Аллен Стек (Allen Steck)
Аллен Стек (Allen Steck) був одним із найвпливовіших американських альпіністів, найактивніши роки діяльності якого припали на 1950-і та 60-і минулого століття.
У цей період, від висотних експедицій до складних великих стін, Аллен Стек підвищив стандарти альпінізму на новий рівень
Він помер цього тижня у віці 97 років.
Детальніше про життя Алена Стека читайте у нашій статті: Історія альпінізму у особистостях: Аллен Стек (Allen Steck)
Альпіністська кар’єра Стека почалася в Йосемітській долині в 1947 році, де він навчився прокладати маршрути за допомогою крюків а також методу проб і помилок. Понад 70 років він проводив сходження на гірські масиви по всьому світу.
У 1949 році він здійснив перше американське сходження знаменитим маршрутом Еміліо Комічі на північній стороні скелі Чіма-Гранде (Cima Grande, 2998 м) в Доломітових Альпах разом з Карлом Лугмаєром.
А потім у 1950 році разом з Джоном Салате (John Salathé) він завершив перше сходження на нині відомий маршрут "Steck-Salathé" на північній стороні скелі Сентінел-Рок (Sentinel Rock) в Йосеміті.
Стек описав це сходження у статті, спочатку опублікованій у журналі альплубу Сьєрра: Sierra Club Bulletin у 1951 році: «Сходження на цю стіну було, мабуть, найскладнішим, яке будь-хто з нас коли-небудь робив або коли-небудь сподівався зробити.
Хоча Джону було 51 рік проти моїх 24, сходження, здавалося, мало вплинуло на його витривалість; лише наприкінці третього дня він, здавалося, показав ознаки втоми, але згодом ми обидва були готові визнати задоволення простих походів у глуху місцевість. Просто було дуже жарко».
В 1954 році Стек брав участь у першій великій американській альпіністській експедиції в Гімалаї для спроби піднятися на восьмитисячник Макалу (Makalu, 8485 м) -п'яту за висотою гору у світі, щорозміщується у Непалі
У 1965 році він здійснив перше сходження на хребет Колібрі (Hummingbird Ridge) гори Логан (Mount Logan, 5956 метрів), що є найвищою горою Канади, разом з Діком Лонгом (Dick Long), Джоном Евансом (John Evans), Джимом Вілсоном (Jim Wilson), Френком Коулом (Frank Coale) і Полом Беконом (Paul Bacon).
Цей маршрут ніколи не повторювався і вважається одним із найскладніших сходжень в історії альпінізму!
Розповідь Стека про 35-денне сходження читайте тут .
хребет Колібрі на горі Логан (Mount Logan, 6050 м) - найвищій точці Канади демонструє неосяжність сходження, що починається зі скелястих стрімчаків у правому нижньому кутку до вершини в 5600 метрах шляху і в 4000 метрах по вертикалі. Фото: Roy Johnson Jr.
Разом зі Стівом Ропером (Steve Roper) Аллен довгий час був редактором альпіністського журналу Ascent, який спочатку видавався альпклубом Сьєрра (Sierra Club), а потім – Американським альпійським клубом (American Alpine Club).
Стек та Ропер також написали книгу «П'ятдесят класичних маршрутів Північної Америки», вперше опубліковану 1979 року.
Стек і Норман Клайд були першими лауреатами альпіністської нагороди Sierra Club імені Френсіса П. Фаркуара в 1970 році.
У 1995 році Стек отримав літературну нагороду Американського альпійського клубу за те, що разом зі Стівом Ропером написав кнгу «П’ятдесят класичних сходжень Північної Америки» . Його мемуари « Життя альпініста » були опубліковані компанією Patagonia у 2017 році.
Стек відсвяткував своє 70-річчя, знову піднявшись на маршрут "Steck-Salathé".
У свій 75-й день народження він відвідав скелі Red Rocks та піднявся на такі класичні маршрути як Crimson Crysalis та Epinephrine.
У свої 86 Штек все ще займався скелелазінням двічі на тиждень на скеледромі, публічно виступав і час від часу відвідував високі вершини.
Аллен Стек (Allen Steck). Фото Jim Herrington / „The Climbers”
У 2018 році, у віці 93 років, Стек відвідав Канаду та взяв участь у фестивалі Banff Mountain Book Festival, де його мемуари потрапили до шорт-лісту номінантів премії.
Його давній партнер і друг, Стів Ропер, написав рецензію на книгу в American Alpine Journal , сказавши: «Характер Стека проявляється непримітно: стійкий темперамент, завжди готовий до найважчих випробувань, надзвичайно гострий розум. Як і Фред Бекі, його видатний сучасник у Північній Америці, Стек у розквіті років був майстерним і як скелелаз, і як альпініст».
Стек якось сказав: «Ми не обманюємо себе, говорячи про те що займаємося діяльністю, яка є чимось іншим, ніж виснажливою, небезпечною, ейфоричною, кінестетичною, дорогою, легковажною, економічно марною та абсолютно невиправданою соціальною значущістю».
Спадщина Аллена Стека:
