Грехем Циммерман (Graham Zimmerman), Девід Оллфрі (David Allfrey), Віт Магро (Whit Magro) на льодовику Cul-de-Sac Glacier. Фотографії Dave Allfrey
Трійка американських альпіністів Грехем Циммерман (Graham Zimmerman), Девід Оллфрі (David Allfrey), Віт Магро (Whit Magro) відкрили новий маршрут на горі Кічатна Спайр (Kichatna Spire), що розташований у глибині Аляскинського хребта на північний захід від Анкоріджу.
Гора височіє на 1885 метрів над льодовиком Куль-де-Сак (а її висота становить 2342 метрів), і складається здебільшого граніту, що піднімається вертикально від підніжжя стіни.
Щоб досягти успіху на цій горі, навіть професійним альпіністам доводиться все дуже ретельно планувати. Досвід скельних сходжень тут також відіграє не останню роль, він, безумовно, допоміг американській трійці першопрохідців безпечно піднятися та спуститися новим маршрутом.
Назва нового маршруту: The Pace of Comfort
Категорія проблеми: VI 5.10 A3+ M6, 70 градусів по снігу
Довжина: 950 метрів
Лінія:на північно-західному схилі піку Кічатна (Kichatna Spire, 2342 м) на Алясці
Маршрут The Pace of Comfort на північно-західному схилі піку Кічатна (Kichatna Spire, 2342 м) на Алясці. Фото Oliver Rye
Маршрут було пройдено за 5 днів наприкінці травня місяця.
За всю історію гори цей маршрут лише другий на північно-західній стіні, відколи в 1979 році першопрохід стіни здійснили Джим Брідвелл (Jim Bridwell). ) та Ендрю Ембік (Andrew Embick) відкривши маршрут The Ship's Prow.
Американська команда використала більш ніж 70-річний спільний альпійський досвід, щоб зробити найскладніше сходження.
Теперішнє проходження стало підсумком 12-річної мрії, відколи Циммерман та Оллфрі намітили проект.
22 травня команда прибула на льодовик, взявши із собою відеооператора Олівера Рея. Отримавши сприятливий прогноз погоди, команда розбила базовий табір та намітила маршрут.
Буквально наступного дня альпіністи розпочали роботу на стіні.
Першим лідером вийшов Магро, провівши дві 70-метрові мотузки на труднощі С2, 5,10. Потім команда зафіксувала мотузки та спустилася до табору, повернувшись до маршруту наступного дня.
На другий день прогрес на стіні був уже значно суттєвішим. Олфрі провісив мотузку на 68-метровому ключі категорії A3+, а потім пройшов 50-метровий кут на C3. Циммерман лідирував на 45-метровій ділянці проблеми C2, M6.
Ця робота привела їх до снігового виступу, який вони назвали Triple Ledges. Приблизно на третині шляху до вершини вони вважали її точкою штурмового старту для виходу на вершину.
Звідси команда знову спустилася до льодовика, готуючись до штурму.
25 травня троє альпіністів відпочили перед виходом на вершину. Опівдні наступного дня вони знову були на стіні, провішуючи перила.
Магро вийшов лідером 'Triple Ledges', провівши ще одну довгу 70-метрову мотузку на труднощі A3.
Останні 100 метрів лідером йшов Олфрі, піднімаючись вертикальною нависаючою скелею. Тут він зірвався, пролетівши вниз 13 метрів, коли з пухкої породи випала закладка.
За кількасот метрів від вершини команда встановила намет на сніговому полі, в якому вони пересиділи яскраву арктичну ніч.
Наступного дня о 16:15 за місцевим часом альпіністи стояли на вершині, а опівночі вони вже спустилися назад на льодовик.
«Із самого початку над нами маячили круті стіни гори і невідомі альпійські вершини», — написав Олфрі в Instagram. «Але нам пощастило потрапити на безпрецедентно гарну погоду, і ми скористалися цією унікальною можливістю».
