Видатні британські альпіністи: 68-річний Мік Фаулер (Mick Fowler) і 74-річний Віктор Сондерс (Victor Saunders) здійснили перше в історії сходження на вершину Яваш Сар (Yawash Sar) заввишки 6258 метрів, що розташована у пакистанському Каракорумі.
Вони пройшли новий маршрут на його північно-західній стороні у своєму звичайному елегантному альпійському стилі.
Нагадаємо, що ця експедиція відбулася після 40 років з моменту перших спільних сходжень Міка та Віктора у горах, та перша спільна експедиція з 2016 року, коли вони здійснили перше сходження по північній стіни 6050-метрової вершини Серсанк (Sersank), також відомої як Шиб Шанкар (Shib Shankar) в індійських Гімалаях та після того, як у Фаулера діагностували рак.
Раніше вони анонсували свою експедицію, проте нічого не розповідали про головну мету поїздки
Фаулер і Сондерс встановили свій базовий табір на висоті 4600 метрів на льодовику Коксіл (Koksil Glacier) і в середині вересня почали самостійне сходження в альпійському стилі.
На вершині гори вони були 14 вересня.
Новини про їхню успішну експедицію надійшли лише зараз, тому що двійці потрібно було повернутися до цивілізації після тижнів без зв’язку.
«Стіна була складною, але нам пощастило знайти гарні умови для сходження. Після обширних досліджень стіни у бінокль, ми пройшли крізь численні ймовірні тупики, не потрапляючи до них», — повідомив Фаулер.
«Особливістю сходження була відсутність хороших місць для бівуаків, і в один момент ми пережили дуже незручний висячий бівуак під час сильного вітру».
Вершина, яка являє собою приголомшливий сніговий шпиль, отримала від Міка та Віктора призвисько «Маттергорн Хунджераба». Вона піднімається з підхребта Хунджераб у Каракорумі в оточенні пересіченої місцевості.
На цю вершину у 2022 році також намагалася здійснити сходження й інша британська команда. Тоті альпіністи спробували зійти по південній стіні, але стан скелі (крихка порода) змусила альпіністів відступити з висоти 6000 метрів.
Цього разу Фаулер і Сондерс піднялися новим маршрутом на іншій стороні гори.
Це було зовсім ізольоване місце, і вони працювали на горі самостійно.
Від редакції:
Фаулер і Сондерс стали справжніми зірками британського альпінізму ще у 80-х роках минулого сторіччя, переважно завдяки їхнім важким зимовим маршрутам у Шотландії.
Потім вони об’єдналися у великих експедиціях, які проводили за межами Британії.
Їхнім найвідомішим досягненням було перше сходження на Golden Pillar гори Спантік в Пакистані в 1987 році.
Після цього шляхи альпіністів розійшлися: Віктор остаточно пішов зі своєї роботи архітектора і став професійним гірським гідом UIAGMу Шамоні (а також гідом на різні гірські вершини по всьому світу). Він шість разів підіймався на вершину Еверест.
Окрім того з 2020 по 2022 роки він очолював Британський Альпійський клуб (Alpine Club UK).
Мік залишився працювати в податковій службі та переїхав до Ноттінгему, згодом він пристосувався поєднувати гірські експедиції з напруженим повноцінним робочим днем держслужбовця.
З 2011 по 2013 роки Мік також очолював Британський Альпійський клуб (Alpine Club UK) і за свою кар'єру тричі ставав переможцем найпрестижнішої у світі альпінізму премії: Золотий Льодоруб (Piolets d’Or)!
Окремо один від одного Мік та Віктор створили вражаючі альпіністські кар'єри, проводячи експедиції в дослідницькому альпійському стилі.
Мік вже тричі здобував найпрестижнішу в альпіністському світі нагороду - премію Золотий Льодоруб (Piolets d'Or):
- У 2003 році за сходження центральним кулуаром Північної Стіни Сігуньянь (North Face of Siguniang), 6250 m, Китай.
- У 2013 році за новий маршрут північною стіною піка Shiva (6.142м) з назвою "Prow of Shiva", розташований у віддаленому та важкодоступному районі Pangi (Гімалаї).
- У 2015 році за першосходження на вершину гори Гейв Дінг (Gave Ding) у Непалі.
Однак у 2017 році Мік зіткнувся з новим, зовсім іншим викликом для себе: йому діагностували рак.
У своїх мемуарах (які він видав у новій книзі під назвою "No Easy Way" він розмірковує про проблеми балансування альпініста між експедиційним життям та сім'єю; крім того, він працює в компанії "HM Revenue and Customs", на яку також потрібно приділяти час... а тепер ще й рак...
Те, про що говорить Мік у своїх мемуарах це те, що в альпінізмі, як і в повсякденному житті, немає легкого шляху вирішення всіх життєвих труднощів.
У 2016 році дует "ветеранів" знову об’єднався для ще одного першого сходження: північної стіни 6050-метрової вершини Серсанк (Sersank), також відомої як Шиб Шанкар (Shib Shankar) в індійських Гімалаях.
Це мало бути перше з багатьох сходжень у їх оновленому альянсі, але діагноз раку Фаулера відклав їхні амбіції.
Альпіністи тоді казали саме слово "відклав" а не "закрито" чи "викреслено", оскільки рак, на щастя, не переміг запеклого альпініста.
У 2019 році Мік достатньо одужав, щоб знову приєднатися до Сондерса, незважаючи на те, що йому довелося носити колостомний мішок під час своїх експедицій.
Тоді вони спробували піднятися на вершину Чомбу ( Chombu, 6362 м) в індійському Сіккімі, але не досягли успіху.
Минулого року Фаулер разом із Саймоном Єйтсом (Simon Yates) спробував пройти північну стіну гори Патхор в Таджикистані. На той момент Фаулеру було 68 років.
Він не сповільнював темп, і казав, що хоче максимально використати додатковий час після виходу на пенсію.
Що стосується Сондерса, то в 2017 році він здійснив шосте в історії сходження на гору Тайрі (Mount Tyree) , другу за висотою вершину Антарктиди, разом з Річардом Термером-молодшим (Richard Thurmer Jr), Марією Пас Ібарра (Maria Paz Ibarra), Сетом Тімпано (Seth Timpano) і Тоддом Тумоло (Todd Tumolo).
За віком Віктор також на рівних з Фаулером, йому - 73 роки!
І ось, тепер, у 2024 році, Фаулер і Сондерс здійснили ще одне приголомшливе сходження: відкрили перший маршрут на вершину Яваш Сар (Yawash Sar) заввишки 6258 метрів, що розташована у пакистанському Каракорумі.