Двійка словенських аьпіністів Лука Ліндіч (Luka Lindic) та Лука Кранч (Luka Krajnc) повідомили про відкриття нового маршруту на одну з популярних скельних веж Патагонії - Агуя Пуансенот (Aguja Poincenot) заввишки 3002 метрів, що розміщена у гірському масиві Фіц-Рой (Fitz Roy, 3405 метрів) в аргентинській Патагонії.
Назва нового маршруту: Pot (The Path - El Camino)
Категорія трудності: 6c, A3
Довжина: 750 метрів
Лінія: на південній стіні гори Агуя Пуансенот (Aguja Poincenot) заввишки 3002 метрів
Новий словенський маршрут пролягає по 500 метрах несходженою ділянкою скелі і потім приєднується до класичного маршруту "Whillans-Cochrane" що був відкритий у 1962 році Доном Вілансом (Don Whillans) з Великої Британії та Френком Кохраном (Frank Cochrane) з Ірландії під час першого в історії сходження на вершину.
Після цього словенська двійка вийшла на вершину гори.
Для команди це була друга спроба на цьому проєкті.
У 2022 році вони почали працювати над маршрутом, але вимушені були повернути до низу без успіху.
У 2023 році вони планували завершити проект, але погодні умови не дозволили навіть почати спробу.
Цього разу все вийшло.
Все сходження зайняло у словенців 4 дні (з 23 по 26 лютого)
"Незважаючи на всі перешкоди, це сходження було того варте. Який привілей мати можливість відкрити таку лінію!" - прокоментував Лука Ліндіч.
Прибувши до гори в середині січня і дочекавшись першого погодного вікна (дуже короткого з дуже низькими температурами), вони попрямували до східної стороні гори де починається класичний маршрут "Whillans-Cochrane" (550 м 5+ 70° M4), щоб поспостерігати за верхніми ділянками.
Розвідка була вдалою і словенці вирішили повернутися до свого проєкту в наступному погодному вікні. Дотого ж їм було ціаво, в якому стані було їхнє спорядження, яке пролежало на скелі два роки, з першої спроби у 2022.
На щастя споряження добре зберіглося.
Наприкінці лютого вони повернулися і піднялися на 8 мотузок, після чого зробили перший бівак. Н другий день завершили вже відому їм ділянку і перейшли до несходженої раніше скелі.
«Після технічного сходження мрія кожного альпініста про нові маршрути постала у вигляді неймовірних переходів і першокласної скелі. Тріщини, якими пишався б будь-який скелелаз Йосеміті, викликали у нас посмішку. Ми схвильовано подивилися вгору і були винагороджені ідеальним бівуаковим виступом посеред крутої стіни." - повідомили словенці.
На 3-й день двійка вийшла до великої тріщини а потім до широкої плити, яку було видно ще з Ель-Чальтену
Останні 200 метрів перед вершиною альпіністи пройшли по відносно легкій класичній лінії "Whillans-Cochrane", проте втома та важкі рюкзаки вже давалися взнаки.
На вершині вони були винагороджені штилем та яскравим заходом сонця.
Потім вони почали спускатися і зробили 3-й бівуак на 20 метрів нижче вершини.
Вночі почав падати сніг, тож як тільки вони змогли, вони швидко спустилися по східній стіні та повернулись до Ель-Чальтену у другій половині дня 5-го дня після від’їзду.