https://4sport.ua/Всі новини спорту, календар та анонси подій, всі результати та статті. Все про спорт на 4sport.uaruadmin@4sport.uahttps://4sport.ua/img/site/100x100.gifhttps://4sport.ua/https://4sport.ua/Thu, 25 Apr 2024 16:02:47 +030010 searchhttps://4sport.ua/search.php альпінізм https://4sport.ua/news?id=36489 IMAGE[[92373||center||перший етап Кубка України з техніки альпінізму 2024. Фото Петро Страхов]] Завершився перший етап Кубка України з техніки альпінізму! Змагання відбувалися з 18 по 21 квітня у місті Одеса за сприяння альпклубу Одеса. Традиційно учасники проходили кваліфікацію, де перевіряли свою техніку та знання у чотирьох різних напрямках: лазіння на трудність, льодолазіння, ШТО та перила. Після цього 6 найсильніших зв'язок за результатами балів, вийшли у фінал. IMAGE[[92374||center||перший етап Кубка України з техніки альпінізму 2024. Фото Петро Страхов]] IMAGE[[92375||center||перший етап Кубка України з техніки альпінізму 2024. Фото Петро Страхов]] Траса фіналу була надзвичайно цікавою та складною, з багатьма технічними етапами. Учасники продемонстрували високий рівень підготовки, особливо в таких важких умовах. Боротьба за перше місце була надзвичайно напруженою, з різницею в 28 секунд між переможцем та другим місцем. IMAGE[[92376||center||перший етап Кубка України з техніки альпінізму 2024. Фото Петро Страхов]] IMAGE[[92377||center||перший етап Кубка України з техніки альпінізму 2024. Фото Петро Страхов]] Вітаємо призерів! 1 місце: Команда "Київ 2" - Денис Євдокимов та Валерій Булат 2 місце: Команда "Одеса 1" - Антон Антіпов та Олександр Павленко 3 місце: Команда "Харків 3" - Альберт Лобанов та Світлана Слічко Висловлюємо подяку за професійну організацію та підготовку Альпклубу Одеса, Мстиславу Горбенко, Володимиру Горохову, поставнику трас Олексію Вишневу, а також всім суддям та волонтерам. IMAGE[[92378||center||перший етап Кубка України з техніки альпінізму 2024. Фото Петро Страхов]] IMAGE[[92379||center||перший етап Кубка України з техніки альпінізму 2024. Фото Петро Страхов]] Ці змагання стали можливими завдяки мужнім хлопцям та дівчатам, які зараз захищають Україну. Ми закликаємо продовжувати підтримувати та допомагати ЗСУ, щоб наблизити перемогу України! Другий етап Кубку України з техніки альпінізму відбудеться на скелях Черкаської області з 19 по 22 вересня. Повний Календар національних змагань з альпінізму на 2024 рік Ви можете переглянути на нашому сайті >>>> IMAGE[[92380||center||перший етап Кубка України з техніки альпінізму 2024. Фото Петро Страхов]] Результати змагань Thu, 25 Apr 24 12:07:33 +0300 36489 4sport.ua альпінізм https://4sport.ua/news?id=36488 Заплановані на цю весну експедиції на Тибетські восьмитисяники знаходяться під загрозою або вже скасовані. Причини знову адміністративні. Влада Китаю не дає "зеленого світла" для альпіністів. Деякі учасники експедицій пару днів тому дали "останній сигнал". Через свої соціальні мережі вони повідомили, що відмовляються від своїх планів на восьмитисянику Шишабангма (Shishapangma, 8027 метрів) або на північній стороні Евересту і починають працювати над новими цілями, щоб не змарнувати сезон. IMAGE[[92369||center||Шишабангма (Shishapangma, 8027 метрів). Фото Hiroki Ogawa]] Днями з Китаю надійшло підтвердження: влада знову втручається в сезон альпіністських сходжень і на восьмитисячник Шишабангма, і на північній стіні Евересту. Також, раніше, повідомлялося, що й восьмитисячник Чо-Ойю не відкриється цієї весни. Найбільш несподіваним радикальним заходом є підтвердження повного закриття гори Шишабангма цієї весни. Тож, жодних пермітв на сходження на цю гору Китай видавати у сезоні 2024 року не планує, незважаючи на той факт, що все вказувало на відновлення нормального альпіністського сезону. На початку весни чимало альпіністів чекали дозволів на сходження на Шишабангму, бо цє єдина гора, якої не вистачає багатьом "колекціонерам вершин", що планують завершити програму "14х8000". Серед них такі альпінсти як: японець Наоко Ватанабе (Naoko Watanabe), італієць Маріо В’єльмо (Mario Vielmo), а також пакистанці Сірбаз Хан (Sirbaz Khan) і Шехрозе Кашіф (Shehroze Kashif), а також декілька непальсьских шерп: Мінгма Галйе Шерпа (Mingma Gyalje Sherpa), Дава Галйе Шерпа (Dawa Gyalje Sherpa), Пасанг Тенді Шерпа (Pasang Tendi Sherpa). З іншого боку, операція по вивезенню тіл загиблих у 2023 році альпіністів з Шишабангми залишається "підвішеною у повітрі". Цю операцію планував Нірмал Пурджа (Nirmal Purja) а керівником групи альпіністів мала стати норвежка Крістін Харіла (Kristin Harila). IMAGE[[92370||center||північна сторона Евересту]] Паралельно з підтвердженням остаточного закриття Шишабангми, претенденти на північну стіну Евересту все ще чекають видачі пермітів. Згідно з інформацією, надісланою кілька тижнів тому, уряд Китаю встановив останній тиждень квітня як крайній термін для отримання дозволів на сходження та візи до Тибету. Однак нещодавнє оновлення інформації вказує на те, що дата знову буде відкладена. Як зазначили деякі агентства, Китай не буде видавати ці дозволи до закінчення святкування Першого травня, яке триватиме до 5 числа, іншими словами, ніяких новин з цього приводу не очікується принаймні до 7 травня. Ця затримка може означати, що з північної сторони Евересті цього сезону також сходжень не буде. У кращому випадку, експедиції мають лише місяць, щоб здійснити сходження на Еверест по північному схилу. І хоча деякі агентства вважають, що вони можуть виконати всі заходи за три тижні, невизначеність щодо точної дати початку експедиції може призвести до повної їх відміни. Влада Китаю не дає "зеленого світла" для альпіністів. Thu, 25 Apr 24 11:33:21 +0300 36488 4sport.ua альпінізм https://4sport.ua/news?id=36487 IMAGE[[92364||center||Альпіністи підходять до небезпечних ділянок на Аннапурні. Фото: Ірина Галай]] Як ми повідомляли раніше, 12 квітня 2024 року на вершину десятої за висотою гори у світі Аннапурна (Annapurna I, 8091 м) здійснили сходження відразу дві українські альпіністки: Ірина Галай (м. Мукачево) та Ірина Караган (м. Дніпро)! Тим самим Ірина Галай та Ірина Караган стали першими українськими альпіністками, які здійснила сходження на вершину восьмитисячника Анапурна! Проте, у той ждень на схилі Аннапурни перебував ще один український альпініст - Павло Сидоренко (м. Харків), на рахунку якого до цього часу були сходежння на вершини К2 (у 2021 році), Манаслу (2019 рік, без використання кисневих балонів), Еверест (2019 рік), Уаскаран, Альпамайо, Гідден Пік (до відмітки 8000 метрів), Аконкагуа, Охос-де-Саладо, Хан-Тенгрі, Пік Абу Алі ібн Сіни, Чімборасо, Деналі та інші... Оскільки цьогорічне сходження на Аннапурну відбувалось в неймовірно швидкому темпі і, можливо, цей сезон на горі є найкоротшим за всю альпіністську історію Аннапурни, майже всі альпіністи не мали змогу повноцінно акліматизуватись та підготуватись до сходження на гору. Коли відкрилося перше погодне вікно, після того, як до третього висотного табору були встановлені мотузки, кожен альпініст на горі мав обрати: вершина чи додому. А після того, як на вершину зійшла перша хвиля