За повідомленнями місцевих ЗМІ троє альпіністів зникли безвісти при спробі сходження на найвищу вершину Нової Зелапндії - гору Кука, відомої під назвою Аоракі на мові маорі (Mount Cook / Aoraki) заввишки 3724 метрів.
Альпіністи прилетіли до Плато Гат (Plateau Hut) у суботу, 30 листопада та планували піднятися на вершину гори в же наступного дня, в неділю.
Коли ж 2 грудня, заздалегідь заброньований транспорт не зустрів альпіністів у підніжжя гори, про їх зникнення було повідомлено рятувальні служби.
Майже відразу рятувальники виявили на схилі гори одяг та спорядження альпіністів, але не знайшли жодних інших їхніх слідів, як і іх самих.
За п'ять днів активних пошуків, що переривалися на очікування підходящої погоди, слідів альпіністів так і не було знайдено.
Сьогодні, 6 грудня місцева поліція поідомила про припинення активної фази рятувальної операції, кажучи, що "шанси на те, що зниклі альпіністи ще живі, близькі до нуля". При цьому рятувальна операція поновиться у повному обсязі, якщо на горі будуть знайдені нові сліди та зачіпки що можуть навести на слід альпіністів.
Зниклими безвісти альпіністами є двоє американців: 56-річний Курт Блер (Kurt Blair) із Колорадо; і 50-річний Карлос Ромеро (Carlos Romero) з Каліфорнії, та один канадець, ім'я якого не називається.
Відомо, що Курт Блер є професійним альпіністом, який навчав інших у галузі безпечності пересування по снігу та в високих горах та працював гідом (має сертифікат IFMGA) у школі Silverton Avalanche в Колорадо.
За словами місцевої поліції, найбільш вірогідною причиною зникнення альпіністів є зрив зв'язки у одну з численних льодових тріщин на схилі гори.
Незважаючи на те, що гора Кука є відносно не великою вершиною, що розташована в західній частині Південного острова, це технічно складна гора з високим рівнем заледеніння схилів.
Рівень її складності часто недооцінюється і може різко змінюватися залежно від погоди, снігу та льоду. Маршрут сходження перетинає великі тріщини і включає ризики льодових і скельних падінь, лавин та швидко мінливих погодних умов.
Зникла команда, ймовірно, піднімалася на вершину стандартним маршрутом по льодовику Лінда та хребту Зубрігген. Вони пропустили нижню частину маршруту, що проходить через льодовик Тасман і хребет Гааста, полетівши прямо до Плато Гат, звичайної точки, з якої починаються сходження на вершину.
Довгий день сходження на вершину передбачає ранній старт, щоб мінімізувати ризик сходження лавин. Згідно з SummitPost, зазвичай альпіністи проходять через сильно подрібнений льодовик Лінда, а потім йдуть хребтом Цурбрігген до вершини, яка включає льдові ділянки з 50º ухилом.
Спуск з вершини назад до Плато Гат зазвичай займає 15-20 годин.
За даними SummitPost, маршрут по льодовику Лінда є найпопулярнішим, тому що він найменш технічний, але це також найнебезпечніший маршрут на гору.
«Маршрут у багатьох місцях піддається впливу лавин, каменепадів і небезпеки льодопаду згори», — підтверджує компанія Adventure Consultants з Нової Зеландії. «Починаючи з грудня, маршрут може стати сильно порізаним тріщинами, перш ніж зрештою стати непрохідним. Тріщини можуть уповільнити рух через зони, яким загрожує сходження льодових лавин, і можуть бути неприйнятними з точки зору безпечного спрямування».
За останні 120 років на горі Кука і в прилеглому парку загинули понад 240 людей.
Зі свого боку зазначимо, що ця трагедія стала однією з наймасштабніших на горі Кука.
Детальніше читайте в статті: Найжахливіші трагедії в альпінізмі