19 квітня 2023 року двійка американськіх професійних гірських гідів: 34-річний Джозеф Хоббі (Joseph Hobby) та 30-річний Зак Ловелл (Zach Lovell) відкрили перший маршрут на приголомшливій північно-західній стіні гори Цітадель (Citadel, 2535 метрів).
Назва нового маршрута: Borealis Face
Категорія трудності: 85° лід/сніг
Довжина: 609 метрів
Лінія: по північно-західній стіні гори Цітадель (Citadel, 2535 метрів) на Алясці.
Слід зазначити, що північно-західна стіна гори була проєктом багатьох сильних команд , проте досі жодна з цих команд не змогла піднятися по стіні на вершину; у більшості випадків нездоланною перепоною для альпіністів складала негода та складні умови на стіні.
"Ми з Джозефом Хоббі прилетіли до Катедральних шпилів Кічатни 18 квітня 2023 року. Оскільки прогноз погоди передбачав 3 хороші погодні дні після прильоту, ми пройшли два нових маршрути один за одним: 19 квітня та 20 квітня і встигли вилітити додому 21 квітня.
Перший маршрут, який ми проклали, пролягав по північно-західній стороні гори Цитадель, яку ми вважаємо раніше ніким не сходженою.
Джозеф і я спустилися на лижах до початку маршруту з нашого табору і подолали невеликий, але навислий бергшрунд, використовуючи снігові гриби як станції.
Ми сховали наші лижі та одночасно пройшли першу половину нашого маршруту поодинці, долаючи найкращі льодові лінії. Другу половину маршруту ми проходили паралельно, оскільки сходження стало крутішим і по більш відкритій місцевоті.
Завдяки надзвичайній удачі, в той час коли ми підіймалися по маршруту, в небі над нами кружляв літак з нашим товаришем Полом Родеріком, який і привіз нас напередодні сюди та знав про наші плани. З борт цього літака були зроблені чудові кадри.
Ми пройшли маршрут приблизно за 4 години і назвали його «Borealis Face».
Наш спуск по маршруту тривав майже стільки ж часу, скільки і сходження через часттий пошук лінії та копання у снігу для пошуку скелі, у яку можна булоб поставити станції.
Вперше до цієї стіни підійши у 1966 році Девід Робертс, Артур Девідсон, Девід Джонстон, Піт Мейслер і Річард Міллікен. Але 3 дні поганої погоди не дозволили їм зробити сходження.
Цю стіну доволі важко розгледіти майже з будь-якого місця в найбільш відвідуваних районах місцевих гір, інакше її, ймовірно, було б пройдено багато десятиліть тому!" - повідомив Зак Ловелл
Слід зазначити, що у 1991 році трійка альпіністів: Джино Бускайні (Gino Buscaini), Сільвія Метцельтін (Silvia Metzeltin) і Гельма Шімке (Helma Schimke) піднялися на вершину гори Цитадель і, можливо, спустилися з веришни кулуаром, що розташований поруч із першим жандармом на північному хребті.
Далі, як повідомляє Зак Ловелл, всього лиш через день вони пройшли перший маршрут на раніше безіменну вершину, що розташована на піведнь від масиву Райзенштайн (Reisenstein).
Вони назвали нову гору як Rise and Shine.
Назва нового маршруту: Superfly Couloir
Категорія трудності: AI5, A2, M6
Довжина: 518 метрів
Лінія:на раніше безіменну вершину Rise and Shine., що розташована на піведнь від масиву Райзенштайн (Reisenstein).
"Наступного дня, 20 квітня, ми піднялися на східний льодовий кулуар на безіменну вершину, що розташована на південь від гірського массиву Reisenstein.
Ми почали сходження в другій половині дня у більш безпечніших умовах і одночасно пройшли першу частину маршруту.
Ключ маршруту полягав у проходженні скельних ділянок, які вимагали значного очищення від снігу, щоб дістатися до самої скелі, що вимагало кількох креативних допоміжних рухів і захоплюючого мікстового лазіння.
Ми завершили наш маршрут при неймовірному заході сонця та швидко спустилися з великою кількістю скельних дюльферів.
Ми піднялися на лінію за 7 годин і назвали наш маршрут "Superfly Couloir" а саму вершину ми назвали Rise and Shine, гра слів на честь набагато пліднішого Райзенштейна.