альпіністів, усі гідди та шерпи на горі зібралися та поїхали з базового табору. Більш того, деяки з альпіністів навіть не пустилися своїм ходом до базового табору з вершини, прямо з третього висотного табору їх на гелікоптері доправили прямо в Катманду. Одними з цих альпіністів були українці: Ірина Караган та Павло Сидоренко. І, якщо сходження Ірини пройшло хоч і надзвичайно важно, але вдало, у виппадку з Павлом ситуація була на межі життя та смерті.... IMAGE[[92365||center||Ірина Галай у третьому висотному таборі на Аннапурні. Фото: Ірина Галай]] Інша наша альпініста, Ірина Галай, що провела на вершині Аннапруні близько години, а потім почала спускатися розповіла, що вона дуже обережно обходила зону без закріплених мотузок. «По дорозі вниз я бачила, як шерпи допомагали одному хлопцеві, який був у поганому стані», — сказала вона. «Я лише пізніше дізнався, що це був ще один українець Павло Сидоренко». Сидоренко так і не досяг вершини Аннапурни. Він знепритомнів під час сходження, на ділянці вище четвертого табору. «Я не впевнена, чи був у той момент поряд з ним його гід-шерп, але Павло провів багато часу, просто лежачи на схилі», — сказав британський альпініст Самуїр Рашид (Samuir Rashid). Зрештою шерпи, які спускалися з вершини, та проходили біля Павла допомогли йому. Чеська альпіністка Клара Колоухова (Klara Kolouchova) зустріла Пала біля 18:00 вечора, приблизно за 200 метрів над четвертим висотним табором, коли вона спускалася з вершини. IMAGE[[92366||center||Ірина Галай на вершині Аннапурни, 12 квітня. Фото: Mingma Dorchi Sherpa]] «У той час, коли я підійшла до нього, Павла вже транспортували на мотузці три шерпи, одним з яких був мій гід - Чхепал Шерпа (Chhepal Sherpa). Коли я підійшла ближче, Павло майже не спілкувався (якщо взагалі мав можливість розмовляти). Він не міг поворухнутися і лише вказав на груди, сигналізуючи, що йому важко дихати. У мене була при собі екстрена адреналінова ручка, яку я приклала до його стегна. Незабаром після цього йому вдалося стати на ноги, і за підтримки шерп він міг самостійно, повільно, просуватися до четвертого висотного табору. Я переконалася, що він пристрахований короткою мотузкою до іншого шерпи, і продовжила спуск до четвертого табору. Опинившись там, я поговорила з Еллі Пеппер, яка була у таборі і готувалася до сходження на вершину. Вона погодилася зробити Павлові укол дексаметазону, щойно він досягне четвертого табору. Як тільки ми домовилися про це, я продовжила спускатися до третього табору у темряві. Рано вранці наступного дня рятувальна вертолітна команда підібрала українців Павла Сидоренко та Ірину Караган і доставила їх до базового табору. Вважаю, що застосування адреналіну разом з дексаметазоном врятувало йому життя.» - повідомила Клара Колоухова. Як Колухова, так і Рашид розповіли в інтерв'ю сайту ExplorersWeb, що Ірина Караган дуже втомилася і потребувала підтримки під час спуску. IMAGE[[92368||center||Павло Сидоренко під час сходження на Еверест, 2019 рік]] «Я не думаю, що між двома українками Іриною Галай та Іриною Караган було змагання за те, щоб бути першими на вершині, тому що було зрозуміло, що одна набагато сильніша за іншу», — сказав Рашид. «Я сходив з Галай більшу частину часу, і вона надзвичайно сильна та вміла». Ірина Галай та її шерпа Мінґма Дорчі дісталися третього висотного о 18:00 вечора, коли настала ніч. Потім вони пішли спати. Журналісти ExplorersWeb запитали Ірину Галай, що сталося на схилі гори, коли вона прокинулася наступного ранку (13 квітня), і ось що вона відповіла: «Коли я прокинулася в таборі 3 після сходження на вершину, я зрозуміла, що багато людей у ​​таборі готуються до евакуації гелікоптером. Однією з них була Ірина Караган. Я порадила їй не робити цього, тому що ключова ділянка маршруту знаходиться між табором 2 і табором 3, і якщо хтось не пройде її по схилу, то навряд чи можна вважати все сходження на Аннапурну успішним. Але вона відповіла мені, що почувається дуже погано і хоче бути поруч з Павлом. Разом з ними на гелікоптері також вилетів ще один непалець». IMAGE[[92273||center||Ірина Караган на вершині восьмитисячника Аннапурна]] Колухова і Рашид також підтвердили, що Караган з третього табору полетіла гелікоптером. Вони не могли сказати, чи вона занадто втомилася, щоб продовжувати спуск самостійно. Корухова сказала, що Караган виглядала дуже виснаженою, але не хворою. «Коли ми думаємо, що не можемо йти далі, стає незрозуміло, скільки ще може витримати людське тіло», — сказав Рашид. «Я також не почувався на 100% спускаючись схилом, і мені також запропонували евакуацію гелікоптером. Мій шерп наполягав на цьому, але я відмовився Я краще помру, ніж мене заберуть гелікоптером, сказав я тоді шерпу. Я дуже категоричний у цьому питанні — справжнє сходження починається й закінчується в базовому таборі, і крапка. Я кажу це кожному альпіністу. Сходження на вершину, частину шляху на якому можна подолати на вертольоті, — це не сходження на вершину», — пояснив він Рашид і Галай сказали, що деяких непальців також переправили гелікоптером з гори, але вони не знають, хто вони. Ми запитали прес-секретаря Seven Summit Treks по зв’язках з громадськістю, чи хтось із членів їхньої команди був доставлений літаком із табору 3. Ми чекаємо відповіді. Журналісти ExplorersWeb також запитали про цю ситуацію Ірину Караган, а також Аллі Пеппер. На цей час ми все ще чекаємо їхньої відповіді. IMAGE[[92367||center||Базовий табір Аннапурна. Фото: Ірина Галай]] Сходження на межі життя та смерті.... Thu, 25 Apr 24 10:54:01 +0300 36487 4sport.ua альпінізм https://4sport.ua/events?id=36486 Чемпіонат Києва з техніки альпінізму на природньому рельєфі «Кримські зв’язки 2024» Чемпіонат Києва з техніки альпінізму на природньому рельєфі «Кримські зв’язки 2024» Wed, 24 Apr 24 11:13:27 +0300 36486 4sport.ua альпінізм https://4sport.ua/events?id=36485 відкритий Чемпіонат Черкаської області з альпінізму: "Кубок Федерації - 2024" відкритий Чемпіонат Черкаської області з альпінізму: "Кубок Федерації - 2024" Wed, 24 Apr 24 11:10:58 +0300 36485 4sport.ua альпінізм https://4sport.ua/news?id=36484 IMAGE[[92359||center||Чемпіонат м. Києва з техніки альпінізму на природньому рельєфі. Фото Федерація Альпінізму і Скелелазіння Міста Києва]] 18 травня на скелях Житомирської області (Денеші) відбудеться Чемпіонат м. Києва з техніки альпінізму на природньому рельєфі «Кримські зв’язки 2024». Запрошуємо всіх бажаючих! Попередня програма змагань: 9:00 Початок реєстрації. 9:30 Закінчення реєстрації. Жеребкування. 9:45 Відкриття змагань. 10:00 Перегляд траси. 10:15 Старт. 18:30 (або після фінішу заключної зв'язки) Підбивання підсумків. 