Еквадорські альпіністи готові до спроби відкриття нового маршруту на вершину Лангтанг-Лірунг (Langtang Lirung, 7227 м) в Непалі

Эстебан "Топо" Мена (Esteban "Topo" Mena), Джошуа Джаррін (Joshua Jarrín) та Роберто Хосе Моралес (Roberto Jose Morales). Фото Esteban "Topo" Mena
Эстебан "Топо" Мена (Esteban "Topo" Mena), Джошуа Джаррін (Joshua Jarrín) та Роберто Хосе Моралес (Roberto Jose Morales). Фото Esteban "Topo" Mena


Трійка еквадорських альпіністів: Эстебан "Топо" Мена (Esteban "Topo" Mena), Джошуа Джаррін (Joshua Jarrín) та Роберто Хосе Моралес (Roberto Jose Morales) планують відкрити новий маршрут на південній стіні непальської гори Лангтанг-Лірунг (Langtang Lirung, 7227 м).

Відповідно до Гімалайської Бази Даних на Лангтанг Лірунг було зафіксовано лише 14 сходжень з 49 експедицій (у 1978, 1980, 1981, 1982, 1986, 1987, 1988, 1989, 1992, 1994, 2010 роках), переважно маршрутами Південно-Східного або Південно-Західного хребта.
Останньою на сьогодняшній день була спроба 2019 року німецько-польської експедиції Адама Білецького (Adam Bielecki) та Фелікса Берга (Felix Berg)

Еквадорці прибули до Непалу на початку жовтня місяця.

під південною стіною непальської гори Лангтанг-Лірунг (Langtang Lirung, 7227 м).Фото Esteban "Topo" Mena
під південною стіною непальської гори Лангтанг-Лірунг (Langtang Lirung, 7227 м).Фото Esteban "Topo" Mena


"Вирушаючи у пригоду з Роберто Хосе Моралес та Джошуа Джаррін до маловідомого місця, у нас пітніють руки, але наші обличчя наповнюються усмішками.
Ось ми йдемо, з запалом і смиренням, щоб наблизитися до гімалайських велетнів з кількома десятками кілограмів спорядження за плечима, сповнені запитань і мрій про наступний місяць"
- повідомив Естебан у своєму дописі в соцмережах.

Після декількох діб очікування на поліпшення погоди та розвідки майбутнього маршруту, команда готова вийти на штурм вершини

"Погода покращилася, і після нашої останньої розвідки Лангтанг-Лірунг, коли ми знайшли лінію, яка здається безпечною для розумної спроби, прямої та, безсумнівно, великої пригоди, настав час спробувати!" - повідомив Естебан

південна стіна непальської гори Лангтанг-Лірунг (Langtang Lirung, 7227 м). Фото Esteban "Topo" Mena
південна стіна непальської гори Лангтанг-Лірунг (Langtang Lirung, 7227 м). Фото Esteban "Topo" Mena



Від редакції:

Перша спроба сходження на Лангтанг-Лірунг була здійснена навесні 1949 англійським дослідником і альпіністом Біллом Тільманом під час його експедиції в Лангтанг. Тільман здійснив розвідку південного схилу гори, але з вершину не піднявся.

Наступна експедиція відвідала схили Лангтанг-Лірунга через 10 років, восени 1959 року. Тоді на вершину приїхала японська експедиція, яка зробила спробу сходження східним гребенем через льодовик Лірунг, але також невдало.
Навесні 1961 року японці повторили спробу сходження через східний гребінь, але відступили після того, як 11 травня на висоті близько 6100 метрів у лавині загинуло двоє японських членів експедиції та один шерпа.

У 1963 році Італійський Альпійський клуб організував експедицію в Непал на честь 100-річчя клубу. Керівником експедиції було призначено Ліно Андреолетті, крім нього, до складу групи увійшли ще 8 італійських альпіністів. Метою експедиції стало сходження на Лангтанг-Лірунг.
Здійснивши попередньо 2 сходження на інші вершини висотою близько 7000 метрів, вони почали підйом на Лангтанг-Лірунг через льодовик Лірунг східним гребенем.
На висоті близько 6100 метрів двоє членів експедиції, Дж. Россі та Ч. Воланте зірвалися зі схилу та впали вниз. Россі помер миттєво, Воланте помер за кілька днів у базовому таборі. Після цього інциденту було вирішено перервати експедицію і група повернулася до Італії.

