Джефф Райт (Jeff Wright) та Пріті Райт (Priti Wright)
Як ми повідомляли раніше, однією з найцікавіших альпіністських експедиций, що були проведені цього літа в високих горах Пакістану, була двійка американскьких альпіністів Джефф Райт (Jeff Wright) та Пріті Райт (Priti Wright), які стали всесвітньо відомими після позаминулорічного, першого в історії сходження на пакистанську вершину К6 Центральна (K6 Central Peak) заввишки 7100 метрів.
А у січні 2022 року Пріті стала лише третьою жінкою у світі, що здійснила сходження на вершину Торре Еггер у Патагонії
Цього року вони повернулися до Пакистану і цього разу вони вирішили попередити всіх, принаймні про свій від'їзд: «Цього літа ми будемо в Пакистані, проведемо два місяці без інтернету та стільникового зв'язку в долині Чаракуса», - сказали вони, - «Спочатку ми не хотіли розкривати мету (мети) цієї поїздки, але наші спонсори вже пролили світло, але ми досі не розкриваємо деталі нашого проекту».
Східна стіна масиву К7 з головною вершиною висотою 6935 метрів (East Face of K7 main point 6935m)
Згодом стало відомо, що їх метою стала раніше ще ніким непідкорена гора К7 Центральна (K7 Central) заввишки 6858 метрів, що розміщена в долині Чаракуза (Charakusa valley)
Після довгого мовчання з 23 червня, коли GPS-трекер команди не використовувася, та з урахуванням початкової затримки через те, що їхнє альпіністське спорядження не прибуло завчасно, вони нарешті вийшли на зв’язок і повідомили про свою експедицію:
Мапа массиву К6 та К7. Фото Carlos Garranzo - MV Alvarez
«Безпечне сходження до K7 Центральна і назад до базового табору. Ми були лише за 100 метрів від вершини .
Ми дуже пишаємося нашими досягненнями на горі.
Ми пройшли масивний новий маршрут до K7 Центральна в альпійському стилі, провівши величезний "штопор" на спуску вниз з гори по абсолютно непролазній місцевості, яка супроводжувала нас як вгору так і до низу.
Масив К7. Фото 24th_Hour
Ми вперше пройшли північну та східну стіни K7, а також були першими, хто пройшов "Glacier K7" - високогірний льодовик на висоті 6400 метрів.
Ми перші, хто досяг перевалу між K7 Центральна і вершиною К7 Головна (K7 Main), і перші, хто піднявся на K7 Центральна, по маршруту категорією складності M5 і 5.11 вище 6500 метрів, використовуючи вільну та штучну техніку лазіння.
Вид на массиви К6 та К7. Мапа массиву К6 та К7. Фото Carlos Garranzo - MV Alvarez
Коли тріщини на скелі зникли, Джефф двіічі зривався, пересуваючись крутою мокрою плитою у своїх туристичних черевиках, тому ми вирішили почати спускатися приблизно за 100 метрів від вершини.
Загалом маршрут пролягав по північній стіні K7 Центральна (2000 м AI4+ M5 5.9 C2). Скельна категорія буде 5.11+.
К7 Центральна (K7 Central) заввишки 6858 метрів. Фото Jon Griffith
Потім ми спустилися через небезпечний кулуар К7 Центральна, з 60-метровими висячими сераками, лавинами та нескінченними тріщинами, які заважали проходу.
З поважної причини ніхто ніколи не піднімався і не спускався цим Центральним кулуаром, але ми змогли спуститися на 2000 метрів по дуже складній ділянці за один день базового табору"
На фото позначені:
A- K7 Західна; B- K7 Центральна; C- K7; D- Лінк Сар (Link Sar); E- перший стовп; F- другий стовп; G - Південно-західний хребет; H- Стовп "Prezelj-Turgeon" ; I- Nafees’ Cap; J- південно-західний хребет. Фото Carlos Garranzo - MV Alvarez