19:00 (або після підбивання підсумків) Нагородження переможців та призерів. IMAGE[[92360||center||Чемпіонат м. Києва з техніки альпінізму на природньому рельєфі. Фото Федерація Альпінізму і Скелелазіння Міста Києва]] Попередні заявки подаються у електронному вигляді на email fais.kiev@gmail.com та приймаються до 23:59 15 травня 2024 року. У заявці зв'язка вказує: ПІБ, рік народження, секцію, спортивну кваліфікацію. Стартовий внесок 500 грн з учасника. Для членів ФАіС м. Києва, що сплатили внесок за 2024 рік - 200 грн. Якщо зв'язка не була заявлена попередньо, з такої зв'язки додатково стягується стартовий внесок - 200 грн. Переможці змагань нагороджуються призами, грамотами та медалями! IMAGE[[92361||center||Чемпіонат м. Києва з техніки альпінізму на природньому рельєфі. Фото Федерація Альпінізму і Скелелазіння Міста Києва]] Важливі деталі: До участі в змаганнях допускаються команди у складі двох учасників, що заявилися на змагання. Змагання проходять в один етап. Жіночі зв`язки виступають у загальному заліку Зв'язки, які не заявились попередньо, будуть допущені до змагань лише при наявності можливості та тільки після проходження всіх зв'язок, які подали попередні заявки. Остаточний регламент змагань буде опублікований після 1 травня. ВАЖЛИВО! Згідно порядку присвоєння розрядів для присвоєння третього розряду необхідно пройти трасу з техніки альпінізму. Здати членські внески в день змагань не буде можливим, тому потурбуйтеся про це завчасно. Анонс змагань Wed, 24 Apr 24 11:04:51 +0300 36484 4sport.ua альпінізм https://4sport.ua/news?id=36483 IMAGE[[92348||center||Віктор Антонович Яковина. Фото Igor Konoplyasty (Inst: @konopliastyi)]] 20 квітня у київському Будинку Вчених - відбулось святкуваня 90-річчя видатного київського альпініста Віктора Яковини. 90-річчя Віктора Антоновича Яковини - яскравий приклад того, яким може бути святкування ювілею майстра спорту з альпінізму. Численні гості, друзі, рідні та знайомі зібралися цієї суботи, 20 квітня, у київському Будинку вчених, щоб привітати ювіляра. IMAGE[[92351||center||20 квітня у київському Будинку Вчених - відбулось святкуваня 90-річчя видатного київського альпініста Віктора Яковини.]] IMAGE[[92350||center||20 квітня у київському Будинку Вчених - відбулось святкуваня 90-річчя видатного київського альпініста Віктора Яковини.]] Іменинник жваво приймав побажання, обійми та посмішки, спілкувався з гостями, із блиском в очах розповідав історії з життя, уважно слухав розповіді інших про спільні пригоди, показував на світлинах своїх товаришів зі сходжень. У такій теплій атмосфері Віктора Антоновича вітали товариші по клубу, голови обласних федерацій альпінізму та скелелазіння, тиснули руку українські Сніжні Барси та вручала нагороду Ганна Ясинська, президент ФАІС України @uaclimbing , а ветерани альпінізму виконували пісні під гітару та зачитували сонети, присвячені ювіляру. Дякуємо Віктору Антоновичу за Вашу науку, настанови та безцінний досвід! Бажаємо Вам зберегти той оптимізм, любов до альпінізму та життя, якими Ви так щедро ділитеся з молодшими поколіннями. Міцного Вам здоров'я, ще більше енергії та світлих моментів у житті! Вдячні за теплий прийом Будинку вчених НАН України, а також усім гостям, що завітали на святкування. IMAGE[[92349||center||20 квітня у київському Будинку Вчених - відбулось святкуваня 90-річчя видатного київського альпініста Віктора Яковини.]] Віктор Антонович народився 15 квітня 1934 року у місті Києві. Закінчив Київський політехнічний інститут ⠀ Працював у Інституті механіки АН України, СКБ п/я 62, на Київському заводі обчислювальних та управляючих машин, в СКБ Інституту кібернетики Академії Наук України, як талановитий інженер- конструктор був нагороджений срібною медаллю Виставки досягнень народного господарства (ВДНГ) за успіхи в науково-виробничій діяльності ⠀ Наприкінці 80-х очолював Український республіканський клуб альпіністів. Багато років очолював секцію альпінізму в КПІ ⠀ Один із авторів розробки нормативної документації нової на той час виробничої діяльності в Україні – промисловий альпінізм Працював інструктором з альпінізму в альптаборах. Неодноразово брав участь у рятувальних роботах в горах, в Арменії ⠀ Виступав на чемпіонатах у складі команди «Спартак» IMAGE[[92352||center||20 квітня у київському Будинку Вчених - відбулось святкуваня 90-річчя видатного київського альпініста Віктора Яковини.]] IMAGE[[92353||center||20 квітня у київському Будинку Вчених - відбулось святкуваня 90-річчя видатного київського альпініста Віктора Яковини.]] Найвищі здобутки в альпінізмі: 1963: Вершина Чатин - відзначено як найкраще сходження року в технічному класі команди українського «Спартака» 1964: Чемпіон СНД в технічному класі, першопрохід Північно-Східної стіни піку Енгельса на Памірі (6А) Тричі призер чемпіонатів СНД: - 1962: Пік Щуровського, першопрохід Північної стіни (5Б) - 1969: Пік Вільної Кореї, першопрохід Північної стіни (5Б) - 1977: Пік Москва, першопрохід по Північно-Східній стіні (5Б) Тричі Чемпіон України: - 1959: Аманауз (клас траверсів) - 1962: Пік Щуровського по Північній стіні (5Б), технічний клас - 1971: Першопрохід на Шхельду Центральну по Північній стіні (5Б), технічний клас Чотириразовий призер Чемпіонатів України: - 1958: Коштан, першопрохід (4Б) - 1958: Дихтау, траверс (5А) - 1959: Домбай-Ульген Схід. по Південній стіні (5Б) 1962: Пік Вільної Іспанії по Східній стіні (5Б) IMAGE[[92354||center||20 квітня у київському Будинку Вчених - відбулось святкуваня 90-річчя видатного київського альпініста Віктора Яковини.]] IMAGE[[92355||center||20 квітня у київському Будинку Вчених - відбулось святкуваня 90-річчя видатного київського альпініста Віктора Яковини.]] IMAGE[[92356||center||20 квітня у київському Будинку Вчених - відбулось святкуваня 90-річчя видатного київського альпініста Віктора Яковини.]] IMAGE[[92357||center||20 квітня у київському Будинку Вчених - відбулось святкуваня 90-річчя видатного київського альпініста Віктора Яковини.]] 90-річчя Віктора Антоновича Яковини - яскравий приклад того, яким може бути святкування ювілею майстра спорту з альпінізму. Wed, 24 Apr 24 10:55:21 +0300 36483 4sport.ua альпінізм https://4sport.ua/news?id=36482 IMAGE[[92311||center||відкритий Чемпіонат Черкаської області з альпінізму: "Кубок Федерації - 2024" . Фото Черкаська Федерація Альпінізму і Скелелазіння]] З 20 по 21 квітня у м. Черкаси на навчально-тренувальній базі КЗ «ОСДЮСШОР» ЧОР (м. Черкаси, вул. Пастерівська, 102) відбувся відкритий Чемпіонат Черкаської області з альпінізму: "Кубок Федерації - 2024" Змагання проводилися Черкаською федерацією альпінізму та скелелазіння, в пам'ять друзів Буренка Володимира та Ткаченко Олексія/ В цьому році до змагань були допущені дитячі команди, та змагалися в загальному заліку. За результатами змагань переможцями та призерами стали: 1місце Кропивницкий-1 Набок Євгеній Якименко Руслан 2 місце Черкаси-4 (діти) Овчаренко Роман Іщенко Максим 3 місце Черкаси-3 "Харизма і відвага" Матющенко Сергій Барбаш Тетяна 4 місце Черкаси-1 (діти) Коваленко Дмитро Черінько Катерина 5 місце Черкаси-2 "Лютий - маятник" Кудряшов Денис Журавльов Юрій 6 місце Луганськ-1 "Сумо с умом" Ганусенко Олексій Можаєва Надія GAL[[36481]] Вітаємо учасників змагань з досягненням та новим досвідом, бажаємо розвитку та нових досягнень Дякуємо ЗСУ за цю можливість! Всі зібрані кошти, а саме 6000грн підуть на гарячий збір. Результати змагань Wed, 24 Apr 24 10:26:25 +0300 36482 4sport.ua скелелазіння https://4sport.ua/news?id=36480 IMAGE[[92307||center||Танжі Мерард (Tanguy Merard) на маршруті "Hannigraal" категорії 9b. Фото @JOCELYNCHAVY]] Французький скелелаз Танжі Мерард (Tanguy Merard) повідомив у своєму блозі в соцмережах про відкриття ним одразу двох найскладніших маршрутів світу: "La cinquantaine éclatante" категорії 9а+ та "Hannigraal" категорії 9b. Обидва маршрути розташовані на скелі "l'Battoir" неподалік від Гренобля. Зазначимо, що це перший маршрут категорії 9b у кар'єрі Танжі! "Коли я прибув до скелі під назвою "l'Battoir" неподалік від Гренобля, у мене була ціль пройти один з варінтів, який я вигадав з другом, коли подолав два дні тому свій новий проєкт під назвою "La cinquantaine éclatante" категорії 9a+. З першої спроби я пройшов варінант нового маршруту, назвавши його "Brouncha" і надавши йому категорію 9a. Того ж дня я випробував ще більш складний проєкт на скелі, який ми пробували разом з Себастьяном Берте. Цей проєкт складається з ділянки категорії 9а та продовжується лінією «La cinquantaine éclatante» 9a+. Тож я стуртував на маршруті без будь-яких очікувань, просто щоб побачити, що це таке, кажучи собі, що якщо я пройду першу частину (9a), це вже буде добре. Але я пролітав над зачіпками дуже легко і неочікувано для себе дістався вершини першої ділянки. Далі я вже віддав усе, що міг, щоб подалати ключ маршруту на валуні і повернутися до скельного лазіння та заспокоїтися, перш ніж пройти останні перехвати до ТОПу. Все було ідеально і я пройшов свій проєкт. Я був у шоці та був здивований, що щойно завершив свій перший маршрут категорії 9b під назвою "Hannigraal" IMAGE[[92308||center||Танжі Мерард (Tanguy Merard) на маршруті "Hannigraal" категорії 9b. Фото @JOCELYNCHAVY]] Що стосується самої категорії маршруту, то "Hannigraal" для мене набагато важчий, ніж усі інші 9а+, які я проходив. Я трохи сумнівався щодо 9b, оскільки пройшов лінію супершвидко, але маршрут мені дуже підходить по стилю. У мене також була дискусія щодо цього з Ніко пелорсоном та Себастьяном Бертом, які пробували пройти маршрут, і вони сказали мені, що погоджуються зі мною щодо категорії 9b." - повідомив Танжі IMAGE[[92309||center||Танжі Мерард (Tanguy Merard) на маршруті "Hannigraal" категорії 9b. Фото @JOCELYNCHAVY]] Зі свого боку зазначимо, що з цим проходженням в активі 20-річного Танжі Мерарда значаться вже 10 маршрутів категорії 9а+ і складніше, включаючи один маршрут категорії 9b (свій перший маршрут такої категорії він пройшов у 2021 році на лінії "La moustache qui fâche"), що ставить його на 16 місце серед найсильніших скелелазів світу, що пройшли вісім та більше маршрутів категорії 9а+ та складніше! Докладніше про це читайте в нашій статті: НАЙСКЛАДНІШІ СКЕЛЕЛАЗНІ МАРШРУТИ У СВІТІ в активі 20-річного Танжі Мерарда значаться вже 10 маршрутів категорії 9а+ і складніше Mon, 22 Apr 24 17:56:02 +0300 36480 4sport.ua скелелазіння https://4sport.ua/news?id=36479 IMAGE[[92303||center||Нашу збірну у Суре представляли 9 спортсменів, що змагалися у різних вікових групах. Фото Федерація альпінізму і скелелазіння України]] Цими вихідними в португальському місті Суре відбувся другий етап змагань з боулдерінгу на етапі Кубку Європи 2024 серед юніорів. У цих змаганнях, серед представників 20 країн, була представлена й Україна. Нашу збірну представляли 9 спортсменів, що змагалися у різних вікових групах За результатами змагань, найвищу сходинку серед наших спортсменів посіла дніпрянка Рафаель Казбекова - 3 місце у віковій групі B! У кваліфікаційному раунді Рафаель єдина у своїй групі подолала 4 з 6 боулдерингових проблем, вийшовши до фіналу з першого місця. У фіналі дніпрянка подолала всі 4 проблеми, проте поступилася своїм конкуренткам за друге та перше місце лише кількістю витраченихх спроб, причому дві проблеми вона пройшла флешем - з першої спроби! Нагадаємо, що у першому етапі змагань з боулдерингу, що проходив 5-7 квітня у італійському місті Курно, Рафаель Казбекова здобула золото! IMAGE[[92304||center||Рафаель Казбекова - 3 місце у віковій групі B. Фото Федерація альпінізму і скелелазіння України]] Нажаль, інші наші спортсмени не вийшли до фіналу змагань, зупинившись на етапі кваліфікація. вікова група юніори (U20): 13 місце - Максим Внуков (м. Харків) 26 місце - Аліна Безсонова (м. Краматорськ) 27 місце - Ксенія Захарова (м. Харків) 28 місце - Даниїл Самишев (м. Київ) вікова група А (U18) 22 місце - Дмитро Беспалий (м. Харків) 38 місце - Олександр Небога (м. Одеса) вікова група B (U16) 3 місце - Рафаель Казбекова (м. Дніпро) 20 місце - Макар Іванов (м. Київ) 22 місце - Єва Стенкова (м. Нікополь) Наступний етап молодіжного Кубку Європи з боулдерингу відбудеться з 3 по 5 травня в австрійському місті Грац Повний Календар змагань зі скелелазіння на 2024 рік Ви можете подивитись на нашому сайті >>>> Результати змагань у португальському Суре Sun, 21 Apr 24 21:11:45 +0300 36479 4sport.ua скелелазіння https://4sport.ua/news?id=36478 IMAGE[[92299||center||Яннік Флоє (Yannick Flohé)]] Німецький скелелаз Яннік Флоє (Yannick Flohé) повідомив у своєму блозі в соцмережах про проходження ним одного зі складнішим маршрутів світу: "Lazarus" категорії 9а+, що рзміщений на скелях Франкенюри (Frankenjura, Німеччина). Від редакції: Цей маршрут, що має довжину приблизно 15 метрів, і ключ ухилом приблизно 50°, з самого початку був проєктом Маркуса Бока (Markus Bock), був вперше пройдений у грудні 2022 року німцем Моріцом Вельтом (Moritz Welt), який призначив маршруту категорію 9а+ виходячи з кількості спроб (більше 30) і зусиль, що були ним затрачені на пролаз У вересні 2023 року маршрут вперше був повторений німцем Александром Мегосом (Alexander Megos) лише за три спроби, при цьому Мегос відмітив, що це не найважчий 9а+, але й і не 9а. У 2024 році друге повторення маршруту виконав німець Яннік Флоє (Yannick Flohé) "Я спробував пройти маршрут ще на минулих вихідних, коли на вулиці було +25 градусів. Я добрався до останнього перехвату, але зірвався. А буквально вчора, я зупинився на цих скелях, їдучи в Мюнхен на командний тренувальний збір і пройшов маршрут за 4 спроби!" - повідомив Яннік у інтервью сайту 8a.nu. Зі свого боку зазначимо, що 24-річний Яннік Флоє, який є одним з найсильніших боулдерингистів світу, що має на своєму рахунку чотири проблеми категорії 8С+ та звання бронзового чемпіона світу 2019 року та чемпіона світу 2021 року, з цим проходженням додає у свій актив вже другий скельний маршрут категорії 9а+ (першу таку категорію він пройшов весною 2021 року) і стає одним з 92 скелелазів світу, що подолали два та більше маршрутів категорії 9а+ Докладніше про це читайте в нашій статті: НАЙСКЛАДНІШІ СКЕЛЕЛАЗНІ МАРШРУТИ У СВІТІ Німецький скелелаз Яннік Флоє (Yannick Flohé) повідомив у своєму блозі в соцмережах про проходження... Sat, 20 Apr 24 10:43:11 +0300 36478 4sport.ua альпінізм https://4sport.ua/news?id=36477 IMAGE[[92295||center||Еверест. Маршрут сходження 2024 року]] Згідно з даними департаменту туризму Непалу, станом на 18 квітня, було видано 4 перміти на сходження на вершину Евересту для українських альпіністів. UPD: Сьогодні також з'явилась інформація, що на Еверест планує сходження ще одна українка. Таким чином, щонайменше