Серро Мармолехо (Cerro Marmolejo, 6108 мутрів) стратовулкан на чилійсько-аргентинському кордоні, що є найпівденнішим шеститисячником на планеті.
Відомий аргентинський гірський гід Ігнасіо Лусеро (Ignacio Lucero) та його двоє клієнтів зникли безвісти на горі Серро Мармолехо (Cerro Marmolejo), стратовулкані на чилійсько-аргентинському кордоні.
Зникнення групи було зафіксовано у минулу середу, 29 листопада, коли GPS-пристрій Ігнасіо Лусеро зупинився в районі великої льодової тріщини.
Наразі команду шукають рятувальники за допомогою двох гелікоптерів.
За повідомленнями іспанського блогера Карлоса Гарранцо (Carlos Garranzo) зазначається, що Лусеро вів своїх клієнтів на вершину гори звичайним маршрутом, що проходить із західного, чилійського боку.
Загалом група складалася з шести альпіністів (двоє гідів та чотири клієнта).
Сходження проходило за два дні під час сильного, майже штормового вітру.
Згодом група розділилася: гід Пабло Бухбіндер і двоє клієнтів розвернулися та безпечно спустилася у базовий табір. Лусеро продовжив сходження разом з іншими аргентинцями Раулем Еспіром ( Raul Espir) та Серхіо Берардо (Sergio Berardo).
Ігнасіо Лусеро (Ignacio Lucero), Рауль Еспір ( Raul Espir), Серхіо Берардо (Sergio Berardo).
Через деякий час, коли GPS-трекер Лусеро зареєстрував свій останній сигнал на висоті 5800 метрів, і ніхто з них не вийшов на зв'язок, родини альпіністів почали підіймати тривогу.
Відразу до гори були направлені рятувальні гелікоптери, які побачили намети зниклої групи, але жодних слідів альпіністів не було знадено на схилі гори.
Вершина Серро Мармолехо (Cerro Marmolejo), що має висоту 6108 метрів є найпівденнішим шеститисячником на планеті.
Вона не користується популярністю серед альпіністів через віддаленість і часту погану погоду. На цій вершині зазвичай дують сильні вітри, особливо у передвершинній зоні.
Технічно, сходження не має складних ділянок, але вимагає уважного проходження сильно розтрісканого льодовика та вміння навігації між сераками перед другим висотним табором.
Бухбіндер, інший гід команди, сказав, що умови на горі у той день були важкими. Сильний вітер заметав сніг, залишаючи тріщини відкритими
Ігнасіо Лусеро (Ignacio Lucero)
Наразі існує дві основні гіпотези щодо того, що сталося.
Перша говорить про те, що частина, або уся група, яку вів Лусеро могла впасти в тріщину.
Друга говорить про погані погодні умови, які могли б змусити їх змінити маршрут спуску. Замість того, щоб повертатися маршрутом сходження, вони могли перейти на аргентинську сторону гори.
І хоча пілотам гелікоптерів заборонено перетинати кордон, піша рятувальна група проблем потрапить до Аргентини. Влада Мендоси на тому боці гори повністю підтримує сім'ю Лусеро в рятувальних зусиллях.
Ігнасіо Лусеро добре відомий серед альпіністів Аргентини завдяки своїй регулярній роботі гідом на вулкані Охос-дель-Саладо та найвищій вершині Південної Америки Аконкагуа (на які він сходив майже 50 разів).
При сходженні на восьмитисяник Манаслу Лусеро переніс інсульт, внаслідок чого він отримав серйозні травми.
Повернувшись у Мендосу, він знайшов на вулиці пса Оро й взяв його до себе. Пес допоміг йому пройти тривалий процес відновлення і став його напарником у альпінізмі та чотири рази підіймався на вершину Аконкагуа!
Лусеро також був у центрі уваги на восьмитисянику Броуд-пік два роки тому, коли він покинув третій висотний табір табір 3 в важких погодних умовах та зник на два дні. Однак потім він благополучно з’явився в базовому таборі, пояснивши цей випадок тим, що вийшов до вершини, як тільки погодні умови змінилися на кращі і оцінівши маршрут сходження як безпечний.
Ігнасіо Лусеро (Ignacio Lucero) разом зі своєю собакою Оро
