Видатний іспанський скайраннер Кіліан Жорнет (Kilian Jornet Burgada) встановив неймовірне досягненя в альпінізмі, здолавши всі 82 вершини висотою більше 4000 метрів в Альпах (вершини, що входять в список Міжнародного союзу альпіністських асоціацій (UIAA).
На весь проєкт "82х4000" іспанець витратив 19 днів (загальний час на маршрутах становив 267 годин, 45 хвилин, 16 секунд)!
Це рекордний термін для такого масштабного сходження, який більн ніж у 2,5 рази швидше за попередній рекорд, який нещодавно, 31 липня 2024 року встановили швейцарці Петер фон Кенель (Peter von Känel) i Крігель Маурер (Chrigel Maurer)
Слід зазначити, що на відміну від багатьох інших альпністів, хто "змагався" на цій дистанції, Кіліан здолав її максимально "чесно", тобто між вершинами Кіліан ходив/бігав або їздив на велосипеді, без використання парапланів для спуску та перельотів між горами, або автомобільного транспорту.
І на додачу - Кіліан в рамках цього проєкту двічі сходив на вершину Альп - гору Монблан!
Перше документальне відео рекордного забігу Ви можете подивитись тут >>>>
Історія програми "82х4000":
Вперше докладний перелік найвищих вершин Альп був опублікований австрійським альпіністом Карлом Бльодігом (Karl Blödig) у 1923 році. На той час цей список налічував 76 піків.
Порівняно з теперішнім списком, "список Бльодіга" не містив багатьох другорядних вершин Монблану, Пеннінських Альп. А сам Бльодіг став першим альпіністом, який пройшов усі вершини зі свого списку.
Останніми вершинами стали Гранд-Рошез та Егюй-дю-Жарден, сходження на які він здійснив 26 та 27 липня 1932 року відповідно. На момент сходження Бльодігу було 73 роки!
Згодом, в 1971 році англієць Робін Колломб (Robin Collomb), альпініст, художник і книговидавець, опублікував свою велику працю в книзі під назвою "Mountains of the Alps", в якій описав 439 гірських вершин Альп заввишки понад 3500 метрів; причому лише 52 з них були висотою понад 4000 метрів.
Ця книга, а ще точніше, дешевший її варіант у вигляді фотокопій ілюстрацій стала справжньою "біблією" для британських альпіністів аж до 1990-х років, коли Міжнародний союз альпіністських асоціацій UIAA опублікував остаточний список із 82 гірських вершин Альп заввишки понад 4000 метрів.
Причиною складання рейтингу, за твердженням UIAA, стала відсутність єдиного узгодженого списку альпійських вершин заввишки 4000 і більше метрів над рівнем моря. Робоча група, складена з представників трьох країн (Франції, Італії та Швейцарії), на території яких розташовані такі вершини, розробила підхід, згідно з яким було складено офіційний список вершин-чотирьохтисячників, а також їх розширений список.
До літа 2008 року, коли італійці Франко Ніколіні (Franco Nicolini) i Дієго Джованніні (Diego Giovannini) подолали повний список з 82 вершин за 60 днів, найвідомішими альпіністами в цій програмі були гірські гіди з Великої Британії: Мартін Моран і Саймон Дженкінс, які пройшли 75 гірських вершин за одну експедицію за 52 днів влітку 1995 року.
Влітку 2015 року швейцарець Улі Штек (Ueli Steck) в компанії з різними напарниками пройшов всі вершини за 62 дні
У 2018 році цю програму (за один штурмовий вихід) подолала жінка, 41-річна француженка Лів Сансоз (Liv Sansoz)
Влітку 2024 року двійка швейцарців Петер фон Кенель (Peter von Känel) i Крігель Маурер (Chrigel Maurer) пройшли всі вершини за 51 день.
Між вершинами Петер та Крігель пересувалися пішки, на лижах або злітали на параплані.
В серпні 2024 року "своє слово" на цьому маршруті сказав видатний іспанський скайраннер Кіліан Жорнет (Kilian Jornet Burgada), який пробіг всі 82 вершини за неймовірні 19 днів!
Між вершинами Кіліан ходив/бігав або їздив на велосипеді, без використання парапланів для спуску та перельотів між горами, або автомобільного транспорту.