три чоловіки та дві жінки (серед них - Антоніна Самойлова ) планують сходження на Еверест. IMAGE[[92296||center||дані Департаменту туризму Непалу, станом на 18 квітня]] Нагадаємо, що за всю історію Евересту на її вершині побувало 35 українських альпіністів (включаючи шістьох жінок), які здійснили загалом 43 успішних сходжень. Детальніше про цю статистику Ви можете прочитати в нашій статті: Українці на Евересті: статистика сходжень: за всю історію Евересту на її вершині побувало 35 українських альпіністів (включаючи шістьох жінок), які здійснили загалом 43 успішних сходжень. Fri, 19 Apr 24 18:55:51 +0300 36477 4sport.ua альпінізм https://4sport.ua/news?id=36476 IMAGE[[92291||center||Антоніна Самойлова]] Майже стратосфера, відсутність кисню, круті та дуже небезпечні схили гори, екстремальні температури до -50 градусів та штормовий вітер до 320 км/год: українська альпіністка Антоніна Самойлова планує встановити новий рекорд— стати першою українською альпіністкою, що зійшла на Еверест тричі та «підняти із собою» фото А3 будь-кого, хто зробить донат для «Госпітальєрів». Антоніна (уродженка міста Черкаси) була єдиною з України, хто заніс наш прапор на Еверест в 2022 році. Тоді альпіністка йшла з закликом «Stand with Ukraine». В 2023 році Тоня зробила історичне відео — першу в світі дронову зйомку на вершині Евересту з українським прапором. Це відео набрало мільйони переглядів та моментально розлетілося по українським та закордонним ЗМІ вкотре нагадавши світу про війну в Україні. Від редакції: IMAGE[[92292||center||Антоніна Самойлова]] Наразі на рахунку 35-річної черкащанки Антоніни Самойлової, окрім численних сходжень на інші, менш високі гори, значатсья три восьмитисячника, на які вона здійснила чотири сходження: Еверест (у 2022 та у 2023 роках) ставиши першою українкою, яка двічі зійшла на Еверест К2 (у 2022 році ), Манаслу (у 2023 році), на якому вона стала першою українською альпіністкою! Цьогорічна місія альпіністки ще важливіша, адже за три роки війни українці втомилися, а новини про війну пішли з головних шпальт міжнародних газет. Світова спільнота звиклась і почала забувати, що саме ми стоїмо на варті їх спокою. Тож, вважаю, доречним нагадати - втретє - з вершини Евересту, про те, що ми боремося за свободу. Тому цього разу на моєму прапорі буде написано: «Still fighting for freedom»,- зазначає альпіністка. Своє сходження альпійська хоче перетворити на допомогу українському волонтерському медичному батальйону “Госпітальєрам”. Всі виручені кошти підуть на портативні кисневі концентратори “Saros”. “Госпітальєри” зможуть використовувати їх на всіх ланках евакуації — від броньованих пікапів кейс-еваку до стабілізаційних пунктів. Наразі, у захисників є потреба у двох таких концентраторах, вартість одного сягає більше 500 000 гривень. Тож Тоня ставить собі за ціль зібрати щонайменше мільйон. - Оскільки мій батько і брат служать в ЗСУ. Батько рік був на передовій, я не по чутках знаю, наскільки важливі збори і що по суті хлопці на передовій тримаються завдяки нашій підтримці, - розповідає Тоня. Щоб взяти участь, треба в коментарях під постом альпіністки в інстаграм, залишити свою “ставку” для «Госпітальєрів». Переможець буде визначений Random 5 травня о 12.00. IMAGE[[86787||center||Антоніна Самойлова на вершині К2. липень 2022]] Що отримає переможець ? Фото А3 переможця Тоня занесе на вершину світу та зробить перше фото на “даху землі” з ним та українським прапором. А також - пост у своєму інстаграм у співавторстві з автором донату та публічно подякує за добру справу для захисників. - Це буде важка місія, адже на такій висоті природа проти тебе. Чого тільки варті сходи Гіларі (технічно складний схил гори Еверест висотою 13 метрів), льодоспад Кхумбу, - говорить Антоніна Своє сходження альпійська хоче перетворити на допомогу українському волонтерському медичному батальйону “Госпітальєрам”. Fri, 19 Apr 24 12:15:21 +0300 36476 4sport.ua скелелазіння https://4sport.ua/news?id=36475 IMAGE[[92289||center||Джонатан Фльор (Jonatan Flor) на маршруті "El Maquinista" категорії 9а+/b. Фото @LauraOnSight]] Видатний іспанський скелелаз Джонатан Фльор (Jonatan Flor) повідомив на своїй сторінці в соцмережах про проходження ним одного з найскладніших скелелазних маршрутів світу, "El Maquinista" категорії 9а+/b, що розміщений у секторі Pilas alcalinas на скелях іспанського регіону Монтанехос (Montanejos). Цей 25-метровий маршрут спочатку був проєктом Педро Понса (Pedro Pon), над яким він працював 20 років тому, а його перше проходження відбулося у 2023 році чехом Адамом Ондрою (Adam Ondra). Адам визначив категорію маршруту як 9а+/b. "Без сумніву, цей маршрут був у моїх планах під час моєї подорожі до Монтанехос, але серед великої кількості маршрутів, які я хотів спробувати пройти тут, я не знав, чи встигну побувати на "El Maquinista", але інколи все йде за планом, і я був дуже радий пройти цей, один найкращих маршрутів, цього місця. Можливо, розмова про його категорію зараз викликає у мене багато сумнівів, я не знаю, чи категорія 9а+/b найбільше підходить для цього маршруту, я відчув, що він занадто простий для такої категорії, і я б відзначив її меншою складністю, але я хотів би знати думку майбутніх повторювачів" - повідомив Джонатан Фльор. Зі свого боку зазначимо, що 27-річний Джонатан Фльор, який увійшов до "клубу 9а+" у 2019 році, за чотири роки роботи на скелях зумів піднятися на 8 місце у списках найсильніших клаймерів світу, накопичивши у своєму активі 23 маршрута складності 9а+ та вище (включаючи чотири маршрути 9b)! Докладніше про це читайте в нашій статті: НАЙСКЛАДНІШІ СКЕЛЕЛАЗНІ МАРШРУТИ У СВІТІ З цим пролазом в активі 27-річного іспанця значасться вже 23 маршрути категорією від 9а+ до 9b Thu, 18 Apr 24 13:16:51 +0300 36475 4sport.ua скелелазіння https://4sport.ua/news?id=36474 IMAGE[[92287||center||Лоренцо Больячіно (Lorenzo Bogliacino) на маршуті"Trainspotting" та категорію 9a+. Фото Isabella Sigaudo ]] Італійський скелелаз Лоренцо Больячіно (Lorenzo Bogliacino) повідомив на своїй сторінці в соцмережах про відкриття нового, одного з найскладніших маршрутів світу, який отримав назву "Trainspotting" та категорію 9a+. Цей маршрут розміщений на скелі La Stazione у Val Tanaro у італійському регіоні П'ємонт. "Минулої осені, здійснивши перше сходження на маршрут "Prima Classe" (9a), я зробив кілька спроб на новій лінії, що була пробита шлямбурами Карло Джуліберті (Carlo Giuliberti). Лінія піднімається по прямій через головний навис скелі La Stazione, і, хоча якість скелі трохи нижча, ніж у маршруті Prima Classe, сходження було набагато важчим фізично. Я відразу зрозумів, що мені потрібно підійти до цього проєкту на максимумі фізичної форми, і приблизно за п’ятнадцять сеансів мені вдалося наблизитися до ТОПу, незважаючи на те, що глибоко в душі я розумів, що мені все ще чогось не вистачає, щоб пройти маршрут. Сезон закінчився з початком зимових температур, і лінія залишилася проектом. Цілу зиму я думав про це сходження і був переконаний, що для вирішення незавершених справ потрібно зовсім небагато. Насправді потрібно було ще 7-8 