Французький альпініст Джеймс Прайс (James Price) наприкінці літа - початку осені провів у горах Пакистану свою видатну експедицію.
Як і минулого року, в його планах були першосходження на маловідвідувані гірські массиви
Першу частину своєї експедиції, яка мала виконувати функції акліматизації, він провів з групою, до якої також входили пакистанці Хасан Альджаббал (Hassan Aljabbal) і Аднан Хан (Adnan Khan) та французький фотограф Себастьян Карніато (Seb Carniato).
Команда розбила високогірний табір на східному хребті гори Міршіакар (Mirshiakar), до якого можна дістатися по крутому сніговому кулуару з Качелі (Kacheli) виходячи на південь.
Наступного дня Джеймс Прайс вийшов із табору сам, та зробив сходження по західній стіні гори Фекер (Pheker, висотою 5465 метрів).
Він пройшов маршрут, що відхилявся від небезпечних сераків на північній стороні цієї ніким ще не пройденої вершини, поки не досяг її північно-західного гребня та продовжив рух до вершини.
Спуск з вершини відбувся по тому-ж самому маршруту. У базовий табір він зійшов у той-же день.
Тим самим Джеймс здійснив перше в історії сходження на гору Фекер (Pheker), висотою 5465 метрів.
Не даючи часу на відпочинок, четвірка розбила ще один табір і спільно піднялася на гору Міршіакар (Mirshiakar) по її східному хребту. Вони втановили бівак на самій вершині, перш ніж спуститися південно-західним хребтом.
Тим самим, команда виконала перший в історії траверс гори Міршіакар (Mirshiakar) висотою 5464 метра.
11 вересня, після гарної акліматизації, Джеймс Прайс вирушив соло із села Пассу, взявши з собою 30-кілограмовий рюкзак, який містив провіант на три тижні.
Він швидко перетнув льодовик Батура і впорався зі складним льодопадом, щоб досягти льодовика Верхній Пассу (Upper Passu).
Незважаючи на хороші погодні умови, тієї ночі у горах випало 80 см снігу, через що вихід на хребет гори Батура наступного дня був вкрай ускладнений.
Джеймс Прайс був уже вище відмітки 7000 метрів. Обігнувши вершину Пассу Східна І (Passu East I), він повернувся на хребет, щоб піднятися на вершину Пассу Сар (Passu Sar) висотою 7470 метрів.
Це було лише третє сходження на вершину Пассу Сар (Passu Sar) висотою 7470 метрів в її історії
Видимість на вершині була нульовою, а температура повітря складала -28°C
Прайс витратив півтори години на пошуки маршруту спуску з вузького північно-західного хребта, який мав би вивести його на шлях до вершин Мучу Чхіш (Muchu Chhish, 7452 метрів) - ця гора, що розташована в суб-хребті Батура-Музтаг у гірському хребті Каракорум, на сьогоднішній день є найвищою з ніким не пройдених вершин та до гори Батура Сар (Batura Sar) висотою 7795 метрів .
Від редакції:
Саме ці сходження були заплановані Джеймсом під час минулорічної експедиції, а саме: перше в історіїї повне проходження через Батурську стіну; починаючи з вершини Пасу Сар (Passu Sar) заввишки 7478 метрів, через ніким ще непройдений семитисячник Мучу Чхіш (Muchu Chhish) заввишки 7452 метрів і через пік Батура Сар (Batura Sar) заввишки 7795 метрів і потім спуститися в долині Мучу.
Слід зазначити, що Батурська стіна, що тягнеться від гори Сані-Паккуш (Sani Pakkush) висотою 6951 метрів на заході до гори Шіспаре (Shispare Peak) висотою 7611 метрів на сході має довжину понад 35 кілометрів і включає вершину Батура, звідки й назва стіни.
Значна частина цієї місцевості знаходиться значно вище 7000 метрів (це хлях довжиною 14 кілометрів).
Маршрут Джеймса, як показано на фото, перетинає лише відносно невелику частину Стіни Батури, з приблизно 14 кілометрів, маршрут Джеймса пролягає приблизно на 7 кілометрів на висотах понад 7000 метрів.
Загалом його маршрут має довжину 20 кілометрів.
І хоча такий маршрут є доволі амбіційним, його не можна вважати повним проходженням батурської стіни
Нарешті, завдяки GPS він вийшов на правильний шлях. Однак, погані умови та глибокий сніг уступи змусили його повернутися на вершину й чекати там, поки покращиться видимість.
Він поставив свій намет на невеликому скельному виступі, прямо під вершиною, і ховався там тридцять годин, чекаючи зміни погоди, яка так і не настала.
Нарешті він прийняв рішення спускатися в долину.
Тієї ночі він обережно спустився до підніжжя Пассу Північна (Passu North).
Зіткнувшись із наближенням шторму, він поставив намет, бажаючи провести в ньому деякий час.
В цей час Джеймс перебував на висоті 6800 метрів і коли він зайшов внамет, то відчув, як відморозив собі пальці на ногах
Наступні два дні в наметі Джеймс провів у безперервному стані заціпеніння, який переривався сильним болем у ногах через термічну обробку, яку він застосовував.
Коли снігопад припинився, йому довелося прориватися крізь сніг, щоб вибратися з намету, і почати спуск на 5000 метрів і пройти 70 км треку, щоб дістатись до цивілізації.
Два дні спуску на лижах, з деякими пішими переходами через тріщини, вивели його до долини. Звідти йому довелося набрати ще 500 метрів висоти, щоб дістатися долини, з якої вже був прямий шлях до Пассу.
Після 18 днів сольних пригод він повернувся до своїх друзів.
Він отримав необхідну медичну допомогу в місцевій клініці перед поверненням до Франції, де його госпіталізували, щоб спробувати відновитися після обмороження.