16 жовтня 2024 року двійка альпіністів: канадець Бо Фредлунд (Beau Fredlund) і британець Росс Г'юїтт (Ross Hewitt) здійснили перший в історії гірськолижний спуск зі стіни "Dragon`s Back" (вона ж стіна Спенсер (Spencer Face), що проходить по центральному відрогу на горі Елі де Бомонт (Elie de Beaumont, 3109 метрів) у Південних Альпах Нової Зеландії.
Далі зі звіту Росса Г'юїтта:
"Крута, оголена та елегантна "Спина Дракона" ("Dragon`s Back") на горі Елі де Бомонт (Elie de Beaumont, 3109 метрів) вже довгий час була предметом наших дискусій: чи взагалі можливий там гірськолижний спуск?
Вісім років тому я вперше спустився на лижах по правому флагну, тоді моїм напарником був Том Грант (Tom Grant).
Цього разу ми з Бо Фредлундом стартували з гірського притулку Centennial Hut, на захід від вододілу, спустилися по льодовику Стікс і піднялися на 1400 метрів вгору по льодовику Таймс до вершини Елі-де-Бомонт через перекид Вальтер-Елі.
На вершині відрогу ми чекали до 16:45, щоб розм’якшився сніг, і почали спуск.
Маршрут відразу був надзвичайно крутим та проходив по надзвичайно оголеній ділянці хребта, а снігові умови постійно вимагали триматися правої частини хребта.
Спустившись з льодовика Таймс і випивши останню воду, що була в наших рюкзаках ми почали виснажливе чотиригоднне сходження назад до гірського притулку Centennial Hut, йшовши вже при світлі місяця і прибувши туди після 17 годин активності.
Було важко оцінити цей спуск, враховуючи віддалене розташування гори, що ускладнює розвідку, а також замалий світловий день.
Тим не менш, ми пропонуємо оцінювати його категорією "NZ alpine 4+".
Це була приголомшлива поїздка до Нової Зеландії.
Нам пощастило впіймати чудові погодні умови та окрім цього, здійснити другий спуск по південно-східною стіною гори Зільбергорн (Silberhorn) також з Бо, третій спуск хребтом Сайм (Syme Ridge) у Тасманії з Джі П’єррел (Gee Pierrel) і Крістіною Лусті (Christina Lusti), а також я невдалу спробу гірськолижного спуску на маршруті Джонса на горі Кук також з Джі та Крістіною"