сеансів, часто ускладнених зимовими умовами та повністю покритим снігом підходом. Я ніколи не думав, що знайду незайману скелю з такими екстремальними маршрутами, де я міг би прокласти новий маршрут, але це сталося тут, у La Stazione, і я не думаю, що можу зробити щось інше, окрім як запропонувати оцінку 9a+. Trainspotting — мій найкращий пролаз на сьогоднішній день і заслуговує на важку оцінку для мене." - повідомив Лоренцо. Таким чином, тепер, з проходженням "Trainspotting", 27-річний італієць додав у свій актив другий маршрут категорії 9а+ (свій перший маршрут подібної категорії Лоренцо пройшов у 2021 році на лінії Naturalmente) та став одним з 91 скелелазів у світі, які пройшли два маршрути подібної категорії на скелях. Докладніше про це читайте у статті: НАЙСКЛАДНІШІ СКЕЛЕЛАЗНІ МАРШРУТИ У СВІТІ 27-річний італієць додав у свій актив другий маршрут категорії 9а+ та став одним з 91 скелелазів у світі, які пройшли два маршрути подібної категорії на скелях Tue, 16 Apr 24 13:21:39 +0300 36474 4sport.ua скелелазіння https://4sport.ua/articles?id=36472 Федерації альпінізму і скелелазіння міста Києва вдалося відтворити події, що привели до створення скеледрому НАУ, починаючи з 80-их, коли скельниками ще називали гумові калоші. Mon, 15 Apr 24 15:00:18 +0300 36473 4sport.ua скелелазіння https://4sport.ua/articles?id=36472 IMAGE[[92275||center||скелелазний зал в НАУ]] ПЕРЕДІСТОРІЯ Історія появи скелелазного залу в НАУ, що була представлена Федерацією альпінізму і скелелазіння міста Києва, нерозривно пов’язана з людьми, для яких альпінізм був і є сенсом життя та найбільшим мотиватором. Батьків-засновників скелелазної Мекки Києва було багато, тож просимо вибачення у тих, кого ми не згадали. Нам (Федерація альпінізму і скелелазіння міста Києва) вдалося відтворити події, що привели до створення скеледрому НАУ, починаючи з 80-их, коли скельниками ще називали гумові калоші. У Києві тоді не було жодного скеледрому, на відміну від більш «просунутих» у цьому плані міст України, таких як, наприклад, Нікополь, Харків, Одеса та інші. Примітно те, що усі ці скеледроми знаходились у східній та південній частинах України. Наявність скеледрому для регулярних тренувань різко підвищувала рівень лазіння у скелелазів, і це відразу було помітно на скелях та змаганнях. Роль скеледромів тоді виконували, так звані, «стінки» – в основному їх будували з цегли, потім на цеглі штучно вищерблювали ямки, щоб імітувати рельєфи та зачіпки скель. На стінках зручно було відпрацьовувати складність за рахунок мізерів та незручних положень хвату рук. Такі примітивні стенди були у спорткомплексі завод верстатів-автоматів на Нивках, у будинку культури заводу Більшовик (зараз там Академічний музично-драматичний циганський театр «Романс»), в НАУ була цегляна стінка та простий дерев’яний стенд. У першу чергу, багато тренувались на природних скелях: були великі кар’єри біля Малина (6 та 31) та Василькова (вони зараз затоплені або в розробці), де лазили «тред», льодолазіння взимку (в основному з верхньою страховкою). Ну і, звісно, #Дениші, де лазили всі, і навіть проводились змагання. До речі, скелі на території гранітного кар’єру біля м. #Коростишів на Житомирщині тоді вважались малими та не цікавими для скелелазів. Їх почали освоювати пізніше. IMAGE[[92277||center||Коля Горюнов та Антон Биков під час поїздки за зачіпками. Адршпах, Чехія, 1997р.]] Також необхідно відзначити виїзди/збори у Криму, де було багато різноманітних та історичних скельних масивів, таких як Нікіта, Червоний Камінь, Кошка, Парус, Сарич, Ласпі, Судак, Алім, Хрестова, Батіліман, Бахчисарай та багато інших (сподіваємось, що після повернення Криму, наші спортсмени знову будуть мати можливість лазити та тренуватись на кримських скелях). У Києві також були міські відкриті локації, придатні для скелелазіння. Деякі з них використовуються скелелазами дотепер, але вважаються небезпечними через обвал поверхні. Це стіна «Зеленого театру» біля метро Арсенальна, підпірна стіна на Володимирській гірці та стінка біля фунікулера, яку пізніше замазали, і лазити стало неможливо. Також, щоб бути на рівні спортсменів з інших міст, спортсмени з Києва активно їздили тренуватись та змагатись на скеледроми у Нікополь, Харків, Одесу та інші міста. ІДЕЯ СТВОРЕННЯ СКЕЛЕЛАЗНОГО СТЕНДА На початок 90-х альпінізм, як й інші види спорту, перебував у занепаді. Люди, збираючись за інтересами, намагались щось робити, аби втримати улюблений спорт «на плаву». Тими рушіями, які потім створять скелелазний стенд НАУ, були спортсмени клубів «Буревісник» та «Авангард»: Коля Горюнов, Антон Биков, Олександр Петрук, Олег Безлюдний, Ваня Горинович, Тарас Митропан, Володимир Головинець, що разом тренувалися з 1991 по 1998 рік. А вже навколо них зібралися однодумці, що були одержимі ідеєю створення скелелазної тренувальної бази в Києві. Ці ентузіасти самостійно прокладали маршрути на скелях, пробивали шлямбури, возили групи спортсменів та проводили змагання за власний кошт. До речі, призові фонди та нагороди для переможців змагань формувались також на добровільні пожертви альп-комьюніті Києва та Житомира. Тоді й виникла ідея створення нормального стенда, щоб можна було підвищувати свій професійний рівень лазіння. IMAGE[[92285||center||Тренування. Підпірна стінка на Володимирській гірці, 1998р]] Оскільки питання створення стенда постійно обговорювалось, ідея виникла в усіх одночасно – вона буквально «витала в повітрі». Для вирішення цього та інших питань у 1996 році був створений спортивний клуб #Вертикаль, який очолили Микола Горюнов та Антон Биков. До речі, перший набір спортсменів до клубу «Вертикаль» зробив Микола Горюнов в основному зі студентів інституту #КПІ. Важливо зазначити, що із самого початку скелелазний стенд не розглядався як комерційний проєкт, скоріше то було бажання створити тренувальне середовище для себе та охочих розвивати цей спорт. ПОШУКИ ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯ СТЕНДА У пошуках локації для розміщення стенда брали участь багато людей, фізично оглядали приміщення, підключали наявні зв’язки та розглядали різні варіанти. В основному список складався зі спортзалів на території інститутів, таких як #КІСІ чи НАУ. Було кілька варіантів, але найкраще приміщення знаходилось на території спорткомплексу НАУ. Фізично спортзали там поділені на 2 частини: це зал, де зараз знаходиться скеледром НАУ та сусідній зал, де зараз грають у футбол та баскетбол. Перший варіант переміг, бо він був не ігровий, а на торці залу була яма для стрибків, завдяки чому вдалось збільшити висоту стенда на пару метрів. Питання з місцем було практично вирішено, залишалось отримати офіційний дозвіл від адміністрації НАУ. IMAGE[[92279||center||Підготовка зачіпок для скеледрому НАУ. Дружина Олександра Чуприни. Одеса,1997р.]] ОТРИМАННЯ ДОЗВОЛІВ НА БУДІВНИЦТВО СТЕНДА Забігаючи наперед, слід зазначити, що отримання усіх дозвільних документів від НАУ та Міністерства освіти зайняло майже рік, а хлопці, кожен зі своєї сторони, намагалися пришвидшити початок будівництва. Так сталось, що в 1996 Олександр Петрук стає головою Федерації альпінізму