Спорт і травматизм кореляційний зв’язок цих двох понять дорівнює 1.
Я не знайомий з жодним спортсменом, що обійшовся без травм в спорті. Це ні в якому разі не означає, що спорт тому заслуга. В житті існує безліч травм: побутові, професійні, генетичні і тд., про них треба пам’ятати та намагатися попередити їх виникнення.
Я більше року хотів описати історію свого лікування ліктів від запалення і ось нарешті з’явився час та натхнення.
ГІПОТЕЗА ПОЯВИ МЕДІАЛЬНОГО ЕПІКОНДИЛІТУ.
Це результат інтенсифікації тренувального процесу (збільшення кількості тренувань на тиждень), зокрема локалізація навантажень на верхній плечовий пояс (кампус, підтягування з вагою, підтягування на пасивних заціпках) та відсутність рекреаційних (відновних методів: загальний та локальний масаж, локальна розтяжка, використання розігріваючих та суглобо-протекторних мазів, кремів та інше) методів на фоні спортивного харчування призводить до дисбалансу у розвитку м’язів та сухожилок, у результаті чого місця фіксації сухожилок до кісток зазнають мікротравм, що призводить да запалення. Таке запалення має пасивну форму у вигляді ниючої слабкої болі, що з часом переростає у хронічне та часом проявляється у гострій формі (коли біль заважає відчиняти двері, витирати лице рушником та різати ножем).
МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ.
Лікування епікондиліту тривало близько 15 місяців. Після аналізу інтернет літератури та консультації з більш ніж 5-ма лікарями було прийнято рішення відмовитись від фізичних навантажень.
Етап №1. Я припинив займатися скелелазінням терміном на 4 місяці. Результат – зниження больового синдрому у звичайному житті.
Етап №2. Закачування додаткових м’язів спеціальними вправами.
Результат – нічого не допомогло!
Етап №3. Ударно-хвильва терапія (усі види). Сумарна кількість сеансів більш ніж 24. Результат – зниження больового синдрому на 30%.
Етап №4. Розпочав лазити з використанням спортивних тейпів. Результат зниження болю після тренування на 20-30%
Етап №5. Укол «Факторів росту» (вивільнення тромбоцитарної маси в місце запалення). Припинив навантаження на 5 тижнів. Результат зниження болю на 40%.
Етап №6. Фізіотерапія, масаж та використання спеціального бандажу при навантаженні. Результат – почав лазити на скелях та систематично тренуватися (2 рази на тиждень), зниженя больового синдрому на 50%.
Етап №7. Центр китайської терапії. Результат – зниження больового синдрому на 60% на період лікування.
Етап №8. Реабілітація з вертебрологом. Цей етап тривав близько 5 місяців. Я почав приймати участь у змаганнях, систематично займатися. Больовий синдром знизився до 20-30%.
Схожі врави представлені у відео:
Етап №9. Йога та профілактичні вправи. Цей етап триває останні 5-7 місяців. Результат відсутність болю. Повноцінні фізичні навантаження на кампусборді та додатковою вагою.
ВИСНОВКИ. Не знаю, що конкретно є результатом того, що я повернувся до спорту і можу повноцінно тренуватися. Але точно знаю, що більшість методів були безглузді і я просто змарнував час.
Мені здається, що останні 2 етапи є найдієвішими, але вирішив оприлюднити весь список, можливо комусь стане у нагоді.
Пам’ятайте, що краще попередити травми, чим потім їх лікувати.
Хочете тренуватись – умійте і відпочивати та доглядати за своїм тілом.
Всього найкращого !
Я не знайомий з жодним спортсменом, що обійшовся без травм в спорті. Це ні в якому разі не означає, що спорт тому заслуга. В житті існує безліч травм: побутові, професійні, генетичні і тд., про них треба пам’ятати та намагатися попередити їх виникнення.
Я більше року хотів описати історію свого лікування ліктів від запалення і ось нарешті з’явився час та натхнення.
ГІПОТЕЗА ПОЯВИ МЕДІАЛЬНОГО ЕПІКОНДИЛІТУ.
Це результат інтенсифікації тренувального процесу (збільшення кількості тренувань на тиждень), зокрема локалізація навантажень на верхній плечовий пояс (кампус, підтягування з вагою, підтягування на пасивних заціпках) та відсутність рекреаційних (відновних методів: загальний та локальний масаж, локальна розтяжка, використання розігріваючих та суглобо-протекторних мазів, кремів та інше) методів на фоні спортивного харчування призводить до дисбалансу у розвитку м’язів та сухожилок, у результаті чого місця фіксації сухожилок до кісток зазнають мікротравм, що призводить да запалення. Таке запалення має пасивну форму у вигляді ниючої слабкої болі, що з часом переростає у хронічне та часом проявляється у гострій формі (коли біль заважає відчиняти двері, витирати лице рушником та різати ножем).
МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ.
Лікування епікондиліту тривало близько 15 місяців. Після аналізу інтернет літератури та консультації з більш ніж 5-ма лікарями було прийнято рішення відмовитись від фізичних навантажень.
Етап №1. Я припинив займатися скелелазінням терміном на 4 місяці. Результат – зниження больового синдрому у звичайному житті.
Етап №2. Закачування додаткових м’язів спеціальними вправами.
Результат – нічого не допомогло!
Етап №3. Ударно-хвильва терапія (усі види). Сумарна кількість сеансів більш ніж 24. Результат – зниження больового синдрому на 30%.
Етап №4. Розпочав лазити з використанням спортивних тейпів. Результат зниження болю після тренування на 20-30%
Етап №5. Укол «Факторів росту» (вивільнення тромбоцитарної маси в місце запалення). Припинив навантаження на 5 тижнів. Результат зниження болю на 40%.
Етап №6. Фізіотерапія, масаж та використання спеціального бандажу при навантаженні. Результат – почав лазити на скелях та систематично тренуватися (2 рази на тиждень), зниженя больового синдрому на 50%.
Етап №7. Центр китайської терапії. Результат – зниження больового синдрому на 60% на період лікування.
Етап №8. Реабілітація з вертебрологом. Цей етап тривав близько 5 місяців. Я почав приймати участь у змаганнях, систематично займатися. Больовий синдром знизився до 20-30%.
Схожі врави представлені у відео:
Етап №9. Йога та профілактичні вправи. Цей етап триває останні 5-7 місяців. Результат відсутність болю. Повноцінні фізичні навантаження на кампусборді та додатковою вагою.
ВИСНОВКИ. Не знаю, що конкретно є результатом того, що я повернувся до спорту і можу повноцінно тренуватися. Але точно знаю, що більшість методів були безглузді і я просто змарнував час.
Мені здається, що останні 2 етапи є найдієвішими, але вирішив оприлюднити весь список, можливо комусь стане у нагоді.
Пам’ятайте, що краще попередити травми, чим потім їх лікувати.
Хочете тренуватись – умійте і відпочивати та доглядати за своїм тілом.
Всього найкращого !
