За повідомленнями місцевих ЗМІ, середина жовтня місяця виявилася доволі трагічною у горах словацьких та польських Татр: за дев'ять днів загинуло дев'ять туристиів та альпіністів: четверо на території Польщі і п'ятеро на території Словаччини.
Ці трагічні події останніх дев'яти днів сколихнули багатьох людей, та змусили замислитися над уроками, винесених з цих аварій.
Однією з таких думок діляться читачі польського порталу 24tp.pl:
"У горах немає кордонів, там шукаєш свободи.
Такої свободи, яка сприяє смиренню.
Ми лише люди і як і всі люди, ми помиляємося, приймаємо неправильні рішення, обираємо неправильні «маршрути», але перебуваючи в будь-яких горах, розумієш, що вони завжди силніше від нас.
Ми створили унікальний тип спільноти, який дає нам відчуття, що навіть коли Ви вирушаєте у гори насомті, Ви там не «самотні», але ми ніколи не повинні забувати про силу гір, яка неймовірно велика і "красива", але, на жаль, також це небезпечне середовище, в якому досить часто виникають аварії, як от останніми днями.
Небезпечними є й відносно невеликі стіни, на яких ми пізнаємо складність і могутність гори, а не лише при сходженні на семи-восьмитисячники.
На жаль, як багато хто вже знає, в Татрах за 9 днів загинули 9 людей - цього року баланс жертв майже трагічний.
Це життя людей, які любили гори, які більше ніколи не побачать схід і захід сонця зі своїх улюблених вершин.
І нехай це буде всім серйозним попередженням, що граючи з горами ще ніхто не вигравав!
Було багато негативних коментарів, багато звинувачень, багато висловів «мудрих спеціалістів», але ніхто не поверне життя загиблих, ніхто не забере біль у їхніх близьких. Проте нехай це буде уроком смирення для кожного з нас і моментом для роздумів.
Я багато ходжу по горах і мені було б важко порахувати кількість людей, які повинні були повернутися назад, бачачи в якому одязі і з яким «екіпіруванням» вони йшли до вершини. Без кішок, кішок, льодоруба і т.д., а про розуміння і досвід там не було й мови...
І виникає питання: навіщо і заради чого??
На жаль, в деяких ситуаціях гори не для всіх. Потрібно знати, коли повертати, коли не слід йти вище, але подібних ситуацій було і буде багато... і багато легковажних людей, вже заплатили за це втратою здоров'я чи життя...
Хочу висловити співчуття родинам і близьким тих людей, які повернулися з гір не тим шляхом, яким мали повернутися. Давайте зробимо правильні висновки з цієї ситуації і навчимося смиренню, прихованого в цій «свободі гір», якої не всім, але все ж багатьом так не вистачає."
