Тарас Поздній
В форматі інтерв'ю розпитали Тараса Позднього про особливості гірського бізнесу після початку війни в 2022.
Чи вдалося Кулуар адаптуватися?
чи правда, що в групах одні дівчата? Чому кожен бізнес має допомагати армії?
Які складності та виклики стоять зараз в організації походів?
Ці та інші питання читайте в матеріалі, а в кінці отримайте бонус: три бізнесових інсайди від Тараса
Тарасе, привіт! До початку повномасштабного у тебе і Кулуар було багато планів. Які саме і що з ними стало?
Всім привіт! Знаєш, досить тяжко навіть пригадати всі ті плани і цілі з минулого життя. Звичайно, вони були амбітні. На весняний сезон в Непалі 2022 року особиста ціль була зійти на три восьмитисячники: почати з Аннапурни 1, потім Лхоцзе і після цього відразу Макалу.
В сучасних темпах Крістін Харіли та Німса - це вже й не так швидко та багато, але для мене - це був справжній виклик.
Восьмитисячники, да й в цілому будь-які вершини, для мене відклалися на час “після перемоги”. Коли б і якою вона не була. Можливо, я навіть дещо переосмислю підхід до особистих висотних сходжень і це буде не на гонки за більшою кількістю вершин. Зараз хочеться справжньої довгої експедиції без інтернету і комфорту десь в дєбрях Гімалаїв.
Для КулуарПоход 2022 теж мав стати найкращим роком в історії. Він здорово почався, - що й казати: у нас було набрано біля 20 повних груп на весняний Непал. Ми шукали нових співробітників і все було круто.
Але в тей же час, для бізнесу туристичних послуг війна виявилася не настільки згубною, як для багатьох інших. Тож не жаліємось.
Як пережили хаос перших днів-тижнів війни? Як вирішували питання з подорожами, які відмінилися?
І справді, перші дні і тижні - був справжній хаос. Жодного розуміння майбутнього і бажання все віддати на допомогу армії.
Від Кулуар ми чи не за перший тиждень віддали весь прокатний фонд - це рюкзаки, спальники, намети, каремати. Не згадаю точних чисел, вони є у звітах, але це десятки і сотні одиниць - дивлячись чого.
У нас в цей час було три групи на Кіліманджаро, а 24.02 вранці мала стартувати подорож Колумбією. Як Бориспіль не працює? У нас же виліт через три години? Це зараз звучить смішно, а тоді було ще не зрозуміло всього масштабу.
Так от, користуючись певною своєю публічністю та довірою, а також тим, що були тимлідери за кордоном, ми почали активно закуповувати за гроші Кулуара та везти в Україну все, до чого могли дотягнутись: тепловізори, дрони, активні навушники, наколінники, турнікети, ізофолію, плитоноски - був дифіцит всього.
Також перед Kuluar стояло питання перерахунку відмінених програм та повернення передоплати за скасовані майбутні. Специфіка бізнесу така, що грошовий потік в великій мірі забезпечують саме передоплати і повернення всіх одним моментом - може призвести до повного банкрутства компанії.
Тому підхід був індивідуальний. Якщо людині ці гроші дійсно були потрібні для виживання - ми повертали. Якщо було не критично, просили залишити до майбутніх походів або передати на волонтерство. Учасникам з недружніх країн (рф та рб - тоді в нас ще були такі) не повертали і лиш пропонували перевести на допомогу ЗСУ. І це були вагомі суми.
Фото Тарас Поздній
Багато з досвідчених інструкторів зараз у війську. Як вирішується це питання? Знаходите заміну серед жінок чи за кордоном?
Наразі 17 чоловіків з команди Кулуар в силах оборони України. Хтось в ЗСУ, а хтось і в інших структурах. Це більше 50% чоловічого складу активної команди.
І це топові тимлідери, більшість з яких які проводили складні програми. Деякі з цих напрямів ми до цих пір не відновили, тому що нема кому провести.
Ситуація досить парадоксальна: кількість учасників на закордонні програми значно зменшилась, але й тимлідерів все одно не вистачає. Тому так, ми шукаємо тимлідерок дівчат, або чоловіків, які проживають за кордоном. Але деякі програми ще й зараз залишаються не активними.
Так багато воює - чи були втрати серед команди Кулуар?
Болюче питання. Мабуть, кожен з українців уже втратив друзів чи рідних на цій війні. В квітні 2022 Андрій Гриник, дуже позитивний та завжди готовий прийти на допомогу, пропав безвісти в бою. Тіло до цих пір не знайдено, але ми всі розуміємо, що надії на чудо тут немає. Тож, нехай в тому, іншому світі буде мир та будуть гори. Дякуємо тобі за все.
