різних країн, але вони поки відмовляються. Певен, що, приміром, з американцями на нашому полі гра б йшла, як кажуть, в одну лузу.- Тепер, будь ласка, трохи про турнір.
Проходив він у Москві. Крім мене Україну представляли більярдисти харківського клубу «Скорпіон», який є чемпіоном світу в командному заліку. Добре виступили Леонід Матва, Анатолій Малеванчук…
- Як тобі вдалося добитися такого успіху?
Захопився більярдом, коли навчався ще у школі. Довго грав, тренувався, опановував секрети. Втім, успіх не прийшов одразу. Високого класу досяг років 10-15 тому. Повністю пов’язав своє життя з цим видом спорту. Нині працюю маркером у більярдній Гідропарку.
- Кілька років тому до більярду, пригадую, було ставлення негативне. Мовляв, азартна гра, де виграють і програють мільйони карбованців…
Розумію, далі не треба. Це робилося навмисно, щоб принизити вид спорту. А в той час найкращі столи стояли в партійних санаторіях, клубах… Народу ж лишали інвентар, який не відповідає елементарним вимогам.
- Яка ж нині ситуація в Україні?
Географія цієї гри поки вузька. У Києві, Харкові, Шаргороді та Одесі є чимало ентузіастів, які розвивають цей вид. В недавньому минулому була вища ліга, яка складалася з 16 найсильніших за рейтингом спортсменів. Але тепер, через фінансові труднощі, вищу лігу об’єднали з першою.
- Чи робляться якісь кроки до зближення із Заходом?
Звичайно, але для цього потрібні обладнані за світовими стандартами більярдні клуби. Треба цей вид переводити на комерційний фундамент. В Києві на Бульварі Перова відкрився англо-югославський клуб. Там культивуються саме західні види більярду. В клубі є 5 столів для «Снукеру», і 6 – для «Пулу». Буде можливість, запросимо західних гравців.
- Відомо, що спортсмени не полюбляють таких запитань, але яку грошову винагороду одержав чемпіон світу?
Приз 1 200 тисяч російських карбованців, а вже у Києві меценати більярду подарували мені «Жигулі». Дуже вдячний справжнім любителям цієї гри.
- Коли відбудеться наступний чемпіонат світу?
Турнір з «американки» пройде у Харкові. Учасників прийме нещодавно створений й обладнаний за світовими стандартами клуб «Скорпіон». Запрошені всі країни СНД і Фінляндія.
Інтерв’ю взяв Ю. Павленко , Журнал «Старт» (№7-8/1994 г.)
Благодарим Бутинского В.Л. за сохраненные и предоставленные для перепечатки вырезки из журналов и газет.
