Зденек "Гачек" Гак (Zdeněk "Háček" Hák) та Радослав Грог (Radoslav Groh)
Володарі найпрестижнішої у світі альпінізму премії "Золотий Льодоруб": Радослав Грог (Radoslav Groh) та Зденек "Гачек" Гак (Zdeněk "Háček" Hák) повідомили про відкриття нового маршруту, що проходить по західний стіні гори Чолацзе (Cholatse, 6440 метрів) у Непалі.
Проте, жахлива трагедія затмарює їхній тріумф, аже кілька днів тому при спробі зійти на Чолацзе загинув їх друг, чеський альпініст Ян Рос (Jan Ros)
Грог та Гак запланували свою експедицію на вершину Чолацзе, але вони також супроводжували велику чеську команду, яка сходила звичайним маршрутом. разом вони провели акліматизацію на Лобуче а потім піднялися на Чолацзе звичайним маршрутом.
Саме у цьому сходженні і загинув Гонза «Ян» Росс, як повідомлялся, під час падіння зі схилу гори.
Після евакуації тіла загиблого товариша, альпіністи, через 10 днів, вирішили повернутися до гори та спробувати свою головну мету.
Маршрут, що намальований червоним кольором на фотографії західної стіни Чолаце, проходить по прямій льдовій лінії вгору посередині стіни. Відмічено місце біваку перед 14- годинним безперервним сходженням на вершину.
Синя лінія - спуск з вершини, що проходив по стандартному маршруту. Фото Radoslav Groh, Zdeněk "Háček" Hák
Грог та Гак стартовали 1 листопада, підійшовши до маршруту наодинці, без допомоги шерпів. На першу ночівлю вони дійшли до відмітки 4900 метрів, що приблизно на 200 метрів вище ніж звичайний базовий табір під цією горою.
«Враховуючи високий об’єктивний ризик, ми розділили сходження на два дні», – розповіли альпіністи сайту ExplorersWeb, «Рано вранці першого дня ми піднялися на перші три мотузки по розрізнених крижаних бурульках із труднощами до WI4+/M5.
Потім ми продовжили рух відносно легкою ділянкою приблизно у чотири мотузки, де на нас чекала безпечна крижана печера на вершині великого серака біля основи стіни».
Крижана печера захищала їх від каменепадів, які громихали туту проотягом решти дня, і дозволяла їм відпочити перед штурмом, який вони розпочали о 2 годині ночі наступної доби.
«Зрештою нам вдалося досягти вершини після приблизно 14 годин льдолазіння», — сказали вони. «Стіна ніде не дозволяла поставити безпечну станцію. Ухил льоду коливався від 60 до 90 градусів».
Опинившись на південно-західному хребті, чехам знадобилося ще півгодини, щоб досягти вершини о 5:30 ранку за місцевим часом. Вони витратили кілька хвилин на фотографування на вершині, а потім почали спускатися південно-західним хребтом та звичайним маршрутом, вже у темряві.
«За допомогою закріплених мотузок ми досить швидко дісталися до першоговисотного табору на стандартному маршруті (відмітка 5600 метрів)», – зазначив Гак.
4 жовтня альпіністи продовжували спускатися з табору 1, уважно шукаючи зниклу камеру свого загиблого товариша по команді Яна Росса.
Вони знайшли його фотоапарат, щоб передати знахідку родині загиблого альпініста, і тут же провели короткий ритуал пам’яті.
Потім вони закінчили спуск і через день дісталися Лукли, звідки 6 листопада вилетіли в Катманду.
Свій новий маршрут альпіністи присвятили загиблому Яну Россу.
