Колін Хейлі (Colin Haley) на маршруті "Supercanaleta" (1600 м, TD + 5.10 90°), що веде на вершину популярного патагонського піка Фіц-Рой (Fitz Roy, 3405 м)
Знаменитий американський альпініст Колін Хейлі (Colin Haley) здійснив чергове унікальне сходження.
Цього разу він виконав переше в історії зимове соло-сходження по маршруту "Supercanaleta" (1600 м, TD + 5.10 90°), що веде на вершину популярного патагонського піка Фіц-Рой (Fitz Roy, 3405 м).
маршрут "Supercanaleta" (1600 м, TD + 5.10 90°) під номером 18
Історія маршруту "Supercanaleta" починається у січні 1965 року, коли аргентинські альпіністи Карлос Комесана (Carlos Comesaña) і Хосе Луїс Фонруг (José Luis Fonrouge), раніше невідомі за межами своєї країни, створили, уздовж західної сторони, новий маршрут на вершину Фіц-Рой, який відразу став шедевром світового альпінізму.
Це було лише друге сходження на вершину і перше в альпійському стилі.
Маршрут "Supercanaleta" був створений майже інтуїтивно, за 3 дні, після довгих пошуків. Після початкових 1000 метрів снігу і зледенілих тріщин маршрут проходить через голі скельні ділянки, в результаті чого загальна довжина маршруту виходить набагато більше ніж вертикальний набір висоти по маршруту в 1600 метрів.
Команда, щоб довести свій перехід, взяла з вершини карабін, залишений французькою експедицією 1952 року (під командуванням самого Ліонеля Террея (Lionel Terray), і залишила аргентинський прапор.
На теперішній час, маршрут "Supercanaleta", є технічно найлегшою лінією до вершини, але через свою довжину його проходження становить серйозні труднощі.
Перше зимове проходження маршруту також належить аргентинцям. Воно було зроблено в 1986 році Едуардо Бреннером (Eduardo Brenner) , Себастьяном Де Ла Крусом (Sebastián De La Cruz) і Габріелем Руїсом (Gabriel Ruiz). Сходження зайняло три дні.
Перше соло-проходження маршруту "Supercanaleta" належить нині покійному Діну Поттеру (Dean Potter). Він пройшов маршрут в 2002 році.
Щоб піднятися від базового табору до вершини, йому знадобилося шість з половиною годин.
Друге соло-сходження зробив герой нашої статті - Колін Хейлі: 7 січня 2009 року 24-річний Колін піднявся на вершину трохи більше ніж за 14 годин.
На маршруті "Supercanaleta" (1600 м, TD + 5.10 90°), що веде на вершину популярного патагонського піка Фіц-Рой (Fitz Roy, 3405 м). Фото Colin Haley
Цьогорічне зимове, соло-сходження Хейлі здійснив у вересні, і, як він пише у своєму блозі в соцмережах, мріяв про нього 9 років.
Його перша спроба була зроблена 12 вересня, але перервалася о 14:30 після подолання перших 1000 метрів, через раптову зміну погоди:
"Я витратив 30 хвилин на роздуми про життя, скелелазіння, людей, яких люблю, соло, амбіції, ризик і бажання вижити. Я відчував, як часто робив раніше, що те, що я роблю, було смішним, занадто напруженим і страшним, щоб ризикувати. Навіть перед початком першого сходження я думав, що малоймовірно, що зроблю ще одну спробу." - відмітив Колін
На маршруті "Supercanaleta" (1600 м, TD + 5.10 90°), що веде на вершину популярного патагонського піка Фіц-Рой (Fitz Roy, 3405 м). Фото Colin Haley
На маршруті "Supercanaleta" (1600 м, TD + 5.10 90°), що веде на вершину популярного патагонського піка Фіц-Рой (Fitz Roy, 3405 м). Фото Colin Haley
Але іноді життя дає тобі те, чого ти не очікуєш.
Ще одне погодне вікно відкрилося 19 вересня, і Колін знову вирушив на маршрут. Правда, цього разу в те місце, куди він дістався раніше, він прибув лише на 15 хвилин раніше (о 14:15), але почувався набагато впевненіше, і, головне, прогнози говорили, що найближча ніч буде спокійною.
