29 травня 2023 року відзначатиметься 70-річчя першого в історії сходження на вершину світу, гору Еверест, саме в цей день, 1953 року на вершину зійшли новозеландець Едмунд Гілларі (Edmund Hillary) та непальский шерпа Тенцинг Норгей (Tenzing Norgay).
Вони були у складі британської експедиції під керівнцтвом Джона Ганта. Сходження було приурочене до дня коронації Єлизавети II.
Проте, британська експедиція 1953 року окрім першого в історії сходження на Еверест експериментувала з багатьма новими речами. Особливо на кулінарному рівні!
Тож, давайте поглянемо на раціон альпіністів, що брали участь у сходженні 70 років тому.
До 1952 року та їхньої експедиції на восьмитисячник Чо-Ойю, британці (і багато інших експедицій) звикли забезпечувати себе великою кількістю їжі на своєму шляху до вершини.
Рис, картопля, сочевиця, кілька яєць і іноді трохи свіжого м'яса.
Проте, для Еверестівської експедиції 1953 року британці вирішили кардинально змінити підхід до раціону, тим більше що експедицією керував військовий офіцер - полковник Джон Гант.
Не дивно, що тепер, переважна більшість їжі для експедиції мала складатиться з пайків.
Забезпечення адекватного споживання калорій
Однією з перших причин зміни раціону був пошук способу гарантувати регулярне та дозоване споживання калорій для всіх учасників експедиції.
І ця ідея спрацювала!
Вимірювання, проведені під час цієї експедиції, показали набагато нижчу середню втрату ваги, ніж всі попередні експедиції.
Згодом висувалися й додаткові причини у необхідності цих змін: «уникання дефіциту предметів першої необхідності через грабіж або надмірне споживання, і менший ризик захворення на діарею через зіпсовану їжу», — зазначали в керівництві екпедиції.
З іншого боку, при використанні пайків, значно зростають вага провізії та її вартість, адце ці пайки у базовий табір Евересту надходили безпосередньо з Англії, де упаковувалися у щільний картон, який мав витримувати негоду в горах.
Також керівництвом експедиції був передбачений окремий раціон для тих альпіністів, хто працював вище відмітки 6500 метрів.
Цей раціон називався "штурмовий пайок".
Гріффіт П’ю ( Lewis Griffith Cresswell Evans Pugh) - спортивний фізіолог британської експедиції 1953 року
Раціон експедиції 1953 року
14-денний раціон альпіністів, що працювали над маршрутом сходження, містив повноцінні обіди, сніданки і додаткові перекуси на кожен день.
Окрім цього, на кожен день тиждня були передбачені різні меню.
«Було п’ять видів м’яса, а також сьомга, чотири види овочів, фруктові консерви, тістечка, варення, масло, шоколад та інше. Усі продукти в цьому меню були запечатані в жерстяних банках», — казав Гріффіт П’ю ( Lewis Griffith Cresswell Evans Pugh), піонер в області, яку ми сьогодні називаємо "спортивна фізіологія", додаючи, що кожен день в райіоні також був чай, сухе молоко або цукор.
При цьому в раціоні не було жодних консервів, щоб зменшити вагу штурмових пайків.
Шурмовий пайок «складався з основних продуктів, таких як цукор (400 г), сухе молоко (85 г), печиво, цукерки, вівсяні пластівці, чай, порошковий лимонад. Пластикові пакети з цими предметами були запечатані під вакуумом. Окрім ваги, це значно зменшило й кількість відходів» - казав Гріффіт
Щоб кожен альпініст міг насолоджуватися їжею, кожному було запропоновано вибрати одну-дві страви «насолоди». Таким чином, до раціону додали «сардини, французьку ковбасу та різноманітні фруктові консерви». При сходженні на вершину Едмунд Гілларі мав у сумці сардини та банку абрикосів.
Едмунд Гілларі (Edmund Hillary) та Тенцинг Норгей (Tenzing Norgay), 29 травня 1953 року після першого в історії сходження на вершину Евересту
