Маршрут сходження на К2. Найнебезпечніша ділянка "пляшкове горло" - Bottleneck (на відмітці приблизно 8200 метрів) відмічена жовтим кольором
Фотографії та відео, які кілька днів поширювалися в соціальних мережах і які розповідали про день сходження на вершину другої за висотою гори світу - восьмитисячника K2 (Chogori, 8611 метрів), що розташований у Пакистані, викликали доволі велике занепокоєння як у самих альпіністів, так і у чиновників Пакистану.
На цих фото та відео можна побачити довгу чергу альпіністів, які переступають через тіло загиблого пакистанця Мухаммеда Гасана (Muhammad Hassan), що загинув у так званій відмітці "пляшкове горло" - Bottleneck (на відмітці приблизно 8200 метрів над рівнем моря)
Навколо його смерті настільки багато питань, що регіональний уряд пакистанської провінції Гілгіт-Балтістан створив спеціальну комісію з розслідування трагедії.
Ця комісія має протягом двох тижнів з'ясувати, що саме сталося 27 липня з Гасаном біля вершини гори. Чи все було зроблено, щоб врятувати його життя? Чи був він належним чином оснащений для своєї роботи у високогі'ї? Чи мав він бути на такій висоті, виходячи з його навичок альпінізму?
Траверс під Великим Сераком на К2. 27 липня 2023 року. Альпіністи йдуть до вершини, причеплені до мотузки, а Гасан лежить на снігу в чорних штанях і жовтій куртці (обведено колом). Фото: Lakpa Sherpa/8K Expeditions
Анжела Бенавідес, редактор сайту ExplorersWeb зібрала у своїй статті версії трагічної події, деякі з яких малюють суперечливу картину.
Перш за все, незрозуміло, що саме сталося з Гасаном. Чи потрапив він під лавину, яка зійшла вночі з величезної брили льоду над "Пляшковим горлом"? Він впав у тріщину? Він вдарився головою об камінь, пошкодивши свою дихальну маску? І скільки він був живим, поки лежав на схилі гори?
На відео, знятому з дрона оператором Філіпом Флемігом, який знімав сходження на K2 для австрійської експедиції Furtenbach Adventures , можна побачити чоловіка, який доглядає за Гасаном після світанку. Здається, він робить масаж серця....
Приголомшлива кількість альпіністів на траверсі, попереду та позаду Гасана (позначено колом). Через кілька секунд безпілотник підлетів ближче й зафіксував пакистанського альпініста, який потирав груди Гасана, а сам Гасан усе ще рухався. Кадр із зйомки дроном Філіпа Флеміга для Servus TV
Крупним планом видно, як альпіністи проходять повз Гасана. Кадр із зйомки дроном Філіпа Флеміга для Servus TV.
Мухаммад Гасан працював на пакистанського туроператора Lela Peak Expedition і трагічного дня допомагав команді провішувати мотузки для клієнтів.
Це підтвердив німецькому журналісту Штефану Нестлеру (Stefan Nestler) керівник агентства Анвар Сайєд.
Родич Гасана був поряд з ним, коли він послизнувся під час сходження: «Його родич і ще один альпініст підняли його, і через кілька хвилин він помер. Тож насправді часу на його порятунок не вистачило» - додав Анвар.
Проте, інші свідчення суперечать цій розповіді про швидку смерть. «З розповідей трьох різних очевидців я можу повідомити, що цей чоловік був ще живий, коли повз нього проходили близько 50 людей. Це також видно на кадрах, зроблених дроном», — сказав оператор Флеміг австрійській газеті Der Standard, - «Частково свідчення заходять настільки далеко, що люди, які повернулися з вершини, бачили Гасана все ще живим».
Мабуть, це був перший раз, коли Гасан був так високо на горі.
" Його вдова повідомила Флемігу та австрійському альпіністу Віллі Штайндлю під час їхнього візиту співчуття, що її чоловік досі переносив експедиційне спорядження лише до базового табору К2", пише Анжела Бенавідес на своєму сайті.
Цього разу Мухаммад піднявся вище, тому що йому потрібно було більше грошей, щоб доглядати за хворою матір’ю, сказала його дружина.
Хасан залишив її та трьох маленьких дітей. Вони тепер без чоловіка, без батька – і без годувальника. У Пакистані висотні носильники зазвичай застраховані лише на суму, еквівалентну приблизно 1500 доларам США на випадок смерті.
Флеміг і Штайндль зібрали гроші і доставили їх вдові Гасана, хоча самі не були безпосередньо свідками трагедії. Це був просто свідомий жест співчуття.
