Нещодавне відкриття, що було зроблене командою National Geographic через 100 років після того, як альпіністи Ендрю «Сенді» Ірвін (Andrew "Sandy" Irvine ) та Джордж Меллорі (George Mallory) зникли безвісти при спробі першого сходження на Еверест, може додати нові підказки до однієї з найбільших нерозгаданих таємниць альпінізму.
Знманитий альпініст, фотограф і кінорежисер Джиммі Чін (Jimmy Chin) очолював групу National Geographic, яка проводила експедицію на північній стіні Евересту у вересні цього року, коли вони раптово виявили черевик і шкарпетку з вишитим написом «AC Irvine», які, як вважається, належать загиблому альпіністу Ендрю «Сенді» Ірвіну.
Від редакції:
Ендрю «Сенді» Ірвін (Andrew "Sandy" Irvine ) та Джордж Меллорі (George Mallory).
8 червня 1924 року, приблизно о 12:50, у просвіті між хмарами, Ноель Оделл (Noel Odell), англійський геолог і альпініст, учасник британської еверестівської експедиції, побачив двійку Меллорі та Ірвіна, що піднімалися сніговою ділянкою, потім вони піднялися по черзі на якийсь скельний виступ.
Це було останнє свідчення про спробу сходження на вершину Евересту двох британців Ендрю «Сенді» Ірвіна (Andrew "Sandy" Irvine ) та Джорджа Меллорі (George Mallory).
Живими їх більше ніхто не бачив.
На той момент Меллорі було 37 років, а Ірвіну 22 роки.
Детальніше про цю експедицію читайте в статті: Легенда про благородного лицаря Меллорі та його юного друга Сенді
Джиммі з командою, до складу якої входили також режисери та альпіністи Еріх Ропке (Erich Roepke) та Марк Фішер (Mark Fisher), спершу помітили якійсь предмет, що стирчав з льду. Підійшовши ближче, вони зрозуміли, що потріскана шкіра черевика була старою та потертою, а підошва була всіяна сталевими цвяхами з ромбоподібним візерунком, що був характерний для ранньої епохи альпінізму.
Усередині цього черевика вони виявили останки стопи Ендрю Ірвіна.
«Я підняв шкарпетку, — розповідає Чін, описуючи момент, — "а там була червона етикетка, на якій вшито "AC IRVINE". Чін каже, що він і його супутники відразу усвідомили важливість цього моменту. «Ми всі буквально бігали по колу, шоковані від свого відкриття».
Востаннє Ірвіна та Мелорі бачили 8 червня 1924 року під час їхньої спроби стати першими людьми, які б піднялися на вершину найвищої гори світу. Питання про те, чи досягли вони вершини, залишається найбільшою загадкою альпінізму всіх часів.
Якби Ірвін і Меллорі досягли успіху, їх успіх відбувся б приблизно за 29 років до того, як Тенцінг Норгей і Едмунд Гілларі зійшли на вершину.
Останки Меллорі були знайдені в 1999 році, а місце перебування Ірвіна було невідоме.
«Це перше реальне свідчення того, де лежать останки Сенді», — говорить Чін про відкриття. Він сподівається, що відкриття допоможе пояснити те, що сталося на горі в 1924 році.
«Коли хтось зникає і немає доказів того, що з ним сталося, це важке переживання для родини альпініста. І мати певну інформацію про те, де знаходиться тіло загиблого, безумовно, важливо, а також це є великою підказкою щодо того, що сталося на горі».
Чін сказав, що він підозрює, що черевик був у середині льдовика до моменту, коли команда його помітила. «Я думаю, що він розтанув буквально за тиждень до того, як ми його знайшли», — сказав він.
Одним із перших дзвінків, що зробив Чін після свого відкриття, був дзвінок внучатій племінниці Ірвіна Джулі Саммерс, якій зараз 64 роки, і яка написала біографію Ірвіна в 2001 році та роками відстоювала його внесок у альпінізм.
«Це предмет, який належав йому, і в ньому є частинка його», — каже Джулі про черевик. «Знахідка розповідає всю історію про те, що, ймовірно, сталося на горі».
Саммерс підозрює, що останки були знесені з гори лавинами та розчавлені рухомим льодовиком. «Я вважаю це відкриття наблизить до завершення найбільшу загадку альпінізму». Члени сім'ї зголосилися поділитися зразками ДНК для порівняння з останками, щоб підтвердити те, що останки належали саме Ірвіну.

