Американський альпініст та скайраннер Тайлер Ендрюс (Tyler Andrews) за 26 днів, які він провів у Непалі, встановив шість світових рекордів швидкісних сходжень (FKT - Fastest Known Time) на гірські вершини країни!
Свої рекордні забіги він провів на: треку "Three Pass Tour" (три перевали заввишки 5,300 - 5,500 метрів), здійснивши сходження на вершини Ама-Даблам (Ama Dablam, 6812 метрів) стартувавши з Пангбоче, Лобуче Східна (Lobuche Peak East, 6119 метрів), пік Нангкартшанг (Nangkartshang Peak, 5,089 метрів), Чуккунг-Рі (Chukkung Ri, 5,572м) та Айленд Пік (Island Peak, 6,189м).
Слід зазначити, що один з найсильніших альпіністів світу, покійний Улі Штек (Ueli Steck) встановив попередні рекрди на трьох з цих вершин, проте Ендрюс був дуже здивований, виявивши невелику конкуренцію на інших вершинах.
«Ті, хто змагаються у FKT (принаймні в США) здебільшого є спортсменами-бігунами, ітому вважають, що високі гори несуть для них потенційну небезпеку», — сказав він. «У моєму випадку я завжди добре почувався на великй висоті, тому гори мене не турбували. У будь-якому випадку, я думаю, що FKT вже стало модним в Альпах, Скелястих Горах і Андах.
В подальшому ми будемо бачити все більше і більше рекордів у Гімалаях, здається це щось на зразок наступного розвитку гірської діяльності».
Водночас, Ендрюс підозрює, що за новими рекордами прийдуть й не лише професіонали. Любителі також будуть орієнтуватися на рекорний час на культових трекінгових маршрутах, коли зрозуміють, що подорож, яка зазвичай займає тиждень, можна здійснити за один день, пробігаючи маршрут.
Ендрюс каже, що культура FKT зростає в геометричній прогресії, особливо після пандемії COVID-19. Оскільки коли всі змагання були скасовані, багато бігунів замість цього пішли у індивідуальні змагання, такі як FKT.
Ендрюс розуміє, що гімалайські вершини не є типовою місцевістю для такого роду діяльності: «Це навіть не схоже на Аконкагуа, де можна ходити/бігати більше, ніж лазити. Піки тут складніші, і об’єктивні ризики не давали більшості людей йти занадто швидко. Але комерціалізація зробила гори доступнішими, і це заклало основу для швидших сходжень».
Як приклад, Ендрюс визнає, що його FKT на Ама-Даблам був би неможливий без заздалегідь провішених фіксованих мотузок.
Фактично, інші нещодавні сходження також підкреслили тенденцію до популярності FKT.
Пемба Гальє Шерпа (Pemba Gyalje Sherpa) піднявся на Манаслу за 12 годин від базового табору, перевершивши попередній найкращий час на годину, Матео Баптіст Жакмуд (Matheo Baptiste Jacquemoud) здійснив рекордне сходження на Ама-Даблам (базовий табір - вершина - базовий табір) за 6 годин 23 хвилини, а Бенедикт Бьом (Benedikt Böhm) та Пракаш Шерпа (Prakash Sherpa) піднялися на Чо-Ойю за 12 годин 35 хвилин.
Багато досвідчених альпіністів стверджують, що рекорди швидкості не мають сенсу у великих горах, оскільки гірські умови різко змінюються.
Докладніше про це Ви можете прочитати у статті: Чому поняття «світовий рекорд» не має сенсу в альпінізмі
«Гірські умови сильно впливають на те, наскільки швидко можна рухатися схилом», — визнає Ендрюс. «Я відчув це на кількох швидкісних сходженнях ще на вулкані Котопахі. Але справа в тому, що умови впливають на будь-які спортивні змагання на відкритому повітрі.
На марафонських забігах дуже чильно впливає температура повітря, що робить змагання ще цікавішими. Марафонець, який завершує забіг за високої вологості, ймовірно, сильніший за того, хто зробив рекордний результат в більш комфортних умовах, але світовий рекорд є світовим рекордом».
Що стосується правильного терміну, Ендрюс каже, що він використовує обидва як синоніми. «Не всі знають, що означає FKT, — каже він, — але всі розуміють, щотеке рекорд швидкості».
Нагадаємо, що у цьому осінньому сезоні Ендрюс також намагався встановити найшвидший час сходження на восьмитисячник Манаслу (Manaslu, 8156 м) у Непалі, пробігши маршрут за підтримки Сонам Шерпи з компанії Asian Trekking.