м. Києва, і це дуже допомогло на офіційному рівні просунути ідею необхідності створення скелелазного стенда та розміщення його саме в НАУ, а Микола Горюнов, людина з безмежною енергією та любов’ю до альпінізму, фізично займався збором всіх документів по різних інстанціях. Ще, між іншим, зіграв той факт, що київськими альпіністами був відремонтований дах спортивного залу НАУ, і це трохи прискорило прийняття рішення. IMAGE[[92280||center||Скеледром НАУ після добудови бокової стінки]] БУДІВНИЦТВО СТЕНДА НАУ Коли ми говоримо скеледром НАУ, то слід розуміти, що першою була збудована центральна частина скеледрому, а вже пізніше були зведені бокові стінки та болдерингова секція. Проєкт самого стенда – а саме форму та дизайн – розробив Віталій Скорик. Макет цього стенда довго стояв у нього в офісі на столі, як мотивація для втілення. Для зведення каркаса було закуплено 50 тон металу. Основною вимогою була безпека, тому конструкція мала бути дуже надійною. Для створення штучного рельєфу був замовлений вагон фанерних щитів, які були розвантажені скелелазами на складі у Ігоря Чаплинського та чекали свого часу. Частково фанеру брали, демонтувавши болдеринговий стенд Олексія Самодіда, розміщений у нього вдома. Основне фінансування будівництва, закупівлю матеріалів та монтаж здійснила фірма «ПРАК» Андрія Борисовича Радіонцева. Монтажні роботи почалися влітку 1997 під час літніх канікул, щоб не переривати навчальний процес. Усі складні монтажні роботи виконувала професійна будівельна команда від компанії «ПРАК», але скелелазна спільнота дуже активно допомагала у будівництві, особливо на його останньому етапі. Створення стенда кипіло, але лишалось відкритим питання зачіпок. Їх звідусіль, хто як міг, буквально стягували, бо придбати локально не було можливості. Основну частину зачіпок Антон Биков та Микола Горюнов привезли з Чехії. Для їх доставки хлопці удвох поїхали в #Адршпах. Там вони жили в найдешевших хостелах, щоб купити побільше зачіпок. Було придбано аж 300 кг зачіпок топової якості (багато з них використовуються на стенді дотепер). Все помістилося в семи 80-літрових рюкзаках, і з цим скарбом хлопці на електричках з пересадками через усю Чехію рушили додому. IMAGE[[92282||center||Перші роки робити скеледрому НАУ. 1999р.]] Ще одну партію зачіпок виготовив та привіз до Києва з Одеси Олександр Чуприна, невелика кількість примітивних зачіпок була виготовлена самостійно по місцю. Після зведення металевого каркаса та обшивки його фанерою вималювався рельєф стенда і почався фінальний етап – накручування зачіпок, прокладання та облаштування скелелазних трас. Велику роботу з підготовки стенда до відкриття виконала команда київських скелелазів, серед яких були Олександр Чуприна, Олександр Зелінський та Олександр Ледовских (прізвища всіх причетних встановити не вдалося). Коли зачіпки були накручені, спорядження закріплене, стенд набув завершеної форми, а слова вдячності всім причетним були сказані, перша траса була урочисто пройдена Миколою Горюновим та залита згори шампанським. Скеледром офіційно розпочав роботу у грудні 1997 року. То була гордість, дім, творча майстерня, спортзал для спільноти альпіністів – єдиний у Києві та найбільший в Україні скелелазний стенд. На момент відкриття скеледром НАУ був просто проривом у скелелазінні міста Києва. Після його відкриття, рівень лазіння київських спортсменів виріс у рази, і вони змогли конкурувати зі спортсменами з інших міст, які вже давно мали скеледроми. IMAGE[[92283||center||#Тренування на скеледромі НАУ, 1999р.]] СУЧАСНА ІСТОРІЯ СТЕНДА НАУ З моменту відкриття стенда в 1997 році він знаходився на балансі спортивного клубу «Вертикаль» під керівництвом Антона Бикова та Миколи Горюнова. Після того, як Микола Горюнов зник безвісти 25 лютого 2004 року під час сходження на вершину Уллу-Кар (Кавказ) у складі української експедиції, його місце в клубі «Вертикаль» зайняла дружина Світлана Ліньова. На території скелелазного стенда НАУ проходили всі можливі змагання – від місцевих, рівня скеледрому до рівня міста, а також Чемпіонати та Кубки України. На той час стенд НАУ вважався досить передовим у порівнянні з тим, що було в інших містах. Пізніше за підтримки київських скелелазів та спонсорів скеледром розширився, додалися бокові частини та стенд для болдерингу. У 2009 році компанія Олександра Петрука «Аванта» зробила обстеження стенда, документально об’єднала всі частини стенда в єдиний комплекс, зробила технічний паспорт, зареєструвала всі документи та передала на баланс #ФАІС м. Києва. Зараз Скеледром “ФАіСК” продовжує розвиватися і приймати новий скелелазів та альпіністів. Проводятся групові та індивідуальні навчання, працює секція альпінізму. Під керівництвом Олександр Зілінський та Tetyana Dzhola скеледром отримав “нове дихання”, оновив назву, тут регулярно проводятся фестивалі та навчання. Згадка очевидця створення стенда НАУ: «На сьогодні скеледром НАУ – це наша історія. Коли він відкрився, ми вважали його «вінцем творіння», але, об’єктивно кажучи, він і на той час вже морально застарів. Зараз він виглядає, як справжній «динозавр», особливо, якщо порівнювати його з досить новими скеледромами Києва, такими, наприклад як «#Гіперіон» та «#Спейс» (це стосується також «радянської» інфраструктури самого залу НАУ, температурних незручностей тощо). Але для регулярних тренувань стенд НАУ дуже зручний. Він планувався початково як «спортивний», а не «комерційний» (як інші новітні скеледроми), і це його плюс у підготовці спортсменів високого рівня у плані сили та витривалості.» ПОДЯКА Висловлюємо вдячність усім, хто брав участь у створенні скелелазного стенда НАУ. Вашими слідами йдуть усі інші, хто закохався у скелі. Ви є прикладом досягнення цілей та втілення ідеї у реальність. Микола Горюнов, Антон Биков, Світлана Ліньова, Віталій Скорик, Александр Чуприна, Олександр Петрук, Олександр Зілінський, Александр Ледовских , Ігор Чаплинський, Андрій Радіонцев, Дмитро Ситников, Антон Сєров, Лариса Обоглей, Олег Безлюдний, Ваня Горинович, Тарас Митропан, Володимир Головинець, Лариса Герасимова, Олексій Самодід, Володимир Шуміхін. Записано за спогадами: Олександр Петрук, Антон Биков, Олександр Чуприна, Олександр Ледовских IMAGE[[92284||center||Сімейне тренування в #НАУ. На фото Тетяна Хатимлянська, Костянтин Храмешкін, Костянтин Синякевич, Альона Камкова, Оксана Сергеєва, Олена Трубіна. Фото Sergiy Matusevych 1999р.]] Федерації альпінізму і скелелазіння міста Києва вдалося відтворити події, що привели до створення скеледрому НАУ, починаючи з 80-их, коли скельниками ще називали гумові калоші. Mon, 15 Apr 24 15:00:11 +0300 36472 4sport.ua альпінізм https://4sport.ua/news?id=36471 Як ми повідомляли раніше, 12 квітня 2024 року на вершину десятої за висотою гори у світі Аннапурна (Annapurna I, 8091 м) здійснили сходження відразу дві українські альпіністки: Ірина Галай (м. Мукачево) та Ірина Караган (м. Дніпро)! Тим самим Ірина Галай та Ірина Караган стали першими українськими альпіністками, які здійснила сходження на вершину восьмитисячника Анапурна! Згодом на сторінках альпіністок у соцмережах з'явилися фото з