Влітку 2023 року "тиха" європейська команда вирушила до однієї з "прихованих" долин Ладакху на півночі Індії.
Ця, все ще відносно дика та самотня місцевість має дуже багатий потенціал для альпіністських досліджень, перших сходжень і нових маршрутів.
Саме тут південнотірольські альпіністи Патрік Тірлер (Patrick Tirler) і Моріц Зігмунд (Moritz Sigmund) проклали новий, цікавий маршрут "Nelim Lam", на гладких гранітних станіх на вершину піка Джам'янг-Рі (Jamyang Ri) заввишки 5800 метрів.
Ладакх розташований між Пакистаном, Афганістаном, Китаєм (Тибетом) і північними індійськими штатами Джамму та Кашмір і Гімачал-Прадеш.
Патрік Тірлер назвав їх новий 700-метровий маршрут, пройдений за 18- годинний штурм, що відбувся 21 липня, як найкрасивіший маршрут, який він коли-небудь проходив, і його найбільше досягнення.
Ці слова багато значать для людини, яка виросла в італійських Доломітових Альпах.
Новий маршрут став апофеозом їх тритижневої експедиції в Рангтік Топко, бічну долину Занскара. Тут гладкі гранітні стіни гори Джам’янг-Рі височіли прямо за їхніми наметами; її також видно з найближчого поселення, Падура.
«Вершина нагадує гірський кришталь з гладкими сторонами та чітко розміченими ребрами, які позначають зміну світла/тіні в різний час доби», — написали вони у своєму детальному звіті на веб-сайті Tirler. «Одне із цих яскравих ребер идвилося прямо в долину і привертало нашу увагу щоранку, як тільки ми виповзали з наметів».
Звичайно, італійці вирішили піднятися саме цим ребром.
Перша спроба піднятися центральною частиною північно-західної стіни зазнала невдачі після шести мотузок і трьох днів інтенсивної роботи.
«Потім ми вирішили перейти на кулуар між головною та другорядною вершинами, який спускається до підніжжя стіни», — написали вони.
Команда вийшла на штурм маршруту о 4 годині ранку з мінімальним спорядженням. Через сім годин і 10 мотузок, включаючи чотири перші мотузки, які йшли по давньому словенському маршруту (2017 року), вони вийшли на вершину кулуару. Тут почалася справжня робота. Вони поняття не мали, чи хтось підіймався цією ділянкою чи ні і взагалі, чи можливо піднятися нею до вершини.
"Ми й мріти не могли, що ця ділянка виявиться однією з найкрасивіших альпійських тріщин, якими ми коли-небудь лазили. Цілих дві мотузки ми насолоджувалися цим щастям." - повідомили альпіністи.
Коли тріщина закінчилася, їм довелося знайти шлях через гладку поверхню на дуже складній місцевості. Зрештою вони продовжили рух по тонкій тріщині, й пройшли останні метри до вершини.
Як повідомили італійці, за їхніми даними, вони третя команда, яка піднялася на цю вершину
Під час свого сходження італійці не використовували шлямбурів. Однак всеж-таки встановили один, коли заблукали на спуску з вершини (помилившись з вибром лінії спуску вони опинилися перед дзеркально гладкою поверхнею, обійти яку, використовуючи лише природній рельєф неможливо).
Вони дісталися до базового табору через 18 годин після початку штурму, виснажені, але щасливі.