Крістін Харіла (Kristin Harila)
Відома норвезька альпіністка Крістін Харіла (Kristin Harila) та двоє її напарників шерпів Пасдава (Pasdawa Sherpa) та його дядько Дава Онджу (Dawa Ongju Sherpa), які, наразі, втілюють в життя доволі амбіційний план - рекорд сходження на всі восьмитисячники світу, зупинились за два кроки до завершення місії.
Докладніше про проект Крістін читайте у спецтемі: ПРОЕКТ "Bremont14Peaks"
На теперішній час Крістін вже піднялася на 12 з 14 восьмитисячників, здолавши їх за 147 днів з 28 квітня по 22 вересня.
Але щоб побити існуючий рекорд, що був встановлений непальським гуркха Нірмалом Пурджою (Nirmal Purja), на прізвисько “Nims”, який завершив проект у 2019 році за 177 днів (6 місяців та 6 днів).
Таким чином, щоб встановити новий рекорд, Крістін та її супутникам потрібно завершити програму не більш ніж за 16 днів!
Зараз основною проблемою для Крістін є організаця сходжень на два восьмитисячника - Шишабангма та Чо-Ойю. І ця проблема стосується не стільки погоди, стану маршруту та фізичного виснаження, а в більшій мірі бюрократичним проблемам, а саме отримання дозволу на сходження від Китаю.
Ця проблема не так уже й просто вирішується, адже вже як три роки поспіль Китай не відкриває свої гори для іноземних альпіністів.
І навіть для Нірмала Пуржі отримання перміту було вирішено після довгих переговорів та звернень на найвищому рівні (на рівні урядів Непалу та Китаю)!
Її експедиційне агентство, 8K Expeditions і норвезький уряд, роблять усе можливе, щоб отримати перімт на сходження, але досі вони не отримали відповіді з китайської сторони.
Крістін Харіла (Kristin Harila) разом з Пасдава (Pasdawa Sherpa) та його дядьком Дава Онджу (Dawa Ongju Sherpa). Фото 8K Expedition
І якщо стосовно восьмитисячника Шишабангма немає іншого виходу як чекати на дозвіл від Китаю, то з восьмитисячником Чо-Ойю є й інший, але набагато складніший в альпіністському плані, шлях.
Нагадаємо, що вже другий рік непальські шерпи їдуть до восьмитисячника Чо-Ойю (Cho Oyu, 8188 м) - шостої за висотою вершину світу, що знаходиться на кордоні Китаю и Непалу.
Мета непальської кманди - відкриття нового (першого) комерційного маршруту на вершину гори зі сторони непалу.
До цієї спроби вони навіть залучають комерційних клієнтів!
Тож, Крістін має на меті здійснити сходження ан Чо-Ойю зі сторони непалу, по ще не відкритому маршруту!
«Як тільки погода тут покращиться, ми полетимо до базового табору Чо-Ойю і піднімемося на нього з боку Непалу», — написала на своїй сторінці у соцмережах Крістін, яка зараз відпочиває в Катманду після успішного підйому на вершину Манаслу.
«Сподіваюся, переїду через день-два.
Наразі у нас немає ні перміту на сходження на Шишабангму і Чо-Ойю ні навіть візи для в'їзду в Китай. Але у нас ще є час і ми не здалися.
Я все ще дивлюся на це з оптимізмом!».
Дістатися вершини Чо-Ойю з боку Непалу – завдання не з легких. У лютому цього року дві непальські команди спробували піднятися на гору. Команда непальських альпіністів на чолі з Гелдже Шерпою була змушена відступити після досягнення висоти 7560 метрів на південно-східному хребті Чо-Ойю через погіршення погодних умов.
За словами Нівеша Каркі, менеджера команди, іншій команді на чолі з шерпою Мінґмою Дорчі також довелося відступити з висоти 7200 метрів.
Детельніше про минулорічну спробу Ви можете прочитати в спецтемі: ЧО-ОЙЮ 2022: ЗИМОВА ЕКСПЕДИЦІЯ НЕПАЛЬСЬКИХ АЛЬПІНІСТІВ
Восьмитисячник Чо Ойю (8188 метрів) вважається одним з найпростіших восьмитисячників для сходження з боку Тибету, і щороку приваблює сотні альпіністів.
З тих пір, як вершина була вперше відкрита у 1954 році, майже всі експедиції були зроблені з північно-західної сторони в Тибеті. Зі сторони Непалу, за цей час, було зроблено лише 14 успішних сходжень, і всі вони проводились без комерційних команд, силами лише найвидатніших альпіністів.
Від редакції:
новий маршрут, що пропонує команда Pioneer Adventure по південно-заходному хребту Чо-Ойю. Фото Mingma Dorchi
Восьмитисячник Чо-Ойю (Cho Oyu, 8188 м) - шоста по висоті вершина світу, розташований на кордоні Китаю та Непалу є однією з найбільш відвідуваних найвищих вершин світу, що входять до найскладнішого альпіністського завдання 14х8000.
Сходження на цей пік у переважній більшості випадків проходять стандартним маршрутом, прокладеним по Західній стіні гори, з боку Тибету.
Цей маршрут був вперше відкритий у 1954 році невеликою групою альпіністів: австрійцями Хербертом Тіхі (Herbert Tichy) та Йозефом Йохлером (Joseph Jochler) та непальським шерпом Пазанг Дава Лама (Pasang Dawa Lama).
Відповідно всі комерційні команди, які планують сходження своїх клієнтів на цю вершину зобов'язані отримувати перміти і організовувати логістику експедиції в Китаї.
Альпіністи та туркомпанії знають, що непередбачуваність поведінки уряду Китаю щодо відкриття своїх гір для альпіністів, особливо останнім часом, робить організацію комерційних експедицій схожою на лотерею.
У сезонах 2020 - 2023 років Китай, як і раніше, не відкриватиме доступу до своїх гірських вершин. Всім тим, хто планував сходження на вершину восьмитисячника Шишабангма (що повністю лежить на території Китаю), Чо-Ойю або північну сторону Евересту, доведеться почекати, поки китайська влада не вирішить відкрити свої гори.
Однак, гора Чо-Ойю лише на половину належить Китаю.... інша половина гори її південна сторона лежить у Непалі і лише один перевал - Нангпа-Ла відокремлює базовий табір південної стіни Чо-Ойю від долини Кхумбу та красивого озера Гокіо, не кажучи вже за кілька кілометрів до найвищої вершини світу - Евересту.
За всіма параметрами – південна стіна Чо-Ойю – це чудове місце для альпіністських експедицій.
Проблема лише в тому, що на непальській стороні гори нема легких маршрутів.
Південна стіна є дуже складне завдання: проходження вертикальної, звивистої і схильної до лавин стіни, подолати яку змогли лише небагато, найсильніші альпіністи.
Принаймні так справи на сьогоднішній день.
