Одна з найпосушливіших зим за останні роки та одна з найспекотніших весен у горах Альп.
Екологічні наслідки аномалій останніх двох сезонів для всіх є очевидними та вже вийшли на перших шпальтах щоденних новин, особливо після драматичних подій Мармолади, де 3 липня внаслідок обвалу льоду від льодовика та сходу лавини загинули, були поранені та зникли без вісти велика кількість альпіністів
Трагедія, яка вразила альпіністів, приголомшених обвалом льодовика на звичайному маршруті Доломітових Альп, звернула увагу на умови безпечності високогірних маршрутів, породивши загальне почуття занепокоєння та тривоги.
Чи виправдана ця реакція конкретною реальністю фактів?
На це питання відповідає Паоло Комуне (Paolo Comune), директор Альпійської служби порятунку Валле-д'Аоста.
Паоло, у поточній ситуації Ви стикаєтесь із особливими ситуаціями погіршення та небезпеки на високогірних маршрутах?
Зрозуміло, що відсутність зимових опадів і тривалі періоди спеки минулого травня, часто з відсутністю нічних замерзань навіть на великій висоті, створили особливі гірськи умови сезону: умови льодовиків відповідають повному літньому сезону.
Проте, з точки зору відвідуваності, не варто драматизувати ситуацію: справа не в тому, що останні кілька років у серпні ми були в стані підвищеного ризику чи перед невідомо якими конкретними небезпеками.
Зрозуміло, що серед людей може бути занепокоєння, тому що, якщо надзвичайна спека триватиме, це може стати проблемою для тих, хто їде в гори.
Але на даний момент ми ще не досягли критичної відмітки і можемо прогнозувати майбутні глобальні події.
Тривала спека з дуже високою точкою замерзання створила умови, яким необхідно приділяти багато уваги, особливо щодо герметичності снігових мостів, які дозволяють подолати тріщини.
Проте вже останніми днями із загальним зниженням температури умови з цієї точки зору «нормалізувалися».
Коротше кажучи, ми, безумовно, перебуваємо в делікатній ситуації, яку необхідно оцінювати та контролювати кожен день; але це не створює занадто багато тривог.
Як слід оцінювати таку подію, як обвал льодовика Мармолада?
У цьому конкретному випадку оцінки гляціологів і експертів, як мені здається, сходяться: це дуже важко передбачуване явище.
На жаль, доля розпорядилася, так, щоб це сталося саме в ті години, коли туристи проходили по маршруту.
Зараз багато говорять про заборони доступу до льодовиків, але це «популістські» рішення, які не мають під собою раціонального підґрунтя і вони марні.
Хтось говорить про необхідність активізації моніторингу та випуску бюлетенів обвалення льодовиків, щось на зразок зимових бюлетенів лавинної небезпеки, але це дуже складна справа для впровадження. Лавинна небезпека визначається на місцевому рівні за допомогою різних оцінок, включаючи випробування, які проводяться техніками шляхом огляду снігового покриву,
Чи можна сказати, що загалом умови у високогір’ї поки що залишаються якщо не дуже хорошими, то задовільними?
Загалом, так.
Звичайно, є деякі маршрути, на яких вже з'являються ділянки "живого" льоду або деякі мікстові маршрути, які вже знаходяться в поганому стані. Я маю на увазі, наприклад, такий класичний маршрут, як Пунта-Джордані до Монте-Роза, де зараз є кілька проходів по "живому" льоду.
У цьому конкретному випадку я б не радив туристам проходити цей маршрут.
Але це інформація, яку необхідно перевіряти на даний конкретний момент або, ще краще, отримувати оновлену інформацію за дні до виходу в гори.
Однак зрозуміло, що за останні роки все змінилося, у тому сенсі, що характеристики багатьох маршрутів змінилися, і там, де раніше можна було пройти легко, тепер, можливо, є лід або якийсь прохід по мікстовій місцевості, що вимагає використання обладнання та відповідних навичкок.
Корисною порадою може бути отримання актуальної та оновленої інформації про маршрути. До яких осіб слід звертатися за такою інформацією?
Звичайно, сьогодні, як ніколи, є важливою перевірка умов високогірних маршрутів.
Власники гірських притулків та місцеві гірські гіди є найкращими контактами, котрі можуть повідомити про конкретну проблему на певному маршруті.
Власники гірських притулків знаходяться на місці та можуть збирати інформацію за допомогою безпосереднього спостереження або зі звітів альпіністів, які проходять через притулок.
Те ж саме стосується і гідів: якщо вони відмовляються від проходу по маршруту або кажуть, що не поведуть туди клієнтів, це, безперечно, сигнал, на який варто звернути увагу.
Повернемося до теми періодів надзвичайної спеки: чи є якісь особливі застереження для здійснення гірських подорожі в цих умовах?
Відповідь дуже тривіальна, але він найкорисніший і найефективніший спосіб: передбачте виходи на маршрут, наскільки це можливо рано, щоб закінчити сходження до настання найспекотніших годин або принаймні пройти найнебезпечніші точкии замерзання, такі як мости над тріщинами, кулуари, де є частими обвалення каміння.
Правильний розрахунок виходу на маршрт означає обмеження ризику натрапити на грозу після обіду, яка, особливо в періоди сильної спеки, може спричинити дуже жорстокі явища.
Крім того, шторм у горах також означає раптове зниження температури та наявність хмар і туманів, що може ускладнити визначення маршруту.
Тому також важливо уважно стежити за прогнозами погоди.
Варто дати деякі вказівки щодо того, як стежити за ситуаційними бюлетнями...
Сьогодні на наших смартфонах є різноманітні програми погоди, але ми повинні пам’ятати, що здебільшого ці програми призначені для надання приблизних даних.
Часто це прогнози погоди даються у макромасштабах.
Моя порада — ознайомитися зі звітами про погоду, виданими окремими регіонами, де ви можете знайти детальну інформацію про окремі області.
В цьому випадку Ви не повинні обмежуватися переглядом іконок із сонячком чи хмаринками, а повинні уважно все прочитати та приймати рішення на основі характеристик і тривалості маршруту, яким Ви хочете пройти.
До цього часу ми в основному говорили про маршрути льодовикового типу, але під час ще одного дуже спекотного літа, 2003 року, підвищення температури вплинуло на вічну мерзлоту гір, спричинивши значні зсуви на скельних маршрутах. Чи є ознаки того, що щось подібне повторюється?
Поки що такої ситуації ще не було.
Ці події дуже важко передбачити. Я б сказав, що альпіністові майже неможливо розпізнати ризик за попереджувальними ознаками.
Знову ж таки, інформація від місцевих гідів може бути дуже корисною.
Гіди, що зазвичай часто ходять певними маррутами, можуть звертати увагу на дрібні події чи зміни на місцевості та трактувати їх як тривожні дзвіночки.
Проте повторюю: явища, пов’язані з таненням вічної мерзлоти, дуже складні та мають дуже тривалу інерцію: тижня чи десяти днів надзвичайної спеки, звичайно, недостатньо, щоб їх запустити.
Отже, наразі, зберігаючи дуже високу увагу, ми не повинні дозволити собі паніку.
Що станеться в найближчі тижні та місяці, ще невідомо: можливо, надзвичайна спека повернеться, і тоді у нас, ймовірно, виникнуть серйозні проблеми, з якими доведеться боротися. Або навпаки, почнеться похолодання та погана погода, і нам доведеться відмовитися від сходження в гори… але принаймні льодовики зможуть зітхнути з полегшенням!