Вчора, 24 червня, на 87-му році життя померла ветеран харківського альпінізму Нечипоренко (Богдан) Емілія Іванівна – Майстер спорту з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, чемпіонка України, багато років була Головою ради ветеранів Харківського обласного центру.
Прощання відбудеться у понеділок 27 червня о 10:00 біля моргу Лікарні швидкої допомоги №4 (вул.Балакірєва).
Висловлюємо співчуття рідним та близьким!
Нечипоренко (Богдан) Емілія Іванівна
Нечипоренко (Богдан) Емілія Іванівна (1935-2022)
Майстер спорту з альпінізму (1968), інструктор-методист 1-ї категорії, чемпіонка України. Закінчила ХІСІ, працювала інженером.
Альпінізмом почала займатися у секції інституту, з 1955 по 1957 в альплагері «Накра» стала значкістом та розрядником.
У 1958 закінчила Всесоюзну школу інструкторів в альплагері "Джан-Туган", з 1959 працювала інструктором з учасниками всіх етапів навчання в а/л "Червона Зірка", "Білакаю", "Алібек", "Цей".
З 1968 р. була ст. інструктором та тренером в а/л "Ала-Арча, ШИСА", "Баксан", "Ельбрус"-школа інструкторів, з 1973 по 1989 в експедиціях Іркутської облради - старшим тренером. З скоєних сходжень 10 – найвищої категорії складності.
Найцікавіші: (1963) Домбай-Ульген, Зап, 5А; (1964) тр. в. Двійня, 5А; (1966) Вілпата, 5А; (1968) тр. Текетор-Актоо-п. Вільної Кореї – Байлян-баші, 5Б – 1 місце у чемпіонаті України; (1969) 6-а вежа Корони, 5А; Джайлик за П-З ст., 5А; (1973) тр. Цукрова Голова (за С-В ребро)-п. Москва-Блок, 5Б; (1976) Чапдар по С. гр., 5Б; (1977) Замін-Карор, Центр. за З-З гр., 5А; (1980) п. Леніна, 5А.
Брала участь у спаспрацях до уст. Кішти-Джероб (Ю-З Памір). Працювала викладачем у Харківській школі інструкторів альпінізму під рук. Барова К.А.
Завжди була активним членом Клубу альпіністів, багато років очолювала Раду ветеранів Харківського обласного клубу альпіністів.
Прощання відбудеться у понеділок 27 червня о 10:00 біля моргу Лікарні швидкої допомоги №4 (вул.Балакірєва).
Висловлюємо співчуття рідним та близьким!
Нечипоренко (Богдан) Емілія Іванівна
Нечипоренко (Богдан) Емілія Іванівна (1935-2022)
Майстер спорту з альпінізму (1968), інструктор-методист 1-ї категорії, чемпіонка України. Закінчила ХІСІ, працювала інженером.
Альпінізмом почала займатися у секції інституту, з 1955 по 1957 в альплагері «Накра» стала значкістом та розрядником.
У 1958 закінчила Всесоюзну школу інструкторів в альплагері "Джан-Туган", з 1959 працювала інструктором з учасниками всіх етапів навчання в а/л "Червона Зірка", "Білакаю", "Алібек", "Цей".
З 1968 р. була ст. інструктором та тренером в а/л "Ала-Арча, ШИСА", "Баксан", "Ельбрус"-школа інструкторів, з 1973 по 1989 в експедиціях Іркутської облради - старшим тренером. З скоєних сходжень 10 – найвищої категорії складності.
Найцікавіші: (1963) Домбай-Ульген, Зап, 5А; (1964) тр. в. Двійня, 5А; (1966) Вілпата, 5А; (1968) тр. Текетор-Актоо-п. Вільної Кореї – Байлян-баші, 5Б – 1 місце у чемпіонаті України; (1969) 6-а вежа Корони, 5А; Джайлик за П-З ст., 5А; (1973) тр. Цукрова Голова (за С-В ребро)-п. Москва-Блок, 5Б; (1976) Чапдар по С. гр., 5Б; (1977) Замін-Карор, Центр. за З-З гр., 5А; (1980) п. Леніна, 5А.
Брала участь у спаспрацях до уст. Кішти-Джероб (Ю-З Памір). Працювала викладачем у Харківській школі інструкторів альпінізму під рук. Барова К.А.
Завжди була активним членом Клубу альпіністів, багато років очолювала Раду ветеранів Харківського обласного клубу альпіністів.
