Чанді Гімал (Chandi Himal), вид на вершину з передового базового табору. Сама вершина – це засніжена зона з карнизом. Праворуч південно-східний гребінь, найбезпечніший шлях до вершини. Фото: Matt Powell
Коли мова йде про перші сходження у Гімалаях, зазвичай всі думають, що ці експедиції виконують професійні "елітні" альпіністи...
Проте, у Непальських Гімалаях є безліч ніким ще несходжених вершин висотою понад 6000 метрів, які можуть бути відкриті альпіністами майже будь-якого рівня.
Один з таких альпіністів, на ім'я Метт Пауелл (Matt Powell), який вважає себе «альпіністом середнього рівня», шукав у Непалі вершину, яка досі не була ніким сходжена, і доволі простою, підходящою під його рівень навичок.
Він знайшов таку гору - Чанді Гімал (Chandi Himal) на рідковідвідуваному північному заході Непалу.
«У мене була амбіція - зробити перше сходження на Гімалайську гору, і заради цього я провів багато досліджень», — пояснив Пауелл, «Є багато несходжених вершин, проте більшість із них мають суперечливі дані.
Однак, переглянувши різні джерела, я знайшов вершину, яка виглядала досить простою в районі, який був мені цікавий, оскільки він знаходиться далеко від проторених шляхів», — додав він.
У Непалі все ще є місця для самотніх мандрівок, наприклад долини, що ведуть до Чанді-Гімал. Фото: Matt Powell
Пауелу знадобилося кілька спроб, щоб потрапити до Непалу, після того, як країна зачинилася через епідемію COVID.
Пауелл пояснює, що на його думку, на цю вершину раніше не сходили, тому, що до неї доволі важко дістатися.
«Багатьом людям нудно проходити тиждневий трекінг, щоб тільки дістатися до підніжжя гори», — сказав він.
Щоб знайти напарників для своєї пригоди, Пауелл опублікував оголошення в "Potomac Appalachian Trail Club", що розміщений у Вашингтоні, округ Колумбія.
На це оголошення відповів Кевін Білі (Kevin Bialy), який привів й свого товариша Хайме Іранцо (Jaime Iranz) - іспанця, який закінчував навчання в університеті.
Команда в базовому таборі. Альпіністи Кевін Біалі (Kevin Bialy, США, крайній ліворуч у чорній паркі), Метт Пауелл (Matt Powell, США, у центрі, у помаранчевій паркі) та Хайме Іранцо (Jaime Iranzo, Іспанія, другий праворуч у червоному капелюсі). Фото: Matt Powell
Під час підготовки до їхньої експедиції сталася трагедія.
Під час їзди на велосипеді Пауелла збила вантажівка. З того дня він сподівався одужати настільки, щоб лише дістатися до Непалу.
У 2021 році він досяг своєї мети і нарешті зійшов на гору.
Прилетівши у Непал, команда пауелла найняла місцевого гіда, Пембу Шерпу, вихідця з району Хумла, який знав долину зсередини.
«Непальське турагентство організувало наш трекінг і ми вирушили з 12 найманими носіями та 16 мулами, тож це була повноцінна експедиція», — сказав Пауелл.
29 квітня команда прибула до Катманду та вилетіла до Непалгунджа 1 травня. Після триденної затримки через дощ вони вилетіли до Сімікота 5 травня.
Дев’ятиденний шлях із Сімікота був легким, мальовничим і тихим.
Мули несли спорядження команди до базового табору. Фото: Matt Powell
«Ми ніколи не перетиналися з людьми і бачили сліди снігового барса», — сказав Пауелл. «Спочатку у Хайме були деякі проблеми з акліматизацією, але з плином днів він ставав все сильнішим і сильнішим. Це був справжній досвід у дикій природі, чого я й шукав».
«Ми сподівалися розташувати наш базовий табір на висоті 4950 м, біля підніжжя кулуара, який веде до початку південно-східного хребта Чанді. Однак не по сезону глибокий сніг не дозволив нашим мулам дістатися так далеко, тому ми розбили базовий табір на висоті 4815 метрів 14 травня», — сказав Пауелл.
Передовий базовий табір біля підніжжя Чанді-Гімал. Фото: Matt Powell
Потім вони встановили передовий базовий табір на висоті 5365 м і штурмовий табір на висоті 5740 м. Останній табір був настільки високим, що вище нього Пауелл не міг сходити, через наслідки травм, отриманих в автомобільній аварії, але його товариші по команді продовжили сходження.
«Іранцо та шерпа Пемба вийшли з табора о 5:20 ранку 19 травня», — повідомив Пауелл. «Спочатку вони піднялися східною стіною та перетнули південно-східний хребет, потім вони йшли південно-східним хребтом і досягли вершини о 9:45 ранку після чотирьох годин сходження».
Хайме Іранцо (Jaime Iranzo) на вершині Чаді Гімал, перше сходження. Фото: Pemba Sherpa
Вершина була незвичайною територією, оскільки це була крижана шапка, відокремлена від хребта глибокою щілиною, тож альпіністам довелося закріплюватися станціями на вершині.
Якщо не брати до уваги деякі складнощі при проходженні хребта, сходження на вершину було досить простим;
Хайме запропонував категорію складності F+.
З вершини гори команда, спочатку, планувала спуститися північним схилом, але пройти туди не вдалося через глибокий сніг, що іноді доходив до пояса.
Надлишок снігу також завадив команді спробувати сходження на вершину Чангватанг, сусідню гору, на яку вони також, зазадлегідь отримали периміт.
вершина Чангватанг ((Changwatang, 6130 м, у центрі ліворуч) і прикордонний пік P5988 (у центрі праворуч), яки видно під час спуску до передового базового табору. Фото: Matt Powell
******************
Точна Інформація про гору Чанді Гімал, дещо заплутана. Залежно від використаних джерел змінюється її висота над рівнем моря і навіть назва.
«Коли я вперше почав досліджувати цей райн 10 років тому, Міністерство туризму Непалу відмітило цю вершину висотою 6069 метрів і вона була позначена на захід від справжнього її місця», — сказав Пауелл.
«У 2019 році Міністерство змінило місце розташування вершини Чанді-Гімал, де вона й знаходиться сьогодні, і на мапах її висота вже відзначалася як 6142 метри, що насправді і є показником висоти, який ми отримали за допомогою GPS-пристроїв з вершини.
Але в перміті, який нам видало Міністерство, досі вказано, що вершина — 6096 метрів».
Чанді Гімал (Chandi Himal), засніжена вершина справа. Фото: Matt Powell
Назва гори також збиває з пантелику, оскільки «himal» — це термін, який використовується для позначення гірського регіону, а не окремого піку. Міністерство також припустило, що вершина Чангватанг (Changwatang) також ще не була сходжена, що не відповідає дійсності.
Незважаючи на плутанину, цей район північно-західного Непалу пропонує цікаві можливості для альпінізму для всіх, хто бажає знайти справжні пригоди.
Тут є долини без натовпів туристів, гелікоптерів і сміття. Міністерство туризму Непалу запропонувало відкрити ряд вершин у цьому районі для альпіністів.
«На схід від Чанді-Гімал є вершина, яку планують відкрити, і вона приблизно на 100 метрів вища, а прямо на кордоні є ще пара несходжених шеститисячників», — сказав Пауелл. «Є багато можливостей, якщо Ви просто приїдете туди і вирішите зіти на вершини гір».