Тепер перед ним стояла ділянка маршруту, що вела до південно-західного хребта вершини, а на ньому було кілька складних ділянок, що вимагали особливої уваги:
"Протягом усьєї цієї ділянки я піднімався в повній концентрації, рухаючись настільки швидко, наскільки міг. У деяких місцях скеля була покрита шаром інею, що сповільнювало просування, але в інших місцях скеля була майже чистою, що було великим плюсом. Коли сонце опускалося на заході, воно пронизало низькі хмари над південним льодовиковим покривом Патагонії, роблячи краєвиди абсолютно приголомшливими. Останній важкий підйом я закінчив о 20:05, коли вже наставала ніч." - написав Колін
На маршруті "Supercanaleta" (1600 м, TD + 5.10 90°), що веде на вершину популярного патагонського піка Фіц-Рой (Fitz Roy, 3405 м). Фото Colin Haley
Місячний вид на вершини Torre Piergiorgio та Cerro Pollone, з нижньої частини маршруту "Supercanaleta" (1600 м, TD + 5.10 90°). Фото Colin Haley
На вершині, якої він дістався о 21:23, була гарна погода і можна було помилуватися вогнями Ель-Чальтена, розташованого майже на 3 кілометри нижче:
"Мені було цікаво, чи хтось у місті вийшов подихати свіжим повітрям і чи бачать вони світло мого ліхтаря на висоті 3000 метрів."
Всупереч виникаючим побоюванням щодо нічних спусків з вершини, спуск Коліна пройшов спокійно. Він повернувся до намету о п'ятій годині ранку 20 вересня:
"… Я повернувся до свого намету, вкрай виснажений фізично, морально та емоційно" - написав Колін, додавши у своєму звіті:
"Прямо зараз, увечері 22 вересня, я все ще відчуваю фізичну втому від сходження, все ще трохи невиспаний і, звичайно, все ще приголомшений цим досвідом. На Supercanaleta немає жодної мотузки, яка була б надзвичайно складною чи небезпечною, але довжина маршруту вимагає постійно зосереджуватися, без зупинки протягом 21,5 годин і робити все це на холоді та на самоті.
Для мене це дуже інтенсивний досвід.
На маршруті "Supercanaleta" (1600 м, TD + 5.10 90°), що веде на вершину популярного патагонського піка Фіц-Рой (Fitz Roy, 3405 м). Фото Colin Haley
На маршруті "Supercanaleta" (1600 м, TD + 5.10 90°), що веде на вершину популярного патагонського піка Фіц-Рой (Fitz Roy, 3405 м). Фото Colin Haley
Мені важко судити, наскільки це було важче, ніж проходити маршрут насамоті влітку 2009 року. Це, безумовно, був значний крок вперед, хоча у мене були особливо погані літні умови 2009 року, а зараз я відчуваю досить хороші зимові умови і, звичайно, хорошу погоду.
Мені також важко судити, принаймні в моєму ще втомленому стані, яке місце займає це сходження серед інших моїх скелелазних досягнень і як його сприймуть інші.
Я часто уявляю, що реакція публіки на різні сходження не дуже сильно корелює з фактичною складністю маршрутів. Зараз кіновиробництво важливіше, ніж важке скелелазіння. Це насправді не має значення. З і свого досвіду я знаю, що це було важко, і мені не потрібні зовнішні підтвердження, щоб це підтвердити."
Колін Хейлі (Colin Haley)
Колін Хейлі – один із найкращих альпіністів останнього десятиліття. Складність його проходів (переважно в Патагонії) вражає. Він один із небагатьох, хто практикує "мистецтво сольного лазіння" великими альпійськими маршрутами.
У 2010 році, наприклад, він здійснив перше соло-сходження на вершину Cerro Standhardt, а в 2016 році — перше соло-сходження на вершини Торре Еггер (Torre Egger, 2685 м) і Пунта Херрон (Punta Herron).
Він також проходив маршрути на Алясці, у 2016 році пройшов сам по одній із найвідоміших маршрутівг Аляски – Infinite Spur на врешину гори Форакер (Mount Foraker, 5303 м), а через рік також самотужки піднявся на 1200-метрову стіну North Buttress на врешину гори Хантер (Mount Hunter / Begguya) висотою 4442 метра.
У 2018 році він пробіг класичний маршрут Кассіна (Cassin route / Cassin Ridge) на найвищу гору Північної Америки - гору Деналі за 8 годин і 7 хвилин!
