Гелікоптер у базовому табору Евересту
Традиційний весняний сезон альпіністських експедицій на Евересті розпочався з несподіваної проблеми, що виникла, коли місцева влада регіону Солокхумбу фактично заблокувала транспортування експедиційного спорядження гелікоптерами до базового табору.
Те, що Еверест — це набагато більше, ніж проста гора, відомо давно. Протягом багатьох десятиліть найвища вершина світу використовувалася з різних сторін: від лабораторії з вивчення можливості застосування кисневих балонів до майдану для захисту прав спільноти шерпів.
Останніми роками Еверест також став випробувальним полігоном для впровадження гелікоптерів на різних етапах експедицій: як основного гаранта безпеки учасників експедиції (в якості евакуаційного засобу), а також для того, щоб заощадити альпіністам час при підході до базового табору, або навіть як засіб для "пропуску некомфортних висотних таборів", або для транспортування спорядження чи то до базовоготабору чи то на гору.
Ці нововведення збагатили вертолітні компанії, а також допомогли турагентствам знизити витрати, можливість пропонувати більше послуг преміум-класу та зробити так, щоб спорядження доставлялися до місця призначення швидше та безпечніше. Таким чином, альпіністи швидко звикли до використання гелікоптерів, в результаті чого інфраструктура базового табору стає все більш складнішою
Як наслідок, польоти вертольотів над долиною Кхумбу, останніми роками, зросли в геометричній прогресії. А місцеві громади, які раніше заробляли на оренді яків і власними силами носильників, сьогодні чують лише шум лопатей гелікоптерів, що пролітають над їхніми будинками в обох напрямках.
Місцеві носії спостерігають за приземленням гелікоптера у базовому таборі Евересту
Офіційно, аеропорт Сянгбоче, що розташований неподалік від селища Наче-Базар, є останньою точкою, до якої можна дістатися по повітрю, і гелікоптери повинні літати за межі Сянгбоче лише для проведення рятувальних операцій або передачі критично важливого спорядження для експедицій.
Таким чином, муніципальна влада Сянгбоче вирішила вжити заходів і суворо дотримуватися правил, що були погоджені з владою району Солукхумбу та Національним парком Сагарматха .
Усе це призвело до того, що зараз експедиції не можуть знайти достатньо яків або носильників, щоб транспортувати необхідне спорядження, призначене до базового табору, яке затримано в Сянбоче.
Так, наприклад турагентство "8K Expeditions", оцінило вантаж, який застряг у Сянбоче, у 7000 кг. Турагентство Seven Summit Treks, зі свого боку, має близько 3000 кг у Сянбоче та ще 20 000 кг ще далі, у Нунтхалі.
Деякі джерела повідомляють про збільшення кількості носіїв і яків на підході до базового табору.
Усе вказує на те, що інфраструктура табору може запізнитись до прибуття сотень учасників різних експедицій, прибуття яких заплановано на наступний тиждень.
На сьогодняшній день Департамент туризму Непалу повідомив, що він уже видав сотню пермітів на сходження на Еверест, що відповідає 83 чоловікам і 17 жінкам, розподіленим у 12 експедиціях.
Варто пам'ятати, що ці перміти потрібні тільки іноземцям (не непальцям). Цифра є попередньою в найближчі дні вона, як і зазвичай, зросте у рази.