Як команда справляється з такими ситуаціями?
Звісно, в моральному плані вся команда, як і всі українці дуже нестабільні. І це подекуди сказується на роботі. Та що далеко ходить, іноді навіть себе складно примусити займатись бізнесовими питаннями - бо який це має сенс та зміст? Якщо йде війна, гинуть люди і завтра може прилетіти ракета в твій дім.
Але! що ми точно не маємо права робити - так це розкисати. Тому збираємось і працюємо - Кулуар має забезпечувати дохід для кількох десятків сімей та можливість допомогати армії.
Як проходила адаптація KULUAR як бізнесу до умов війни? Чи вдалося повернутися на довоєнний рівень?
Деякі плани та напрямки довелося відкинути, але в той же час проблеми породжують інші рішення.
Нестача наших тимлідерів спонукали запустити програми з місцевими гідами. У нас є гарні партнери, в яких ми впевнені та є напрацювання по програмах - чому б і ні? Якщо людина має деякий досвід та знає англійську - ми забезпечимо її сервісом та надійністю. Такі програми дешевші ніж з тимлідером Кулуар (адже витрат значно менше) та можливі на будь-які дати. Основні напрямки це: Кіліманджаро, Арарат та Непал.
Не скажу, що для Кулуар це стало геймченжджером, але програми з місцевим гідом відбуваються регулярно і свою частку доходу приносять.
Також ми пробували вийти на англомовний ринок, рекламувались в гугл, але результати незадовільні: гроші на рекламу не окупились. Треба більші бюджети і більш сил вкладати саме в цей напрям. Адже приносити гроші іноземців в Україну - це мотивує!
В 2022 році по кількості заявок просадка в Кулуар порівняно з 2021 була близько 85-90% - дуже вагома. Але в 2023 ситуація почала потроху вирівнюватись. Наприклад, в липні та серпні сходила приблизно така ж кількість людей в Карпати, як і в аналогічні місяці 2021.
Загалом в 2023 ми провели 2772 учасника - це трохи менше, ніж в 2018 році. Якщо брати цей показник, то виходить мінус 6 років. Але й це удача і наслідок роботи команди, та любові до клубу наших учасників. За що всім велика вдячність!
Фото Тарас Поздній
Чи має кожен бізнес вести волонтерську діяльність та донатити? На скільки важливим для Кулуар є діяльність напрямку #KuluarHelp?
Або в армії, або для армії - ця позиція актуальна зараз як для звичайних людей, так і для бізнесу. Я вважаю, що бізнес, який має змогу працювати та заробляти, просто зобов'язаний допомагати та, в ідеалі, запроваджувати свої волонтерські ініціативи.
Але, крім обов'язку, для бізнесу в волонтерській діяльності є свої переваги.
По-перше, це моральний клімат в команді. Адже безпосередньо #kuluarhelp займаюся я, але я маю цю можливість завдяки гарній роботі всієї команди. Наразі на волонтерські проекти я витрачаю біля 30% свого часу (іноді може більше) і в кожній цій годині є частинка кожного кулуарівця.
Після відновлення походів ми почали витрачати 20% доходу Кулуар на допомогу силам оборони.
Станом на початок 2024 року ця сума склала - 2 296 146 грн. Досить непогано, як для такої невеликої компанії і тут заслуга кожного консультанта, тимлідера та копірайтера. А також учасників, які обирають нас.
Суммарно в рамках #KuluarHelp сума допомоги склала уже більше 12 млн грн. Збори та звіти можна побачити тут
Так от, саме цими цифрами горжусь особисто я і також вони мотивують команду. Тому діяльність спрямована на добро - а зараз, в першу чергу, на допомогу силам оборони - це крутий інструмент для підняття командного духу.
Є ще один бонус. Я, коли виступаю в ролі споживача послуг, звертаю увагу чи компанія має волонтерські ініціативи і чи витрачає частину заробітку на ЗСУ. Мені це важливо, бо це відповідає моїм цінностям і таким компаніям я віддаю перевагу. Знаю, що для наших учасників це теж важливо - бачу, як сильно вони підтримують всі наші регулярні збори.
Так що донати компанії і сили витрачені на волонтерку будуть нагороджені новими клієнтами.
Робіть добро - одні плюси від цього!
Чи є підтримка волонтерства від іноземних громадян та компаній? Вдається залучати кошти?
Конкретно в нашому випадку вона не така масштабна. Але все ж є. Найбільш яскравий приклад - це литовська компанія Info S, директором якої є наш учасник Стас Висняуска. Сумарно вони передали від себе рацій Моторола на суму біля 15 000 євро, а також продають їх для нас в нуль - без вигоди для себе. Взагалі литовці дуже сильно допомагають.
