Йонас Шильд (Jonas Schild), Штефан Сігріст (Stephan Siegrist), Каспар Гроссніклаус (Kaspar Grossniklaus) та Уго Бегін (Hugo Beguin). Фото Hugo Béguin
8 жовтня четвірка швейцарських альпіністів: Йонас Шильд (Jonas Schild), Штефан Сігріст (Stephan Siegrist), Каспар Гроссніклаус (Kaspar Grossniklaus) та Уго Бегін (Hugo Beguin) зробили перше в історії сходження на південно-західному хребту шеститисячника Бхагіратхі III в Індії.
Відповідно до звіта Йонаса Шильда, це був "план Б", який перетворився на видатне альпіністське досягнення.
Тричі швейцарці приходили в Гімалаї з головною метою - здійснити сходження на вешину гори Шивлінг (Shivlings, 6543 метрів). Перший раз вони (Штефан Сігріст та Йонас Шильд) намагалися здійснити сходження у 2021 році, але тоді вимушені були спуститись з відмітки 6100 метрів через гірську хворобу одного з членів команди.
Друга спроба відбулася у 2022 році, але вона також виявилася невдалою через погані погодні умови.
Цієї осені шверцарці підійшили до гори Шивлінг у своїй третій спробі.
Незавершений маршрут на вешину гори Шивлінг (Shivlings, 6543 метрів). Фото Jonas Schild
Експедиція розпочалася у вересні з дводенної поїздки автобусом з Делі до Ганторі, де команда отрамала остаточний дозвіл на відвідування Національного Парку на території якого розміщена гора.
Після цього команда пройшла трекінгом три дні до базового табору, який вони встановли під південною стіною гори Шівлінг на висоті 4600 метрів над рівнем моря.
Базовий табір швейцарці встановлювали у снігову бурю та з 30 сантиметрами свіжого снігу – це був доволі не ідеальний старт. Але як виявилося, це був останній снігопад майже за місяць.
Після кількох днів акліматизації та поселення в базовому таборі вони встановли передовий базовий табір ABC (Advanced Base Camp) на висоті 5400 метрів над рівнем моря.
Звідти вони вперше повністю побачили стіну і запланований маршрут.
Умови були чудові і після ще двох днів акліматизації вони почали сходження. Через те, що шлях до табору АВС був безпечним лише вночі або рано вранці, вони вирішили в перший день не ризикувати і піднятися відразу до першого висотного табору, який встановили на відмітці 5700 метрів.
Наступного ранку вони піднялися до другого висотного табору на відмітці 6000 метрів.
Ця частина маршруту була добре відома альпіністам, оскільки вони були тут у 2021 та 2022 роках.
Проте альпіністи відмічали, що за ці роки гора сильно змінилася, деякі ділянки повністю зруйнувалися, а тріщини, де у минулі роки вони розміщували станції дуже сильно розійшлися.
Ввечері того ж дня Каспар почав страждати від симптомів гірської хвороби... Це було те саме місце, та сама висота, де у 2021 році від висотної хвороби захворів їх товариш.
Швейцарці вирішили повернути до базового табору.
Після цього й народився "план Б"
Швейцарський маршрут сходження через південно-західний хребет на вершину Бхагіратхі III (6454 метрів). Фото Jonas Schild
Замість того, щоб піти з гір, команда згадала, що під час експедиції 2022 року помітили чудову лінію по тріщині недалеко від базового табору.
Лише через чотири дні після повернення до базового табору ми вирішили спробувати сходження на вершину Бхагіратхі III (6454 метрів) пройшовши через південно-західний хребет.
Сходження вони почали з базового табору, перетнувши льодовик Ганготрі та піднявшись до табору на відмітці 5600 метрів.
Після ночівлі вони стартували о 6:00 ранку і через снігові поля вийшли на початок хребта. Там почалася темна смуга скелі, яка складає верхню частину масиву Бхагіраті.
Вони набирали висоту повільно через дуже крихку скельну породу. Складність ділянки була між 4 і 5 класами.
А головне завдання полягало в тому, щоб знайти достатньо підходящу опори для рук та ніг.
У той же час вони повинні були знайти шлях крізь море крихкої породи.
На вершині Бхагіратхі III (6454 метрів). Фото Stephan Siegrist
Близько полудня команда досягла головної вершини
Спуск проходив по маршруту сходження і вже того ж вечора вони були у базовому таборі.
За словами альпіністів, оскільки вони не знайшли ніяких згадок про минулі сходження на цьому хребті (ні в інтернеті ні через запит до Індійській федерації IMF), вони й припустили, що їм вдалося здійснити перше сходження на південно-західний хребет гори Бхагіратхі ІІІ (Bhagirathi III).
Маршрути сходження у масиві Бхагіратхі (Bhagirathi) по південно-західній стіні.
