«домашня акліматизація» за допомогою гіпоксичного намету
Кожного весняного сезону в базовому таборі гори Еверест свою роботу організує волонтерська медична команда "Everest ER".
Вони опікуються всіма альпіністами, які потребують медичної допомоги, а також місцевими шерпами, які працюють на схилах гори.
В останні роки, завдяки розвитку технологій, «домашня акліматизація» стає все більш популярною.
Зазвичай нею користуються альпіністи, які планують сходження у високих горах, проте цією технологією не нехтують і професійні спортсмени, наприклад у шосейному велоспорті, перед гірськими етапами гонок.
Раніше для досягення такої аккліматизації використовувались великі барокамери, однак сьогодні також доступний гіпоксичний/гіпероксичний намет, який можна встановити у власному домі, буквально у власній кімнаті.
Суть гіпоксичного намету полягає в тому, що він штучно створює і підтримує знижений рівень кисню, тим самим ініціюючи в організмі процеси, подібні до тих, що відбуваються під час високогірної акліматизації.
Під час сходження на велику висоту через розріджене повітря організм починає інтенсивно виробляти еритроцити, щоб ефективніше транспортувати менш доступний кисень який міститься у розрідженій атмосфері.
Але повільна, традиційна акліматизація, з одного боку, потребує багато часу, а з іншого – вона відбувається на горі, де на альпініста підстерігають об’єктивні небезпеки.
Крім того, регенерація в умовах спартанського табору та суворої погоди відбувається не так, як у затишку вдома.
Залежно від типу намету можна імітувати висоту до 7000 метрів.
«домашня акліматизація» за допомогою гіпоксичного намету
Але наскільки ефективном є використання гіпоксичного намету?
Команда Everest ER застерігає прихильників цього виду акліматизації цікавим аналізом:
«Ми бачили кілька людей, які намагалися скоротити тривалість своїх експедицій шляхом попередньої акліматизації в гіпоксичному наметі вдома.
Ці намети можуть імітувати розріджене повітря, але не середовище низького тиску, яке може бути вирішальним фактором для акліматизації.
Маркетинговий текст звучить приблизно так: "сиди вдома, не пропускай роботу, просто спи вночі в гіпоксичному наметі, зроби швидкий переліт в базовий табір і відразу починай сходження, пропустивши виснажливий двотижневий акліматизаційний тур".
Але не поспішайте!
У рекомендаціях щодо перебування на висоті, складених групою експертів команди Wilderness Medical Society, йдеться про таке: хоча система "домашньої акліматизації" й продається як корисна, а неофіційні звіти свідчать про те, що альпіністи та інші висотні спортсмени широко використовують цей метод, не існує достовірних, науково підтверджених даних, які б вказували на підвищення ймовірності успіху сходження на вершину або покращення фізичних показників
Згідно з дослідженнями, будь-яка користь від використання цієї системи більш вірогідна, якщо користувач піддається дії тривалих гіпоксичних інтервалів (>8 годин на день) протягом тижнів перед поїздкою на велику висоту.
Окрім того факту, що придбання таких систем та їхня експлуатація (забезпечення електроживленням) означає додаткові витрати, користувачі стикаються з фактом погіршення сну, який, протягом тривалого періоду часу може мати негативний вплив на продуктивність під час експедиції , і може, навіть стати одним із ризиком аварій під час сходження.
Гіпоксична камера для спортсменів
Так це працює?
Багато факторів впливають на те, чи буде використання "домашньої акліматизації" успішним.
Один з них полягає в тому, що ми ще не до кінця розуміємо роль атмосферного тиску в процесі акліматизації.
Інший полягає в тому, що різні гіпоксичні намети виготовляються на основі різних стандартів та конструкцій, і не враховують індивідуальну методику акліматизації (вчені ще не до кінця знають наскільки велика роль індивідуальної генетики)?
За який час до запланованого сходження слід почати використовувати гіпоксичний намет?
Скільки перерв можна робити робити між сеансами?
Відповідь полягає в тому, що потрібно зробити ще багато досліджень, перш ніж ці інструменти можна бути безпечно задіяти у швидких експедиціях.
Наразі найбезпечнішим підходом залишається старомодний спосіб з його принципами: не поспішати і сходити поступово.