Також були поодинокі, але вагомі донати в 1000 дол від знайомих непальців та японців і декілька менших. Але наразі у нас це не системно і дуже мало іноземців хоче донатити на зброю (дрони прирівнюють до неї).
Чи робить Кулуар якісь заходи для реабілітації ветеранів?
Уже два роки ми робимо безкоштовні реабілітаційні походи для сімей, які постраждали від війни. Провели 8-9 груп і біля 100 учасників. Їх історії трогають до сліз. І оце відчуття, що ти відкрив їм інший світ - світ гір, адже багато хто вперше в житті потрапив в Карпати, що вони на декілька днів відключилася від проблем сьогодення і стали щасливішими.. оце відчуття.. уже заради нього варто працювати!
Що ж до ветеранів, то системного підходу у нас поки немає. Декілька воїнів УБД ходили з нами безкоштовно в походи, а хтось з них навпаки настоював, що оплатить повну вартість.
Також на кожному виїзді нашого ратраку на Драгобраті є безкоштовне місце для УБД.
Звісно хочеться більшого і, сподіваюсь, що вже влітку ми проведемо декілька окремих груп для ветеранів з тяжкими пораненнями (ампутаціями).
Перейдемо від соціальних питань, ближче до бізнеса: як змінювався попит на походи та сходження протягом останніх двох років?
Люди потребують морального перезавантаження і гори - найкращий помічник у цьому. Тому попит на походи стабільно високий, але є особливості і нюанси.
Закритий кордон для чоловіків позитивно вплинув на внутрішній туризм, зокрема в походи Карпатами в 2023 році сходило приблизно стільки учасників, як і в рекордному 2021 року. Як буде в 2024? Не знаю, все залежить і від нового закону про мобілізацію і від ситуації на фронті.
Щодо закордону - тут важливу роль грає логістика і найбільшою популярністю користуються програми, куди легко добратися - Європа.
В той же час Туреччина та Грузія у нас найбільш сильно просіла - частково тому, що там багато росіян, а частково через значно дорожчий, ніж раніше, переліт.
Фото Тарас Поздній
Хто зараз ходить в гори? Невже самі дівчата?
Я був здивований, але в Карпатах більше 60% учасників були саме чоловіки. Звісно, багатьох відлякує можливість отримати повістку, але так як кордон закритий - залишаються лише Карпати.
В той же час, на закордонних програмах однозначно переважають дівчата. Бувають групи в 12-13 учасників, де лише жінки, або 1-2 чоловіка.
Який зараз горизонт планування подій? Як далеко в майбутнє плануються та анонсуються подорожі?
Як бізнес - ми плануємо на рік, як і раніше. І, можливо, це планування буде навіть точнішим, ніж, напркилад, в 2020 чи 2022 році. Навіть дати ми додаємо на рік вперед - на закордон. У нас багато учасників саме серед експатів, іноді вони записуються на програми за 8-9 місяців до старту, тому що мають чітко бронювати відпустку.
Але в той же час, коли мене запитали про власні плани на рік - це питання поставило в ступор і викликало трохи іронічну посмішку. Які можуть бути плани? Було б непогано жити. Звісно максимально допомогати і працювати. А там уже все залежить від розвитку подій на фронті.
І хоча про це ще зарано говорити, але все-ж таки, які плани розвитку KuluarPohod після війни?
Плани по KULUAR, на відміну від особистих, я не відкладаю на термін після війни. Адже ми маємо працювати, розвиватися і бути ефективними уже зараз. Одна з основних задач, яку я для себе бачу - навчитися генерувати основний дохід з іноземного капіталу і привозити його в Україну.
Робота над якістю, стандартами, збільшення географії та різноманіття типів програм - ось наші плани.
Чи можна сказати, що війна чогось “навчила” гірський бізнес?
Звісно можна. Війна - це найбільший виклик в історії українського народу і українського бізнесу. І ти маєш з неї винести уроки.
Якщо говорити саме в контексті бізнесу для мене, то:
1. Важливість диференціації - мають бути різні джерела доходу та широка географія. Деякі напрямки у нас перестають працювати, зате починають інші. Це дозволяє компанії жити.
2. Соціальні ініціативи - я це називаю “Добро” - не лише підіймають моральний дух команди, а й допомагають знаходити клієнтів.
3. Швидкість реакції - нові виклики кожного дня. Важливо бути гнучким та швидко реагувати на них.
Побажання читачам
Старайтесь знайти радість і привід для посмішки кожного дня. Особливо зараз. Працюйте. Допомагайте ЗСУ. Ходіть в гори!
Швидшої нам всім перемоги та миру!