Лангтанг-Лірунг (Langtang Lirung, 7227 м).
Лангтанг-Лірунг (Langtang Lirung, 7227 м).


Навесні 1964 року чергова японська експедиція спробувала підкорити Лангтанг-Лірунг. Цього разу вони обрали маршрут південним схилом, але їм вдалося піднятися лише до висоти 5770 метрів. Далі вони змогли просунутися через те, що у верхня частина цього маршруту проходила дуже крутому схилу.
Восени цього ж року канадець Петер Тейлор спробував пройти на вершину Лангтанг-Лірунг абсолютно новим маршрутом південно-західним ребром. 6 жовтня разом із трьома шерпами йому вдалося піднятися до висоти 6700 метрів. Подальша ділянка до вершини за вибраним маршрутом являла собою дуже крутий технічний схил. Беручи до уваги недостатню підготовку групи до такого складного технічного сходження, запаси, що закінчуються, і погоду, що різко зіпсувалася, Тейлор прийняв рішення повернутися в базовий табір. Додаткових спроб сходження де вони предпринимали.

У 1971 і 1973 роках японці організували ще дві експедиції на вершину Лангтанг-Лірунг, але обидві вони завершилися невдало, причому в експедиції 1973 року загинуло троє альпіністів.
Таким чином, перші 8 офіційно зареєстрованих експедицій на Лангтанг-Лірунг не змогли досягти вершин.

1978 року японці організували чергову експедицію на Лангтанг-Лірунг, уже дев'яту за рахунком. До складу об'єднаної японо-непальської групи увійшли 9 японських альпіністів та 4 непальці, керівником експедиції був призначений японський альпініст Акіра Бан.

24 жовтня 1978 року двоє членів експедиції, японець Сейсі Вада і непалець Пемба Церінг, піднялися на вершину східним гребенем з табору IV на висоті близько 6650 метрів, що стало першим в історії вдалим сходженням на Лангтанг-Лірунг.

Перше зимове сходження на Лангтанг-Лірунг було здійснено 1988 року польською експедицією, організованою Краківським Альпійським клубом. До складу експедиції увійшло 12 альпіністів, її керівником було призначено Войцеха Масловського. До польської експедиції ніхто не намагався піднятися на вершину взимку.
3 січня 1988 року троє учасників експедиції (поляки Казімєж Кишка, Адам Поточок та Микола Чижевський) змогли вдало піднятися на вершину східним гребенем. Через 2 дні, 5 січня, два інших членів експедиції також спробували піднятися на вершину, але найсильніший вітер змусив їх відступити.

У цьому ж році, 11 грудня, троє членів японо-непальської експедиції (керівник експедиції Акіцугу Нісімура і двоє шерпів - Панг Німа Шерпа та Анг Казі Шерпа) повторили сходження поляків тим же маршрутом, що стало другим вдалим зимовим сходженням.

У 2009 році досвідчений словенський альпініст Томаж Хумар, що спеціалізувався на висотних одиночних сходженнях, спробував соло-сходження на Лангтанг-Лірунг по південному ребру. Томаж вийшов із базового табору 7 листопада та встановив проміжний табір на висоті 6100 метрів. Через 2 дні, 9 листопада, він передав повідомлення радіозв'язком, що знаходиться на висоті 6300 метрів, але не може продовжувати сходження і збирається спускатися вниз. За прогнозом того дня на горі був дуже сильний вітер. Увечері цього ж дня він ще раз зв'язався з базовим табором і повідомив, що зламав ноги та спину під час падіння. Наступного ранку він вийшов на зв'язок, і сказав, що це його останній дзвінок. Більше Томаж на зв'язок не виходив. Пошуковий гелікоптер, відправлений на його пошуки, не виявив тіла Томажа на висоті 6300 метрів. Воно було знайдено через кілька днів, 14 листопада, на південно-західному схилі Лангтанг-Лірунга на висоті 5600 метрів. Достеменно невідомо, як Томаж потрапив сюди, можливо, він ще раз упав, намагаючись спуститися вниз.


Теги: Эстебан "Топо" Мена, Esteban "Topo" Mena, Джошуа Джаррін, Joshua Jarrín, Роберто Хосе Моралес, Roberto Jose Morales, альпінізм, гори, Непал, сходження, Лангтанг-Лірунг, Langtang Lirung
Автор: Редакція 4sport.ua
Переглядів: 1473
Опубліковано 2022-10-13 в альпінізм


МАТЕРіАЛИ ЗА ТЕМОЮ