Політ біля Гулміт Тауер (Gulmit Tower). Фото Will Sim
Тенденція параглайдингу як способу спуску та альтернативи трекінгу до базового табору, а також як кінцевої мети сходження, все більше набуває поширення навіть у великих горах.
Кілька днів тому Бенджамін Ведрін (Benjamin Védrines) - французський професійний гірський гід і скайраннер, що встановив новий світовий рекорд швидкісного сходження на веришну пакитсанського восьмитисячника Броуд-Пік (Broad Peak, 8051 метра), піднявшись на нього за 7 годин і 28 хвилин без використання кисневих балонів, вирішив спуститись з гори не пішки а за допомогою параплану.
А минулого літа французский экстремал Антуан Жирар (Antoine Girard) здійснив унікальний політ на параплані, пролетівши на висоті 8407 метрів над найвищими вершинами Пакистану, такими як Броуд-Пік (8051 метрів) та К2 (8611 метрів).
Цей політ став новим світовим рекордом у парапланеризмі!
Політ над Балторо. Фото Horacio Llorens
Одним із найактивніших альпіністів, хто використовує цей стиль, є німець Фабіан Буль (Fabi Buhl), який в 2020 році став першим альпіністом, який здійснив спуск на параплані з вершини Серро Торре.
А цього літа разом з британцем Віллом Сімом (Will Sim) та Джейком Холандом (Jake Holland) здійснили проліт по однієї з долин пакистанського Каракоруму, щод приземлитись у базовому таборі і здійснити перше сходження на віддалену пакистанську вежу Гулміт Тауер (Gulmit Tower) - 5800-метровий гранітний моноліт.
Їхній півторагодинний переіт заощадив команді 4-5 днів пішого переходу по долині!
Так само, після сходження, команда повернулася на парапланах назад до цивілізації
Політ над Балторо. Фото Horacio Llorens
Тим часом Аарон Дурогаті встановив рекорд найдовшого польоту на азіатському континенті, пролетівши на параплані 312 кілометрів!
Це дуже наочні приклади того, як парапланеризм може бути можливістю перемістити альпіністів у більш віддалені, невідомі, важкодоступні гори та знов, як у часи "золотоого віку альпінізму", перевести альпінізм у дослідницький вимір.
Використання параплана для досягнення базового табору також було ідеєю Гораціо Ллоренса (Horacio Llorens) та Томаса де Дорлодота (Thomas de Dorlodot), які наразі перебувають у Пакистані з метою побити рекорд Антуана Жирара, пролетівши над вершиною K2.
Прибувши, як і всі інші, в Паджу, останній форпост перед початком походу в гори, обидва екстремали не взували гірськи черевики, а наділи рюкзак із крилом параплана, щоб полетіти на льодовик Балторо. За дві з половиною години вони подолали відстань, яку альпіністи долають приблизно за 6 днів (залежно від підготовки).
Політ над Балторо з видом на гору К2. Фото Horacio Llorens
« К2, Броуд-пік, Машербум, куди не глянь — льодовики, морени, крижані стіни… це і страшно, і красиво водночас. За кілька днів ми повернемося в Асколе, щоб зарядити батареї, підзаправитися їжею та зв’язатися зі світом.
Через 2 дні ми повернемося в Паджу, щоб дочекатися наступного вікна гарної погоди », — написав Ллоренс кілька днів тому. Щоб потім опублікувати відео: « Ось так можна дістатися до K2 на параплані. Я не можу дочекатися, коли повернусь до свого параплана, щоб боротися, щоб підняти цього звіра на вершину ».