З 1970-х років альпіністи, при сходженні на найвищі вершини Альп повинні були боротися з характером льодовиків і сніжників, що постійно змінювалися, з більш широкими тріщинами в моренах і льодовиках, відкритими бергшрундами і наслідками потепління клімату.
Всі ці додаткові проблеми для альпіністів були дуже небезпечними, адже навіть вікові льодові нарости на скелях гір могли обрушитися будь-якої миті, привівши до величезних обвалів.
Кіліан розпочав свої сходження 13 серпня в Енгадіні, Швейцарія, зійшовши на вершину Піц Берніна (Piz Bernina, 4048 метрів), найсхіднішої 4000-метрової вершини в Альпах і завершив 31 серпня, подолавши загалом понад 1000 кілометрів маршруту і 75 кілометрів набору висоти, на вершині Барре-де-Екрін (Barre des Écrins, 4102 метрів) в Альпах Дофіне у Франції.
Статистика Кіліана Жорнета на чотиритисячниках Альп за 19 днів:
- відстань: 1207 км
- набір висоти: 75344 м
- піки: 82 шт
- час активності: 267:45:16 год
- середній час відпочинку (сну): 5:17 годин
- 87% часу пішки; 13% на велосипеді
- 40% сходжень у супроводі (32 вершини) Філіпа Брюггера (Philip Brugger), Матео Баптіста Жакмуда (Matheo Baptiste Jacquemoud), Геніса Запатера (Genís Zapater), Алейна Тіссьє (Alain Tissier), Мішеля Лейна (Michel Lane), Бастьєна Лардата (Bastien Lardat), Ноа Барро (Noa Barrau), Генрі Еймонда (Henry Aymond), Емілі Гарроп (Emily Harrop) і Бенджаміна Ведріна (Benjamin Vedrines) пішки та Жюля Анрі (Jules Henri) та Вів’єн Брюшез (Vivien Bruchez) на велосипеді.
Каталонця супроводжував доктор Хесус Альварес (Jesús Álvarez). Він проводив дослідження, вимірюючи вплив таких фізичних навантажень на організм.
Також, у долині за Кіліаном на мікроавтобусі слідувала група підтримки з 2 осіб, які забезпечували його запасами провізії в деяких точках маршруту та транспортували спорядження.
Примітно, що проєкт Кіліана "Alpine Connections" розпочався як можливість насолодитися Альпами після того, як 10 серпня він за рекордний час виграв швейцарські змагання Sierre Zinal, відомі як "гонка п'яти чотиритисячників". Завершивши ці змагання він ще не був готовий йти додому.
«Я вирішив… насолодитися гарними умовами в Альпах», – сказав він.
Його спосіб насолоди полягав в тому, щоб піднятися на якомога більше з 82 чотиритисячників.
«Хоча умови були не ідеальними, я вирушив на вершину Лаутераархорн (Lauteraarhorn, 4042 м) і Шрекхорн (Schreckhorn, 4078 м), дві вершини, з’єднані хребтом, а потім піднявся на Фінстераархорн (Finsteraarhorn, 4274 м), найвищої вершини Бернських Альп», сказав він.
Після невеликого відпочинку в гірському притулку Finsteraarhorn Hut, Жорнет подолав шість вершин під час етапу довжиною 99 км і набором висоти у 7890 метрів: Гросс-Грюнхорн (Gross Grünhorn), Гінтер-Фішерхорн (Hinter Fiescherhorn), Гросс-Фішерхорн (Gross Fiescherhorn), Менх (Mönch), Юнгфрау (Jungfrau) та Алечгорн (Aletschhorn).
«Ця ділянка сходження зайняла у мене 32 години 30 хвилин», — сказав він про свій одноденний вихід у гори. «Після короткого 15-хвилинного сну настав час сісти на велосипед і проїхати ще 40 км до наступної частини цієї пригоди».
На наступній ділянці Жорнета супрофоджував француз Матео Баптіст Жакмуд (Matheo Baptiste Jacquemoud)
«Ми вирушили о 3:30 ранку, щоб піднятися на вершину Лаггінхорн (Lagginhorn, 4010 м) через Південний хребет і Вайсміс (Weissmies, 4017 м) у восьмигодинному сходженні, який зайняв у нас 30 кілометрів і 3381 м набору висоти», — зазначив Джорнет. .
Далі йшли чотиритисячники длолини Валле. Погода була дощова (або снігова, залежно від висоти), але Жорнет почувався так, наче в Норвегії.