українським прапором на вершині гори! "У 2022 році росія розпочала геноцид українського народу. Вони розпочали проти нас ганебну повномасштабну війну, щоб захопити нашу територію, а це означає знищення України та українців. Метою є знищити молоду, талановиту, сміливу і дуже гарну націю лише заради того, щоб диктатор міг залишатися при владі, продовжувати обкрадати свій народ, вбивати тих, хто не згоден з режимом, та залякувати світ можливістю ядерної війни! Весь демократичний і цивілізований світ повинен продовжувати нас підтримувати, надавати нам зброю для захисту і деокупації наших територій, бо в іншому випадку велика біда чекатиме весь світ. Ми не можемо дозволити злу захопити наше майбутнє! Що стосується росіян, які продовжують подорожувати світом і вдавати, ніби нічого не відбувається, то для мене ви - другорядні раби, які застрягли в минулому та у своєму вигаданому світі, де ви виправдовуєте себе, тоді як ми йдемо вперед, до нашої перемоги та світлого майбутнього." - повідомила Ірина Галай IMAGE[[92273||center||Ірина Караган на вершині восьмитисячника Аннапурна]] "Найкращий подарунок на день народження і велика честь, що така складна і небезпечна гора пустила і відпустила мене! Це втілення мрії, на яку мене надихнула донечка Віра Караган @v_karragansha ! Кілька років тому після подорожі в Непал вона присвятила мені авторський коктейль Аннапурна!) Вона надихає і найбільше вірить у мене, тому її фото було зі мною на вершині як і прапори моєї країни, міста і партнерів! Аннапурна І (8091), північна сторона 12.04.2024" - повідомила Ірина Караган 12 квітня 2024 року на вершину десятої за висотою гори у світі Аннапурна (Annapurna I, 8091 м) здійснили сходження відразу дві українські альпіністки: Ірина Галай (м. Мукачево) та Ірина Караган (м. Дніпро) Mon, 15 Apr 24 11:23:20 +0300 36471 4sport.ua скелелазіння https://4sport.ua/news?id=36470 На минулих вихідних у китайському місті Уцзян завершився другий етап Кубку Світу зі скелелазіння. Як ми писали раніше, у кваліфікаційних змаганнях з дисципліни швидкість, американцем Семюелем Вотсоном (Samuel Watson) було встановлено відразу два світових рекорди А у суботу на недулю відбулися фінальні змагання зі швидкості та трудності. IMAGE[[92267||center||Олександра Мірослав (Aleksandra Miroslaw, Польща]] У дисципліні швидкість, за результатами змагань, переможцями та призерами стали: 1 місце: Олександра Мірослав (Aleksandra Miroslaw, Польща) та Пен Ву (Peng Wu, Китай) 2 місце: Наталія Калучка (Natalia Kałucka, Польща) та Семюель Вотсон (Samuel Watson. США) 3 місце: Жеонг Жімін (Jeong Jimin, Південна Корея) та Кіромал Катібін (Kiromal Katibin, Індонезія) IMAGE[[92271||center||Олександра Мірослав (Aleksandra Miroslaw, Польща), Наталія Калучка (Natalia Kałucka, Польща), Жеонг Жімін (Jeong Jimin, Південна Корея) ]] IMAGE[[92272||center||Пен Ву (Peng Wu, Китай), Семюель Вотсон (Samuel Watson. США), Кіромал Катібін (Kiromal Katibin, Індонезія) ]] У дисципліні трудність свою неперевершену спортивну форму знову показала словенка Янья Гарнбрет (Janja Garnbret), яка єдиною з спортсменок долізла до ТОПу у пів-фіналі та фіналі змагань. Нагадаємо, що Янья також здобула й золото у дисципліні боулдеринг у першому етапі Кубка Світу, що проходив декілька днів тому. IMAGE[[92265||center||Янья Гарнбрет (Janja Garnbret)]] У чоловічих стартах найуспішнішим скелелазом став 19-річний британець Тобі Робертс (Toby Roberts). На відміну від жіночих стартів, у чоловічих змаганнях рутсетери встановили настільки важкі траси, що ні в півфіналі а ні в фіналі жоден з учасників не дістався ТОПУ. Тобі Робертс переміг у змаганнях лише завдяки більш вдалому виступу у півфіналі, оскількі у фіналі його результати та японця Тайсея Хомма (Taisei Homma) були однаковими - 36 зачіпок. У дисципліні трудність, за результатами змагань, переможцями та призерами стали: 1 місце: Янья Гарнбрет (Janja Garnbret, Словенія) та Тобі Робертс (Toby Roberts, Велика Британія) 2 місце: Лю Жілю (Zhilu Luo, Китай) та Тайсей Хомма (Taisei Homma, Японія) 3 місце: Со Чхе-хьон, (Seo Chae-hyun, Південна Корея) та Сорато Анраку (Sorato Anraku, Японія) IMAGE[[92266||center||Тобі Робертс (Toby Roberts)]] IMAGE[[92268||center||Янья Гарнбрет (Janja Garnbret, Словенія), Лю Жілю (Zhilu Luo, Китай), Со Чхе-хьон, (Seo Chae-hyun, Південна Корея) ]] IMAGE[[92269||center||Тобі Робертс (Toby Roberts, Велика Британія), Тайсей Хомма (Taisei Homma, Японія), Сорато Анраку (Sorato Anraku, Японія)]] Наступний, IІІ етап Кубка Світу зі скелелазіння відбудеться з 3 по 5 травня у Солт-Лейк-Сіті (США), там згатимуться у дисципліні боулдеринг та швидкість Повний Календар змагань зі скелелазіння на 2024 рік Ви можете подивитись на нашому сайті >>>> Результати змагань у Уцзяні Mon, 15 Apr 24 10:50:40 +0300 36470 4sport.ua скелелазіння https://4sport.ua/news?id=36469 IMAGE[[92261||center||Семюель Вотсон (Samuel Watson) двічі за свій виступ встановлював новий світовий рекорд!]] У китайському місті Уцзян триває другий етап Кубку Світу зі скелелазіння. Вчора, 12 квітня завершилися змагання у дисципліні швидкість, в яких фінішували троє українських скелелазів. Нажаль, цей етап був невдалим для наших скелелазів, вони не пройшли кваліфікаційний раунд (у фінал змагань виходили перші 16 місць), посівши наступні місця: 26 місце - Костянтин Павленко (Одеса), 30 місце - Григорій Ільчишин (м. Одеса) 59 місце - Ярослав Ткач (м. Кропивницький) Фінали змагань у дисципліін швидкість відбудуться сьогодні, о 13:30 за київським часом Ну а справжньою "зіркою" п'ятничного шоу став американець Семюель Вотсон (Samuel Watson), який двічі за свій виступ встановлював новий світовий рекорд! У першому своєму забігу Семюель пройшов еталонну 15-метрову стіну за 4:85 секунди, що на 5 сотих швидше за попередній світовий рекорд, що був встановлений індонезійцем Леонардо Веддріком (Veddriq Leonardo) під час етапу Кубку Світу в Сеулі в 2023 році У другому своєму забігу Семюель покращив своє досягнення і встановив новий рекордний час: 4:79 секунди! Окрім того, на цих змаганнях попередній світовий рекорд Леонардо Веддріка був зрівняний китайським спортсменом Пеном Ву (Peng Wu) Семюел Вотсон також є лідером серед американських спринтерів і під час минулорічних ХІХ Панамериканських ігор у Сантьяго здобув путівку на Олімпійські Ігри в Парижі «Чи вважається побиття свого власного рекорду подвійним встановленням світового рекорду? Не знаю. Я дуже схвильований. Це мета, про яку я мріяв раніше. Я казав собі, що хочу стати світовим рекордсменом. Чому не я? Чому я не можу це зробити? І я знаю що можу це зробити» - сказав Семюель У жіночій кваліфікації на першому місці також американка - Емма Гант (Emma Hunt). А найбільшу кількість своїх представників як у жіночому так і у чоловічому фіналі представить Китай - по 6 спортсменів! На другому місці по кількості фіналістів у жіночих стартах - Польща (4 спортсмени) IMAGE[[92262||center||Семюель Вотсон (Samuel Watson) двічі за свій виступ встановлював новий світовий рекорд!]] Результати кваліфікаційних змагань у дисипліні швидкість Sat, 13 Apr 24 09:43:04 +0300 36469 4sport.ua