Глен Денні (Glen Denny)
Глен Денні (Glen Denny) був фотографом, який зняв великі сходження 1960-х років у долині Йосеміті (Yosemite Valley) - найпопулярнішому і культовому місці для альпіністів і скелелазів не лише США, а й усього світу.
Глен Денні народився в місті Модесто, Каліфорнія, в 1939 році і виріс у сусідньому містечку Лівінгстон, де його батько працював учителем середньої школи.
Він також був автром двох книг про скелелазне життя в долині: "Valley Walls: A Memoir of Climbing & Living in Yosemite" та "Yosemite In The Sixties"
"Я приїхав у Долину у вересні 1958 року", - згадує Глен Денні. "Уоррен Хардінг (Warren Harding) та його колеги на той час працювали над проектом майбутнього маршруту "The Nose".
Одразу ж, коли я побачив цю роботу, я зрозумів, що потрапив у потрібне місце. Я познайомився з Хардінгом, і він запитав мене, чи хочу спробувати справжнє скелелазіння?"
долина Йосеміті (Yosemite Valley). Фото Glen Denny
Будучи чудовим фотографом, Глен Денні. за допомогою своїх робіт, залишив для всіх нас уявлення про знаменитий "Золотий вік Йосеміті", знявши на плівку сходження скелелазів з Табору 4 (Camp 4) з кінця 1950-х по 1960-і роки.
Жага до гірських вершин, як писала Нен Шепард у своэму бестселлері «The Living Mountain», — це щось більше, ніж глибоке захоплення від полювання.
«Щось є незвідане є в горах, щось таке, що притягує мене до них. Гори і розум можуть взаємопроникати одне в одного, доки природа обох не зміниться. Я не можу сказати, що це за рух, окрім як переказати його». І з усіх тих, хто розповідав про золотий вік Йосемітського скелелазіння, ніхто не вловив її душу так правдиво й естетичніше, як Глен Денні.
Роял Роббінс (Royal Robbins) і Коллівер Джонс (Colliver Jones ) вивчають топографію стіни Salathe Wall на столі для пікніка в таборі 4, 1960-ті роки. Фото Glen Denny
Коли Денні вперше приїхав у долину у вересні 1958 року, Уоррен Хардінг провісив більшу частину маршруту "The Nose" на Ель-Капітан (El Capitan).
Денні дізнався, що альпіністи живуть у таборі 4, тож він побіг прямо туди й представився Хардінгу, якого він упізнав з фотографій «Fresno Bee».
З того моменту чорно-білі фотографії Денні, які викликають враження, стали широко визнаними як найправдивіші історичні записи того часу, коли революція екстремальних видів спорту досягла розквіту, а Ель-Капітан був найважливішою у світіт скелею.
Уоррен Хардінг (Warren Harding) на останній мотузці під час першого сходження на Dawn Wall, Ель-Капітан, у 1970 році. Фото Glen Denny
Перші знімки Денні були зроблені за допомогою аматорського обладнання. Тоді він побачив перші опубліковані фотографії скелелазіння, зроблені Генрі Кендалом і Томом Фростом , «і зрозумів, що фотографія скелелазіння може бути серйозним засобом самовираження».
Йому потрібна була краща екіпіровка, тож він почав працювати в Долині, влаштувавшись в барі у готелі Tony Ahwahnee. «Робота була неймовірною, — казав Денні. «І це дало мені змогу придбати Nikon і чотири об’єктиви».
Роял Роббінс (Royal Robbins) на стіні North America Wall, Ель-Капітан, під час розвідки 1964 року. Фото Glen Denny
Він відвідував бібліотеки в пошуках фотокниг, багато чого навчившись у Едварда Вестона та Анрі Картьє-Брессона.
Робота "The Family of Man", створена за мотивами виставки Едварда Штайхена в Музеї сучасного мистецтва, стла зіркою творчості Денні.
«Для мене це була однотомна енциклопедія всього, що може зробити фотографія».
І те, що продовжив робити Глен Денні, знімки, які він зняв на плівку, і легендарні маршрути, які він проклав на цьому шляху, є основними сюжетними лініями — і одними з найпопулярніших призів — у всьому світовому скелелазінні.
На кожній станції, кожній опорі, уступі вздовж великих маршрутів Глен Денні робив фотографії, які є набагато більшими, ніж знімки самої дії, показуючи чудовий або художній ракурс скелелаза.
Глен Денні був талановитим фотографом, який наполегливо працював і розумів, що його роботи відображають Золотий вік Йосемітського скелелазіння.
Джим Брідвелл (Jim Bridwell) із Френком Зачерером (Frank Sacherer) в таборі 4 (Camp 4). Фото Glen Denny
