Український маршрут на горі Ама-Даблам у Непалі. До точки 6250 метрів що є відрізком від плеча до вершини маршрут пролягає по ніким раніше не сходженій ділянці. Фото Михайло Фомін
Восени 2024 року двійка українських альпіністів Микита Балабанов і Михайло Фомін стояли на вершині Ама-Даблам після того, як проклали новий маршрут на її західній стіні.
Про хід та деталі експедиції ми повідомляли в спецтемі: Українська експедиція на Ама-Даблам. 2024
Через три роки після відкриття нового маршруту по південно-східному хребту гори Аннапурна III (Annapurna III 7555 метрів) у Непалі і жахливої війни, яка зруйнувала життя мільйонам українців, Микита та Михайло показали, що їм вдалося зберегти свої навички, фізичну форму та бажання проходити нові красиві лінії.
Нещодавно Михайло Фомін розповів деталі експедиції у своєму аккауні у соцмережі Instagram.
Ось його розповідь:
"Цієї осені ми з Микитою Балабановим розпочали новий довгостроковий проект у Гімалаях. Мета у нас була досить амбітна - новий маршрут в альпійському стилі на восьмитисячник Макалу, п'яту за висотою гору світу.
Перед початком експедиції ми оцінювали свої шанси піднятися на гору з першого разу в 5-10%, враховуючи всю потенційну матеріально-технічну і тактичну специфіку.
Фото Михайло Фомін
Як завжди, реальність перевершила найскромніші наші очікування.
Вже на другий день після нашого прибуття в базовий табір мати-природа "викинула джокера", обсипавши на нас 1,5 метрами свіжого мокрого снігу, який йшов протягом наступних трьох днів.
Це, звісно, зруйнувало всі подальші графіки акліматизації, відклавши потенційну спробу проходження нової лінії до початку листопада, коли ця спроба втрачає будь-який сенс через сильний вітер з Тибету.
Тож, витративши пару тижнів на стандартному маршруті, ми зрозуміли, що у нас є два варіанти: або повертаємось додому з порожніми руками, або переключаємо свою увагу на іншу, не таку високу гору.
І ось якось, сидячи десь на висоті 6500 метрів і споглядаючи різні вершини перед нами, Микита вказав на Ама Даблам, сказавши, що 3 роки тому він помітив на його південній стороні цікаву мікстову лінію, яку варто було спробувати пройти. Він також додав, що щоб дістатися туди, нам знадобиться лише 3-денний легкий похід через пару перевалів.
Фото Михайло Фомін
Фото Михайло Фомін
Фото Михайло Фомін
Рішення було прийнято миттєво, і ми наказали носіям перевезти все наше експедиційне спорядження з Макалу до базового табору Ама-Даблам.
Похід туди, звісно, виявився зовсім нелегким, пройшовши незвичайно засніжений перевал Шерпані Ла (Sherpani La) на висоті 6100 метрів, а потім перевал Ампху Лапча (Amphu Lapcha) на висоті 5900 метрів, наприкінці жовтня ми добралися до базового табору Ама Даблам.
Наступного дня після прибуття ми підійшли до Південної стіни, щоб її розідати; і тут був ще один подарунок від матінки-природи – тонка мікстова та льодова лінія, яка існувала 3 роки тому, зараз вже повнітю розтанула, і вся стіна була суцільною скелею на якій було небагато варіантів для вільного сходження.
Але, спускаючись до базового табору, ми уважніше подивилися на західну стіну й помітили на ній відгалуження, яке виглядало безпечним, і здавалося, що раніше ніхто там не сходив.
Згодом, пошуки в Інтернеті підтвердили нашу здогадку, і рішення, куди лізти, було прийнято.
Фото Михайло Фомін
Фото Михайло Фомін
Фото Михайло Фомін
Вирішивши, на яку лінію ми будемо сходити на західній стіні Ама-Даблам ми з Микитою взяли один день на відпочинок і підготовку, а 27 жовтня після обіду залишили затишний базовий табір з його смачними страви від команди Seven Summits Treks, ми почали наближатися до західної стіни.
Наступного ранку на висоті 5500 метрів ми перетнули бергшрунд і насолодилися першими ударами льодоруба в цій експедиції.
Нам знадобилося два дні, щоб піднятися до великого снігового сераку на висоті 6200 м біля виходу на північно-західний хребет Ама-Даблам, де ми вийшли на британський маршрут, що був відкритий у 2001 році.
Далі ми виявили засніжені хребти з нестабільним цукровим снігом, який уповільнив наше просування, тож лише пізно ввечері четвертого дня ми вийшли із Західної стіни та заночували між сераками всього в 50 метрів нижче вершини.
Наступного ранку о 10 годині ми стояли на вершині Ама-Даблам і того ж дня по стандартному маршруту спустилися до базового табору.
Загалом маршрут, який ми пройшли, включає всі типи альпійської місцевості: багато льоду та мікстового лазіння, гарний короткий скельний бар’єр із парою рухів, які потрібно робити голіруч, і, звичайно, як часто буває в Гімалаях – снігові хребти, які вимагають трохи творчості від альпіністів у встановенні страховок.
Фото Михайло Фомін
Фото Михайло Фомін
Фото Михайло Фомін
Ми назвали маршрут «Чегі» (Chegi) в пам'ять про напарника Микити (таке було його прізвисько), який загинув на війні в Україні під час нашого сходження.
Характеристики маршруту: 1600м, ED, M5, AI4, 80°.
Ми дуже вдячні нашому спонсору за підтримку, високоякісне спорядження та одяг, який зберігав нас у безпеці, теплі та сухості (від шкарпеток до пухових костюмів).
Я особисто дякую словенському альпійському клубу AO Radovljica за підтримку в експедиції і не тільки.
І як зазвичай - величезна подяка агентству Seven Summit Treks, нашому постійному партнеру в усіх непальських експедиціях, за дуже особисте ставлення, підтримку та увагу до всіх наших проектів."
Фото Михайло Фомін
Фото Михайло Фомін
Микита Балбанов на вершині Ама-Даблам. Фото: Михайло Фомін
Михайло Фомін на вершині Ама-Даблам. Фото: Микита Балабанов
