Гірський притулок Tosa "Tommaso Pedrotti"
Гірський притулок Tosa "Tommaso Pedrotti", розташований у центральній частині групи Доломітових Альп массиву Брента має найдавнішу історію у цій частині Італійських Альп.
Перша будівля комплексу була побудована ще у 1881 році на висоті 2439 метрів над рівням моря і складалася лише з однієї кімнати, що використовувалася як притулок для гірських туристів та альпіністів.
В подальшому, протягом багатьох років притулок розширювався та добудовувався. Другоа, вже значно більша будівля була побудована на початку 20-го століття бременською секцією клубу Deutscher und Österreichischer Alpenverein (DuÖAV - Австро-Німецький альпійський клуб), на висоті 2491 метрів над рівнем моря.
Притулок став власністю італійської альпіністської асоціації (SAT) після тривалої судової суперечки, рішення щодо якої у 1914 році виніс Верховний суд Відня.
Після Першої світової війни притулок був відремонтований і названий на честь його керманича - Томмазо Педротті, брата двох президентів SAT.
Після тривалого керівництва родиною Доніні, яка утримувала притулок протягом 50 років, з 2011 року притулком керує альпійський гід Франко Ніколіні та його родина: дружина Сандра та їхні діти Олена та Федеріко.
з 2011 року притулком керує альпійський гід Франко Ніколіні та його родина: дружина Сандра та їхні діти Олена та Федеріко
Завдяки свому розташуванню, у самому центрі Доломітових Альп, робить його ідеальною відправною точкою для альпіністських, скелелазних та туристичних подорожей гірської групи Доломітів.
Великі скелясті стіни, що оточують притулок, створюють чарівний краєвид для всіх відвідувачів.
Притулок відкритий для відвідування приблизно з 20 червня по 20 вересня кожного року і розрахований на 120 місць (ще 20 місць використовуються альпіністами у зимовий період)
Будівлі гірського притулку Tosa "Tommaso Pedrotti"
Тепер, керманич притулку прийняв рішення про вимкнення сигналу Wi-Fi, щоб відвідувачі мали можливість краще спілкуватися один з одним.
Франко - справжній любитель гір, який шукає спокою, уповільнення, оригінальної атмосфери серед гір і прагне донести свою пристрасть до гостей притулку. Він помітив, що постійний доступ до інтернету ізолює людей один від одного, тому вирішив відключити Wi-Fi у притулку хоча б під час вечері.
"Модернізація притулків не обов'язково веде до розвитку. Ми вирішили відключити Wi-Fi, тому що помітили, що люди відразу пірнають у телефон за обідом, а не розмовляють із сидячими поруч.
Втрачається традиційна атмосфера вечірнього кафе.
Можливості обмінятися парою слів із незнайомими людьми і, можливо, потоваришувати більше немає", - каже Франко. "У нас були гості, які тут закохалися, а потім одружилися", - згадує він, - "Ось чому ми повісили табличку, що під час вечері і до вимкнення світла (о 22:00) вимкнено вайфай. У результаті люди почали грати в настільні ігри, карти, співали та плескали, так само як і багато років тому, коли ще не існувало мобільних телефонів та інтернету"
Гірський притулок Tosa "Tommaso Pedrotti"
«Ми - справжній гарнізон », - уточнює менеджер гірського притулку, - «наше завдання полягає не тільки в тому , щоб приготувати та подати пасту відвідувачам.
«Ми відповідаємо на запитання, рекомендуємо маршрути, повідомляємо у разі несприятливих погодних умов, а також у разі аварій та надзвичайних ситуацій, ми завжди відповідаємо першими», - розповідає він.
«За простими діями ховається важка робота багатьох людей, тому притулок схожий на своєрідне маленьке село: ви повинні виробляти електроенергію, приносити воду, а сміття потрібно транспортувати вниз.
Це дії, які сприймаються як належне в повсякденному житті, але на висоті 2500 метрів вони вимагають винахідливості та організованості», – зазначає Франко.
«Звідси випливає рішення про вимкнення Wi-Fi у вечері.
Короткий проміжок часу, перед тим, як згасне світло, тепер у притулку «Тоса Педротті» став насиченим і дорогоцінним часом, щоб бути разом, пізнати один одного та провести яскраві моменти».