«Мені вдалося піднятися на вершини Дюрренхорн (Dürrenhorn, 4034 м), Хохбергхорн (Hohberghorn, 4218 м), Стекнадельхорн (Stecknadelhorn, 4239 м) і Надельгорн (Nadelhorn, 4327 м). Дорогою вниз я зупинився, щоб поїсти в гірському притулку Mischabel hütte, і побіг далі у долину.
Загалом ця ділянка вийшла на 23 кілометри та 3246 м набору висоти» - повідомив він
Друга частина етапу в долині Вале розпочалася 22 серпня о 6:20 ранку від міста Зас-Фее, знову в парі з Жакмудом. Вони піднялися на Ленцшпітце (Lenzspitze, 4294 м), Дом (Dom, 4545 м) і Тешгорн (Täschhorn, 4491 м).
Потім до групи приєднався Геніс Сапатер (Genis Zapater), і вони разом пройшли Альфубель (Alphubel, 4206 м), Аллалінгорн (Allalinhorn, 4027 м), Рімпфішгорн (Rimpfischhorn, 4199 м) і, нарешті, Стальгорн (Stalhhorn, 4190 м). Вони «закінчили довгий день у хатині Монте-Роза, щоб трохи відпочити», — сказав Жорнет.
Наступного дня розпочався "Спагетті-тур" массиву Монте-Роза (Monte Rosa), до якого входили 18 вершин висотою вище 4000 метрів.
Кіліан пробіг всі ці гори за один день! Зазначимо, що для "звичайних" альпіністів проходження такого маршрутц займає тиждень
Наступною вершиною ля Кіліана була "ікона Альп" - Маттергорн (Matterhorn, 4478 метрів)
Піднявшись на 63 вершини за 15 днів, Кіліан перейшов до Французьких Альп, на гори долини Шамоні.
За два дні він пробіг ще 12 вершин, включно з масивами Гран-Жорасс (Grandes Jorasses) та Монблан.
На цьому етапі Кілана супроводжували Матео Жакмуд, Мішель Ланне (Michel Lanne) та Бастьєн Ларда (Bastien Lardat).
Після цього він вже соло перейшов на вершини Еґій Верте (Aiguille Verte), Гран Роше (Grande Rocheuse), Еґій дю Жардін (Aiguille du Jardin), та Лес Дройте (Les Droites).
Ці вершини зайняли у нього 17 годин за які він пробіг 24 кілометра та 3470 набору висоти.
Наступним етапом у Кіліана була вершина Альп - гора Монблан та інші вершини цього масиву.
"Ми почали день о 4:45 ранку з Матео Жакмудом і Ноа Барру (Noa Barrau) на хребті Діабле (Diable ridge), одному з найкрасивіших, які я коли-небудь проходив, і дуже технічним, і естетичним.
Ми рушили до Монблану проходячи вершини Монблан-дю-Такюль ( Mont Blanc du Tacul, 4248м), Мон Моді (Mont Maudit, 4465 м) Монблан (Mont Blanc, 4696 м) Дом дю Гутє (Dôme du Goûter, 4304 м) та Еґій де Бьоннассе (Aiguille de Bionassay, 4052 м), після яких Маттео і Ноа залишили мене.
Далі я продовжив самотужки, повернувшись на вершину Монблан вдруге, на зворотному шляху, а потім спустився на хребет Бруйяр на італійську сторону масиву із дивовижним заходом сонця на задньому плані, момент, який я запам'ятаю назавжди!
Загалом ця ділянка зайняла у мене близько 20 годин." - повідомив Кіліан
У наступні кілька днів Кілан завершив проходження всіх 82 вершин.
Кіліану Жорнету зараз 37 років (він 1987 року народження), і він є одним із найвідоміших скайраннерів у світі, справжня легенда цього виду спорту. Він виграв найбільші змагання та встановив рекорди часу на багатьох гірських вершинах: Монблан, Маттергорн, Деналі , Аконкагуа .
У 2017 році він оголосив, що двічі піднявся на гору Еверест без використання кисневих балонів. Обидва сходження були блискавичними та близькими до рекордних.
Минулого року він пройшов 177 піренейських вершин висотою не менше 3000 м. Тоді він подолав відстань 485,65 кілометрів і набір висоти понад 43 тисячі метрів. Він був у русі понад 155 годин, або близько шести з половиною днів.