У день смерті Гасана майже 200 альпіністів намагалися піднятися на вершину K2 і близько половини з них її досягли, серед них й норвежка Крістін Харіла (Kristin Harila) та її непальський гірський гід Тенжен Лама Шерпа (Tenjen Lama Sherpa), які таким чином завершили свій проект з проходженням 14 восьмитисячників у найшвидший термін (це їм вдалося за три місяці та один день).
Інша половина альпіністів, що намагалася здійснити сходження, серед них і команда Furtenbach, повернули назад, в основному через занадто високу лавинну небезпеку.
Кілька відносно невеликих лавин зійшли над "пляшковим горлом", де годинами утворився довгий затор. Якби це була велика лавина, загинув би не лише Гасан, але й багато інших...
Правда у тому, що ті, хто досяг вершини цього дня, перелазили тіло пакистанця як мінімум один раз, а більшість навіть двічі – на сходженні та на спуску.
Навіть якби, як ще належить з’ясувати, справді було неможливо врятувати Гасана, хіба повага до нього не вимагала б помістити його тіло в тріщину або принаймні на невеликій відстані вниз по горі, подалі від вузенької тропи по якій постійно йдуть люди?
Це питання не нове.
Те, що повторюється протягом багатьох років у передвершинній зоні Евересту, тепер стає реальністю на K2.
Рятувальні операції, подібні до непальського гірського гіда Гельє Шерпи минулої весни, коли він переконав свого китайського клієнта відмовитися від сходження на вершину, щоб врятувати іншого, малайзійського альпініста, що потрапив у біду, – є винятком. Більшість альпіністів просто пролазить повз помираючих.
Здається, що чим вище підіймаєшся в гори, тим більше стає натовп і все менше місця для людяності. У соціальній психології це явище – яке, до речі, існує не тільки у високих горах – називається плюралістичним невіглаством.
Спрощено це можна описати так: коли надто багато людей беруть на себе відповідальність, часто, насправді, ніхто не бере її на себе. Тому що всі очікують, що це зроблять інші. Це сумно і може коштувати комусь життя.
Мухаммед Гасан (Muhammad Hassan). Фото: Adventure Alpine Guides
Днями з заявою про цю трагедію виступила норвежка Крістін Харіла, опублікувавши на своїй сторінці в соцмережах допис у якому вона відкидала обвинувачення у ненаданні допомоги Гасану. Вона розповіла про «трагічний нещасний випадок»: «У цій трагедії ніхто не винен, Ви не можете коментувати, якщо не розумієте ситуації (…) (Тенджен) Лама, я і особливо (її оператор) Габріель (Тарсо) зробили все можливе для потерпілого в той час. Це сталося в найнебезпечнішій частині найсмертоноснішої гори в світі, і Ви повинні пам’ятати, що на висоті 8000+ метрів ваші інстинкти виживання впливають на рішення, які ви приймаєте».
За її словами, Лама, Габріель і вона негайно спробували врятувати Гасана, який висів вниз головою на мотузці. Зрештою їм вдалося повернути пакистанця в правильному напрямку, сказала вона, додавши, що на Гасані не було пухового костюма чи дихальної маски. За її словами, Тарсо дав йому кисень зі своєї пляшки, і португалець пробув з Гасаном загалом дві з половиною години. Вони з Ламою продовжили сходження, оскільки отримали звістку про те, що далі попереду декілька альпіністів, що займалися провішуванням мотузок потрапили в аварію через лавину, але вони були в порядку.
Потім вони продовжили сходження, написала вона: «Враховуючи кількість людей, які залишилися позаду і які розвернулися, я вірила, що Гасан отримає всю можливу допомогу і що він зможе спуститися».
Також свою точку зору висказав на онлайн-порталі Pulse 24 й легендарний альпініст Райнгольд Месснер (Reinhold Messner)
«Протягом 30 років подібні історії не були повсякденністю, хоча й траплялися доволі», — сказав Месснер журналістам. Причиною колективної невдачі він називає "те, що у великих горах зараз процвітає не альпінізм, а туризм".
"Натовп на восьмитисячниках більше не дає відчуття згуртованості. Зараз там знайшлося більше «туристів вихідного дня», ніж справжніх альпіністів. Якби люди сьогодні сходили на ці гори так, як ми робили це в 1970-х роках, ніхто б туди не піднявся", — каже він. «Вся драма виникає тому, що 99 відсотків цих клієнтів не мають жодних навичок і досвіду альпінізму», — сказав Месснер.
