Бенджамін Ведрін (Benjamin Védrines) та Лео Бійон (Léo Billon) на вершині маршруту "Gousseault-Desmaison", на північно-східній стороні Гранд-Жорас (Grandes Jorasses, 4208 метрів),у масиві Монблан. Фото Benjamin Védrines
Двійка французських альпіністів: Бенджамін Ведрін (Benjamin Védrines), який відзначився рекордом швидкісного сходження на восьмитисячник Броуд-Пік (Broad Peak, 8051 метра) у липні 2022 року та Лео Бійон (Léo Billon), який у 2018 році у складі великої команди відкив новий маршрут на Гімалайську вершину Чангабанг (Changabang, 6864 м), повідомили про видатне сходження, що вони провели цієї зими.
Тож, їхньою ціллю став легендарний маршрут "Gousseault-Desmaison", що знаходиться на північно-східній стороні Гранд-Жорас (Grandes Jorasses) заввишки 4208 метрів, що розташована у масиві Монблан.
Бенджамін та Лео здійснили доволі швидкісне сходження: а 9 годин 10 хвилин!
Фактично, їхній час для всього сходження склав 15 годин від стоянки авто у місті Шамоні до вершини, і ще чотири години від вершини до — вечері з піцою у місцевому ресторані.
Зазначимо, що зазвичай, альпіністи, що вирушають на цей маршрут, встановлюють бівак у підніжжя гори і витрачають на все сходження (разом зі спуском) більше трьох діб!
Більш того, це було перше зимове повторення маршурту за майже 50 років його існування!
       |
Альпіністи вирушили на сходження о 1:30 ночі 15 лютого.
З того моменту, як вони вийшли з машини, вони дотримувалися чистого альпійського стилю.
Вони піднімалися швидко, в повній злагоді, і досягли вершини навіть раніше, ніж очікували. «Нам не потрібні були сонцезахисні окуляри під час сходження», — зазначив Ведрінес.
Сходження цим маршрутом мало глибоке значення для Ведріна, народженого серед Альп, який з дитинства слухав захоплюючі історії про хоробрих піонерів альпінізму, підкорення несходжених вершин і пов’язані з цим драми.
«Я був дуже наляканий, читаючи розповіді та дивлячись на зображення того маршруту», — згадує Ведрін. «Альпінізм тоді здавався мені недоступним. Я ніколи не міг собі уявити, що встигну пройти цей маршрут через 12 років, за один день, вирушивши з Шамоні, а потім провівши вечір у теплі в хорошому ліжку».
Бенджамін і Лео (обом зараз по 30 років) були старшокласниками, коли вперше почули про сходження, яке вразило альпіністів попередніх поколінь. Ця трагедія змінила спосіб проведення рятувальних робіт в Альпах.
Сам Роне Демезон (Rene Desmaison), автор цього маршруту, переповів драматичну історію у своїй книзі «342 години на Гранд-Жорас».
У лютому 1971 року він, будучи вже тоді одним з найвідоміших альпіністів Шамоні, та його напарник, молодий гірський гід з Бельгії Серж Гусо (Serge Gousseault) спробували зробити сходження в альпійському стилі за новим 1150-метровим маршрутом «Ла Скала Ді Сета (La Scala di Seta)», що пролягав північно-східним схилом на Отрозі Валькер (Walker) гори Гранд-Жорасс.
Двійка підіймалася 8 діб, як пише Роне: "по заскленому граніту, забиваючі сталеві гачки в скелю та маючи по одній цигарці вночі замість вечері"
Але ця мрія закінчилася трагічно: на шостий день сходження, через сувору погоду і раптове погіршення здоров'я Гусо, двійка була заблокована на горі сніговою бурею. Слід відмітити, що в той час альпіністи не мали змогу отримувати швидкий і точний прогноз погоди.
Роне та Серж опинилися в пастціі на маленькій скельній полиці всього в 80 метрах нижче вершини. Їхню мотузку перерізав сильний вітер об гострі скелі, рація зламалась.
Через деякий час, коли у долині зрозуміли, що з альпіністами щось трапилось, розпочалася рятувальна операція, тоді як преса, громадськість і скандальний мер Шамоні розпалили гарячу дискусію про те, наскільки ризикують рятувальники, щоб допомогти застрягшим на горі "любителям адреналіну".
Роне Демезон (Rene Desmaison) у лікарні після порятунку. Фото: з блогу Джонатана Гріффіта «Alpine Exposures»
До того часу, як пілот рятувального вертольота Ален Фребо (Alain Frebault) дістався до двійки альпіністів, Гуссо був мертвий через виснаження та обмороження вже три дні.
Демезон був ледве живий, висів на своєму єдиному сталевому гачку, не маючи ні намета ні бівачного спорядження, майже п’ять днів, а під ним було 1000 метрів порожнечі....
Він був врятований у критичному стані, пробувши на стіні загалом 345 годин...
Детальніше про цей маршрут та трагедію 1971 роу Ви можете прочитати у розповіді Джонатана Гріффіта (Jonathan Griffith)
Роне Демезон (Rene Desmaison) тримає в руках один із шлямбурів маршруту 1971 року, той самий, на якому він просидів 5 днів за 80 метрів від вершини
Одужавши, вже 1973 року Демезон повернувся і закінчив проходження маршруту в супроводі Джорджіо Бертона (Giorgio Bertone) та Мішеля Кларе (Michel Claret)
Це була епоха перших піонерів. Тепер прийшло наступне покоління сильних французьких альпіністів. Вони шукають різних викликів, часто пов'язаних зі швидкісними сходженнями.