Він стартував самостійно з містечка Пангбоче і зустрівся з Сонамом у висотному таборі 2.
З табору 3 шерпа почав користуватись кисневим балоном, щоб не відставати від американця.
Проте, віще третього табору Ендрюс відчув, що його стан погіршується і вимушений був повернути вниз, не піднявшись на вершину, хоча тижнем раніше він піднявся на вершину в більш спокійному темпі.
«Я ніколи не був у зв'язці, а туту ми обидва були на перилах, але Сонам був поруч, якщо щось піде не так», — сказав Ендрюс. «Я радше бігун, ніж технічний альпініст, тому я хотів мати таку підтримку на своєму першому восьмитисячнику», — сказав він.
Таблиця записів рекордів FKT (на сайті Fastestknowntime.org) має спеціальні позначки щодо варіантів проходження у різнх стилях: без сторонньої підтримки, самопідтримуваний (зазвичай пов’язаний з певною підготовкою, наприклад, лабази провізії по маршруту) і з сторонньою підтримкою.
Підтримка означає, що вам надали будь-яку сторонню допомогу, чи то шерп, який був з вами у зв'язці, чи хтось, хто тримав вашу пляшку з водою. Слід пам’ятати про всі види допомоги, починаючи від використання фіксованих мотузок і закінчуючи перенесенням спорядження. Інформація має бути підкріплена фотографіями та відео. Усі сходження відстежуються в реальному часі, також необхідно надати вихідні файли треку.
Слід також відзначити використання кисневих балонів, «але мені просто цікаво, чи має взагалі сенс швидкісне сходження з використанням кисневих балонів», — сказав Ендрюс. «Таким же чином, я не думаю, що зв'язка буде дозволена за критеріями FKT. Мотузкова команда підійде, але якщо спортсмена не тягне хтось інший».
Отже, Ендрюс у своєму забігу по Непалу встановив наступні рекорди швидкості:
- Three Passes Loop – (три перевали заввишки 5,300 - 5,500 метрів)
Маршрут: 85 кілометрів, 5000 метрів набору висоти
Час: 19 годин 40 хвилин 55 секунд
Попередній рекорд: 36 годин встановлений Пембою Шерпа (Pemba Sherpa) - Ама-Даблам (Ama Dablam, 6,814 метрів)
Маршрут: Від Пангбоче до вершини та назад. 16 кілометрів (Пангбоче-вершина), 32 кілометра (Пангбоче-вершина-Панбоче), 3000 метрів набору висоти
Час: 7 годин, 4 хвилини 10 секунд (до вершини); 13 годин 18 хвилин 33 секунди (Пангбоче-вершина-Панбоче)
Попередній рекорд: 10 годин встановлений Пембою Шерпа (Pemba Sherpa) - Лобуче Східна (Lobuche East, 6119 метрів)
Маршрут: від Джонгли (Dzongla) до вершини; 8 кілометрів. 1300 метрів набору висоти
Час: 1 година 36 хвилин 33 секунди
Попередній рекорд: 1 година 49 хвилин, встановлений Улі Штеком (Ueli Steck) - пік Нангкартшанг (Nangkartshang Peak, 5,089 метрів)
Маршрут: від Дінгбоче (Dingboche) до вершини. 3 кілометра, 773 метрів набору висоти
Час: 36 хвилин 26 секунд
Попередній рекорд: 43 хвилини 6 секунд, встановлений Олівером Робеліном (Olivier Robelin) - Чуккунг-Рі (Chukkung Ri, 5572 метрів)
Маршрут: від Чуккунга (Chukkung) до вершини. 3100 метрів, 828 набору висоти
Час: 45 хвилин, 28 секунд
Попередній рекорд: 53 хвилини 21 секунд, встановлений Улі Штеком (Ueli Steck) - Айленд Пік (Island Peak, 6,189м).
Маршрут: від Чуккунга (Chukkung) до вершини та назад. 11 кілометрів (до вершини), 22 кілометра (Чуккунг-вершина-Чуккунг). 1600 метрів набору висоти
Час: 3 години, 6 хвилин, 38 секунд (до вершини), 5 годин 29 хвилин 23 секунди (Чуккунг-вершина-Чуккунг)
Попередній рекорд: 3 години 29 хвилин (до вершини), 6 годин 15 хвилин (Чуккунг-вершина-Чуккунг), встановлений Улі Штеком (Ueli Steck)