Джордж Меллорі (George Mallory) та Ендрю «Сенді» Ірвін (Andrew "Sandy" Irvine) на схилі Евересту 1924 року. Це остання фотографія перед тим, як обидва альпіністи зникли на схилі гори
Саммерс сказав, що це відкриття повернуло спогади про те, коли в 1999 році, в уламках скелі на висоті 8159 метрів, було знайдене тіло Меллорі.
Дослідження його останків виявило глибокі сліди від мотузки, які могли свідчити про падіння зі скелі; ці докази наводили на думку, що Мелорі та Ірвін були зв’язані разом у останні моменти свого життя.
Знахідка останків Меллорі дала відповідь на кілька запитань про долю двох чоловіків, але залишила два великих питання без відповіді. Де тіло Ірвіна і чи досягла пара вершини?
Альпіністи та історики довго вважали, що відповідь на перше запитання може дати підказки щодо другого.
Зрештою, саме Ірвін мав кишеньковий фотоапарат Kodak Vest Pocket Camera, і вважається що на ньому можливо залишилися кадри зі сходження. Тому пошуки тіла Ірвіна викликали більший інтерес.
У вересні 2024 року, за кілька днів до того, як комнда Чіна натрапила на черевик, команда спускалася з центрального льодовика Ронгбук, коли вони знайшли інший артефакт, який викликав їхню цікавість. «Ми знайшли кисневий баллон із датою 1933 року», — каже він.
Через дев'ять років після зникнення Меллорі та Ірвіна британська експедиція на Еверест 1933 року стала четвертою спробою піднятися на гору.
Експедиція також закінчилася невдачею, але учасники експедиції 1933 року таки знайшли льодоруб, який належав Сенді Ірвіну, ця знахідка була зроблена на північно-східному хребті, хоча й значно нижче місця, де знайшли тіло Мелорі.
Відкриття кисневого балона 1933 року змусило Чина та його товаришів задуматися. «Якби Сенді впав з північної стени, його останки або тіло могли б бути десь тут», — каже Чін. Вони почали припускати, що якщо балон з киснем впав з гори, «ймовірно, він впав трохи далі, ніж тіло».
«Тіло Сенді потенційно могло бути за кілька сотень метрів угору по льодовику», — сказав він.
У наступні дні Чін і його команда почали йти окружним маршрутом по складках і тріщинах льодовика і невдовзі помітили черевик, що стирчав з льоду.
«Я думаю, що він розтанув буквально за тиждень до того, як ми його знайшли».
Після цього відкриття Чін з командою передали знахідку Китайсько-Тибетській альпіністській асоціації (CTMA), урядовому органу, який наглядає за північною стороною Евересту.
Його команда також взяла зразок ДНК, над яким надалі працює британське консульство для подальшої ідентифікації.
Чін не уточнює, де саме були знайдені останки, він каже, що хоче перешкодити мисливцям за трофеями. Але він упевнений, що поблизу є більше артефактів і, можливо, навіть і фотокамера
***************
12 жовтня 2024 року, через кілька днів після знахідки на Евересті, Джиммі Чину виповнився 51 рік!
Зараз він є одним із найвідоміших outdoor-інфлюенсерів, альпініст, фотограф National Geographic, автор документальних фільмів, володар премії Оскар, який зняв "Free solo" про сходження Алекса Гоннольда.
Своє покликання Чін знайшов не відразу – до 26 років він не тримав у руках камери, проте талант до фотографії у нього проявився одномоментно, з самого першого знімку.
Ті часи згадує його друг Марк Синнот у книзі «Неможливе сходження»:
«За кілька місяців до цього Джиммі вперше взяв до рук фотоапарат. Сидячи в платформі на стіні Ель-Капітана, друг Джиммі, Бреді Робінсон, навчив його поводитися з камерою Nikon FM. Влаштувавшись на ночівлю на вершині після завершення сходження, Джиммі прокинувся від приголомшливо прекрасного сходу сонця. <...> Джиммі схопив фотоапарат Робінсона і зробив кілька кадрів, ні про що не думаючи. Це було чудово, але такі сцени альпіністи бачать постійно.
Фотографія виявилася перлиною: ідеально скомпонована, експозиція та глибина різкості точні, сцена класична».
Вже протягом трьох років після продажу свого першого знімка Джиммі працював з такими брендами, як The North Face та National Geographic, і знімав по кілька великих експедицій на рік, а стиль фотографії був високо оцінений.