Дослідження лавин показує, що швидкий порятунок залишається головним ключем до виживання

Фото Shutterstock
Фото Shutterstock


40 років тому найпоширеніша на сьогодні технологія порятунку у лавинах існувала лише як інновація для виявлення пухлин.

Система RECCO перейшла у світ лавинної безпеки завдяки одній людині, який втратив товариша у гірській аварії.
І цей перехід робився доволі тихо — найперші системи лише видавали звукові сигнали транспондерів на відстані приблизно метра від поверхні снігового покрову.
Вони були надто громіздкими, щоб бути практичними в польових умовах, і явно занадто обмеженими, щоб суттєво вплинути на рятувальні роботи.

Робота одного з перших лавинних детекторів  RECCO R1. Фото: RECCO . com
Робота одного з перших лавинних детекторів RECCO R1. Фото: RECCO . com

Сучасний лавинний радар системи RECCO
Сучасний лавинний радар системи RECCO


Тепер, давайте перенесемося у наш час, і Ви побачите, що детектори RECCO розповсюдились практично на всі гірські види діяльності. Сигнали детекторів вже вміють долати 20 метрів снігу або 80 метрів повітря!

Безперечно, що рятувальні операції зараз виглядають зовсім інакше ніж 40 років тому. Але чи проводяться вони настількі ж більш ефективно?

Це й було запитанням-триггером для початку нещодавнього масштабного дослідження щодо ефективності проведення рятувальних робіт при лавинних аваріях.
Дані дослідження були проведені на основі звітів рятувальних команд Швейцарії у період з 1981 по 2020 роки.
Керівником досліджень виступив Сімон Рауч (Simon Rauch), який разом зі своїми колегами дослідив 1643 звіта у пошуках закономірностей.
Автори розділили вихідні дані на дві групи: період з 1981 по 1990 рік і загальний період (1981-2020 роки).

Виживання у лавині. Точки (дані в конкретному році), суцільна лінія (дані за 3 роки), пунктир (дані за десятиріччя)
Виживання у лавині. Точки (дані в конкретному році), суцільна лінія (дані за 3 роки), пунктир (дані за десятиріччя)


За результатами проведених досліджень вони виявили, що рятувальники загалом стали працювати швидше, а рівень виживання в цілому зріс.
І хоча професійні служби екстреної допомоги зараз набагато швидше реагують на виклик, ніж у 80-х роках, для самоо потерпілого критичим залишається швидкість реагування на аварію його товаришів, які знаходились поряд і лишились неушкодженими.

Як правило, «критичне лавинне поховання» (даний термін Сімон використовує у своїй роботі) відбувається , коли голова та грудна клітка жертви аварії повністю поховані під снігом.
Зі зрозумілих причин, у такому випадку, лавина значно виграє у часі від часу прибуття рятувальників.
Не зважаючи на всі інші обставини чи травми, людина, яка потрапила у снігову пастку, може задихнутися вже за 15 хвилин.

Імовірність виживання в лавині в залежності від часу потрапляння під товщу снігу
Імовірність виживання в лавині в залежності від часу потрапляння під товщу снігу


У рятувальній службі, що використовує авіацію для підльоту до місця аварії - час реакції на виклик завжби був головним фактором успішності цього порятунку.
За показником успішності, кількість рятувальних операцій, час яких займав приблизно 10 хвилин, за останні 40 років тільки зростала.
З іншого боку, Сімон повідомляє, що й вірогідність успішного порятунку потерпілого, навіть після десятків хвилин пуд лавиною, також зростала протягом цього часу.

З 1981 по 1990 рік порятунок, що був організований безпосередньо товаришами потерпілого, тривав у середньому 15 хвилин. За минулі роки вцей час знизився до 10 хвилин у середньому.
При цьому повний час рятувальної операції, що проводиться професійними рятувальними командами знизився з 153 до 90 хвилин.

Пошуково-рятувальні роботи після схордження лавини
Пошуково-рятувальні роботи після схордження лавини


Якщо подивитись на статистику зі звіту Сімона, можна побачити, що:

  • У період з 1981 по 1990 роки у лавинних аваріях виживали приблизно 43,5% жертв
  • За весь період дослідження відсоток виживших у лавинах склав 53,4%.


У звіті не йдеться по розподіл лавинних аварій по конкретним видам гірської діяльності, проте є висновки, що вдосконалення польових методів пошуку і медичних технологій значно підвищили шанс на виживання потерпілого.

Але, жодним чином дослідники не пропонують лише бездіянно чекати ще більшого розвитку технологій.
Сімон з колегами закликають кожного, хто стикнувся з лавинною аварією діяти якомога швидко!

«У цьому дослідженні виявлено, що ризик померти від задухи між 10 і 30 хвилинами після поховання під лавиною залишався незмінним протягом останніх чотирьох десятиліть, — йдеться у звіті Сімона, "що підкреслює найбільшу проблему в пошуку та порятунку людей…
Часове вікно для успішного порятунку є доволі коротким, і це слід враховувати всім зацікавленим сторонам і виробникам обладнання для захисту від лавин»
.

Теги: альпінізм, гори, лавини
Автор: Редакція 4sport.ua за матеріалами https://explorersweb.com/
Опубліковано в , Екстремальний спорт

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ

ІНШІ НОВИНИ РОЗДІЛУ